Розділ 15. Загальна характеристика глобальних проблем § 1. Суть глобальних проблем і причини їхнього виникнення Програмні питання

Визначення суті глобальних проблем.

Основні причини виникнення глобальних проблем.

Проблеми взаємовідносин людини з природою.

Основні положення глобалістики.

Історичний ракурс виникнення глобальних проблем.

Оптимістичні і песимістичні варіанти розвитку світової економіки.

Двоїстий характер впливу НТП на існування глобальних проблем.

НТП як одна з причин появи глобальних проблем.

Досягнення НТП - набір інструментів, необхідних для розв’язання загальнолюдських проблем.

Основні поняття

Глобальна проблема

Планетарний характер

Демографічний вибух

Забруднення довкілля

Охорона довкілля

Гонка ядерного озброєння

Нерегульований приріст населення

Загроза ядерного конфлікту

Інерсоціальні проблеми

Глобалістика

Парниковий ефект

Організованість і керованість світової системи

Глобальна науково-технічна революція

Одна з найважливіших рис світового розвитку другої половини ХХ ст. і початку ХХІ ст. – дедалі помітніший вплив на життя народів різних країн, на всю систему міжнародних економічних відносин проблем, що отримали назву “глобальні”. Поряд з відверненням ядерної війни до них належать охорона навколишнього середовища, енергетична, сировинна, продовольча та демографічні проблеми, мирне освоєння космосу і багатств Світового океану, подолання економічного відставання країн, що розвиваються, глобальна злочинність, ліквідація небезпечних хвороб. Уже нині вони набули такої гостроти, що можуть призвести до катастрофічних наслідків.

Але вирішення глобальних проблема – це лише програма-мінімум, частина ще більш загальної проблеми – проблеми перспектив подальшого світового розвитку, без чіткого усвідомлення цього неможливо знайти шляхи розв’язання глобальних проблем у сьогоденні.

По ходу розвитку цивілізації перед людством неодноразово виникали складні проблеми, порою і планетарного характеру. Але все-таки це була далека передісторія, свого роду “інкубаційний період” сучасних глобальних проблем. Повною мірою ці проблеми проявилися уже в другій половині і, особливо, в останній чверті XX ст., тобто на рубежі двох століть і, навіть, тисячоріч, викликані цілим комплексом причин, що чітко проявилися саме в цей період.

Справді, ніколи раніше саме людство не зростало кількісно в 2,5 рази за життя тільки одного покоління , нарощуючи тим самим силу “демографічного преса”. Ніколи до цього людство не вступало в період НТР, не доходило до постіндустріальної стадії розвитку, не відкривало дороги в космос. Ніколи раніше для його життєзабезпечення не було потрібно такої кількості природних ресурсів і відходи, що повертаються ним у навколишнє середовище, теж не були настільки великі. Ніколи до цього не виникало такої глобалізації світової економіки, такої єдиної світової інформаційної системи. Нарешті, ніколи раніше холодна війна не підводила все людство так близько до межі самознищення.

Що охоплюється поняттям “глобальні проблеми”? Які характерні ознаки дають змогу говорити про них як явище особливе, що стосується всього людства? Відповіді на ці питання важливі не лише в теоретичному, а й у практичному плані. Від того, які саме проблеми будуть визнані глобальними, якою мірою буде пізнана їхня природа, багато в чому залежить і вибір рішень, а, отже, й доля багатьох народів і держав, майбутнє планети.

Звернемося, наприклад, до одного з найбільш розповсюджених визначень глобальних проблем: "глобальні проблеми - це сучасні проблеми існування і розвитку людства загалом:

• запобігання світової термоядерної війни і забезпечення миру для всіх народів;

• подолання розриву в рівні соціально-економічного розвитку між розвинутими країнами і країнами, що розвиваються;

• ліквідація голоду, убогості і неграмотності;

• регулювання стрімкого зростання населення в країнах, що розвиваються;

• запобігання катастрофічному забрудненню навколишнього середовища;

• забезпечення людства необхідними ресурсами - продовольством, промисловою сировиною, джерелами енергії;

• запобігання негативним наслідкам розвитку науки і техніки.

Глобальні проблеми породжені протиріччями суспільного розвитку, різко зростаючими масштабами впливу діяльності людства на навколишній світ і пов'язані також з нерівномірністю соціально-економічного і науково-технічного розвитку країн і регіонів. Розв’язання глобальних проблем вимагає визнання необхідності міжнародного співробітництва" (БЭС, М., 1998р., с.286).

Проте слід враховувати об’єктивність в появі глобальних проблем, що випливає з нового етапу НТР. Наведемо ще одне визначення глобальних проблем - політолога В.А. Мальцева: "Глобальні проблеми сучасності є комплексними і всеосяжними. Вони тісно переплетені між собою, з регіональними і національно-державними проблемами. У їхній основі - протиріччя глобального масштабу, що торкаються основи існування сучасної цивілізації. Загострення протиріч в одній ланці веде до деструктивних процесів у цілому, породжує нові проблеми. Розв’язання глобальних проблем ускладнюється також і тим, що поки ще існує низький рівень керування глобальними процесами з боку міжнародних організацій, їх усвідомлення і фінансування з боку суверенних держав. Стратегія виживання людини на основі вирішення глобальних проблем сучасності повинна вивести народи на нові рубежі цивілізованого розвитку".

При всіх своїх відмінностях такі проблеми мають спільні характерні ознаки, що відрізняють їх від багатьох інших проблем сучасності. Зрозуміло, що глобальні проблеми, які постали перед народами різних країн, виникли в різних сферах життєдіяльності людей. В одному випадку мова йде про ті чи інші сторони розвитку продуктивних сил, стан і якість навколишнього середовища, в іншому – про кардинальні питання зовнішньої і внутрішньої політики, в третьому – про стосунки людини і суспільства тощо. Глобальні проблеми загострилися настільки, що без них неможливо нині скласти реалістичне уявлення про сучасні тенденції суспільного розвитку, про майбутнє людства.

Ще однією характерною рисою глобальних проблем можна вважати їхній динамізм, що означає насамперед можливість збільшення кількості проблем, які зараховуються до глобальних, а також вірогідність ослаблення чи посилення гостроти однієї з них. Тому важливо вчасно оцінити ті проблеми, які можуть набути глобального характеру, і вчасно виробити реакції суспільства на гострі питання сучасності. Виходячи з динамічного характеру і складності глобальних проблем сучасності, можна припустити, що спільні зусилля держав не обов’язково швидко приведуть до повсюдного і повного їхнього вирішення.

Поняття “глобальний” означає: загальний, всесвітній. Глобальними їх назвали саме тому, що вони охоплюють та зачіпають певною мірою усе людство, усю земну кулю (“глобус” з латини - куля).

До основних факторів, що сприяли виникненню глобальних проблем, можна віднести:

1. демографічний вибух (швидке зростання чисельності населення, яке до того ж характеризується нерівномірністю по регіонах світу й окремих країнах);

2. постійне нарощування промислового і сільськогосподарського виробництва;

3. збільшення обсягу видобування корисних копалин;

4. житлове, промислове будівництво, прокладання нових транспортних магістралей і комунікацій;

5. забруднення навколишнього середовища тощо.

Причинами цих явищ є:

1. нерегульований приріст населення в багатьох країнах світу;

2. низький рівень впровадження ресурсо- та енергозберігаючих виробництв;

3. незначне використання екологічно чистих технологій;

4. швидка урбанізація населення зі стрімким зростанням міських агломерацій і створенням гігантських мегаполісів, що супроводжується скороченням сільськогосподарських угідь, лісів, бурхливою автомобілізацією, мілітаризацією економіки окремих країн;

5. неефективна регіональна економічна політика як на макро-, так і на мікрорівнях.

Отже, на початку ІІІ-го тисячоріччя глобальними проблемами сучасності є сукупність нагальних загальнолюдських проблем, що зачіпають як світ у цілому, так і окремі його регіони та країни, від яких залежить існування людства, долі всіх країн, вирішення яких вимагає масового осмислення й об'єднання зусиль усіх народів і держав. Частина з них пов’язана із взаємовідносинами всередині самого світового співтовариства (відвернення ядерного конфлікту, подолання відсталості країн, що розвиваються, ліквідація небезпечних хвороб, боротьба проти наркоманії і наркобізнесу, злочинності та тероризму), частина ж є відображенням кризи у взаємовідносинах між суспільством і природою (демографічна, продовольча, ресурсна, енергетична, екологічна).

Подолання глобальних проблем сучасності (приведення до безпечного рівня) передбачає, з одного боку, співробітництво всіх держав та їхніх урядів, а з іншого — зростання ролі особистої участі кожної окремої людини. Глобальні проблеми сучасності визнало світове співтовариство (в офіційних документах ООН). Для їхнього вирішення створено організаційні структури і наукові центри як національного, так і світового значення (в системі ООН, у формі міжурядових і неурядових утворень). Деякі з глобальних проблем сучасності дали імпульс міжнародним громадським рухам (за мир, проти атомної загрози, на захист природи тощо) і послужили платформою для політичних партій (наприклад, партії “зелених”).

Усі глобальні проблеми сучасності поки що еволюціонують висхідною траєкторією, тобто загострюються. На думку провідних вчених світу, необхідно домогтися зламу (переведення всіх або найбільш небезпечних глобальних проблем сучасності на низхідну ділянку траєкторії) саме зараз. Основне ускладнення полягає в тому, що глобальні проблеми сучасності належать до класу емерджентних (від англ. “emergence”— виникнення, поява нового), на відміну від “традиційних” проблем, для їхнього подолання немає вільних матеріальних, фінансових та інтелектуальних ресурсів. За оцінками ООН, на подолання всіх глобальних проблем сучасності людство вже тепер мало б витрачати понад один трлн. доларів щорічно, що втроє перевищує суму річного приросту ВНП всіх країн світу у цілому. Ця обставина породила тривожні і навіть песимістичні прогнози щодо долі людства. Але низка факторів дає підставу стверджувати, що людство здатне витримати екзамен на виживання: перші успіхи науки в розробленні принципових стратегій і нових технологій; поетапне вирішення глобальних проблем сучасності; диференційоване визначення пріоритетів по країнах і регіонах світу; різке підвищення ефективності акцій міжнародних органів, суспільних рухів, незворотна тенденція зменшення воєнних витрат і вивільнення частини необхідних ресурсів тощо. Крім того, всі глобальні проблеми сучасності взаємопов’язані, й вирішення однієї з них послаблює напруженість в інших. Так, за розрахунками, одиниця засобів, ефективно вкладених у вирішення демографічної проблеми, “економить” три одиниці в затратах на подолання екологічної кризи.

У просторовому відношенні глобальні проблеми людства пов’язані між собою, прояв якоїсь із них у будь-якому місці планети обов’язково викликає “ланцюгову реакцію”, наслідки якої можуть по деякім часі проявитися за сотні й тисячі кілометрів від місця її виникнення. Через це проблеми Аральського моря, Чорнобиля або наступ пустелі в країнах Сахелю тощо не можна розглядати як локальні чи регіональні проблеми, що локалізуються в якомусь регіоні планети й не викликають негативних наслідків у просторі й часі.

На жаль, найдосконаліший науково-технічний апарат не може забезпечити правильних і ефективних рішень цих проблем, якщо не буде орієнтуватися на конкретну соціальну дійсність. Пошуки “меж росту”, що їх виконала група фахівців різних галузей на чолі з ученим Д. Медоузом, привели їх до думки про необхідність стримування подальшого розвитку виробництва, зростання чисельності населення тощо.

На виникнення подібних проблем вперше звернули увагу західні вчені в 60-х роках. Так, Р. Фолк, О. Тоффлер, Д. Медоуз, Дж. Форрестер, Р.Хейлбронер до глобальних проблем відносять досить вузьке коло питань — перенаселення планети, порушення екологічної рівноваги, виснаження ресурсів. Такі вчені, як В. Леонтьєв, Е. Пестель, Я. Тінберген, визнаючи наявність багатьох глобальних проблем, найголовнішою вважають економічну відсталість країн, що розвиваються. Г. Кан, Дж. Фелпс вважають, що перед людством стоїть близько 20 глобальних проблем, 9 з яких — найголовніші.

Проблеми взаємовідносин людини і суспільства з природою і самих суспільних відносин класифікують як глобальні, якщо:

1. Вони мають загальносвітовий характер, тобто торкаються інтересів усіх країн, народів і соціальних верств.

2. Нерозв’язання їх викликає регрес в умовах життя людей, у розвитку продуктивних сил, призводить до значних економічних і соціальних втрат, а у випадку їхнього загострення може загрожувати самому існуванню людської цивілізації

3. Вони потребують невідкладних і рішучих дій на основі колективних і скоординованих спільних зусиль світового товариства, тобто співробітництва в загальнопланетарному масштабів.

Різні автори по-різному класифікують глобальні проблеми. Так, наприклад, існує наступна класифікація:

1. Інтерсоціальні проблеми – війна і мир, припинення гонки озброєнь, демілітаризація економіки, проблема подолання відсталості країн, що розвиваються, проблема розвитку людини, забезпечення її майбутнього;

2. Глобальні проблеми гуманітарного, культурно-етнічного характеру – демографічна проблема, подолання голоду, хвороб;

3. Глобальні проблеми в сфері взаємодії суспільства і природи – охорона навколишнього середовища, продовольча проблема .

У 80-х роках російський вчений Ю. Н. Гладков класифікував і виділив досить цікавим способом основні положення глобалістики:

• Найбільші “універсальні” проблеми політичного і соціально-економічного характеру із запобігання ядерній війні і збереження миру, забезпечення сталого розвитку світового співтовариства і підвищення рівня організованості та керованості ним;

• Проблеми переважно природно-економічного характеру - екологічна, енергетична, сировинна, продовольча, Світового океану;

• Проблеми переважно соціального характеру - демографічна, міжнаціональних відносин, кризи культури, моральності, дефіциту демократії й охорони здоров'я (а так само тероризму, якоюсь мірою );

• Проблеми змішаного характеру, нерозв'язання яких нерідко приводить до масової загибелі людей - регіональні конфлікти, злочинність, технологічні аварії , стихійні лиха й ін.;

• Проблеми чисто наукового характеру - освоєння космосу, дослідження внутрішньої будови Землі, довгострокове прогнозування клімату тощо;

• “Малі проблеми”, знов-таки “синтетичного характеру”, що супроводжують увесь розвиток людської цивілізації - бюрократія, егоцентризм тощо.

Глобальність означає не географічне поняття, а те, що подібні проблеми торкаються інтересів усіх класів і верств населення, усіх країн і народів планети, впливають на всі сфери суспільного життя і відбиваються певною мірою на стані справ у всіх регіонах планети. За переліченими ознаками глобальні проблеми можна поділити на три сфери існування:

Перша сфера - проблеми у сфері взаємодії природи і суспільства (надійне забезпечення людства сировиною, енергією, продовольством тощо, збереження навколишнього середовища, освоєння ресурсів Світового океану, оволодіння космічним простором). Виникла ситуація, коли з найбільшою гостротою виявилася суперечність між потребами людського суспільства в природних джерелах існування і можливостями природи задовольнити ці потреби. Тенденції та закономірності розвитку світових продуктивних сил сприяють як розширенню можливостей задоволення потреб людини в засобах існування, так і зростанню старих потреб та виникненню нових. Особливість переростання цих проблем у глобальні полягає в тому, що сьогодні, як ніколи раніше, споживання ресурсів, що відновлюються і не відновлюються, досягло величезних масштабів і характеризується тенденцією до подальшого зростання. Відносна обмеженість природних ресурсів призводить до необхідності пошуку радикальних рішень проблеми у світовому масштабі.

Друга сфера - проблеми суспільних взаємовідносин (відносини між державами різних економічних устроїв, подолання економічної відсталості багатьох країн світу, локальні, регіональні та міжнародні кризи тощо). Головну позицію серед них займає проблема регіональних конфліктів (події у колишньому СРСР, колишній Югославії, на Близькому Сході тощо). На цьому фоні важливою залишається проблема відвертання загрози світової війни, у розв’язанні якої зацікавлені не тільки держави, що володіють ракетно-ядерним потенціалом, а й народи усієї планети. Тільки спільними зусиллями можна відвернути загибель людської цивілізації.

Третя сфера — розвиток людини, забезпечення її майбутнього (проблеми пристосування сучасної людини до умов природного і соціального середовища, що змінюються під впливом НТП, питання сучасної урбанізації, боротьби з епідеміями і тяжкими захворюваннями (серцево-судинними, раком, СНІДом)). Проблему людини та її майбутнього вчені розглядають як таку глобальну проблему, в якій концентруються і багаторазово підсилюються всі інші проблеми людського співжиття.

Класифікація глобальних проблем за сферами дії не означає їхньої відокремленості одна від одної, оскільки межі між сферами часто мають умовний характер, а окремі глобальні проблеми зумовлені процесами, що є результатом взаємодії, наприклад, не тільки природи і суспільства, а й взаємовідносин між державами. Так, продовольча криза в країнах, що розвиваються, є результатом не тільки їхнього внутрішнього розвитку, а й специфічного поділу праці у світовій системі господарства. Кожна глобальна проблема має свої форми суперечностей, диспропорцій та функціональної незбалансованості незалежно від сфери приналежності, а також є об’єктивною за своїм характером і має матеріальну основу. Процеси інтернаціоналізації господарського життя, науки, культури і політики визначають зростання взаємозв’язку окремих ланок світового господарства, взаємозалежності держав і тим самим становлять основу для можливості глобалізації окремих проблем людської цивілізації. При наявності суперечності між світовим економічним розвитком і соціальним прогресом людства виникають об’єктивні причини для перетворення можливості глобалізації на її реальність, тобто появи глобальних проблем. Наприклад, розв’язавши коло великих проблем в галузі функціональних і прикладних досліджень, техніки і технологій, НТП водночас зумовив появу комплексу нових потреб, поставив нові завдання, які в умовах високого ступеня інтернаціоналізації господарського життя набули глобального характеру. З розвитком НТР гостро постала проблема охорони навколишнього середовища, невідкладного розв’язання потребує проблема сировинних джерел та ін.

Впливають на прояв та загострення глобальних проблем і реальні конкретно-історичні умови. Без урахування соціальних факторів, специфіки суспільного устрою окремих держав неможливо до кінця з’ясувати суть і джерела цих проблем.

Історія питання викликає чимало суперечок: хтось вважає, що глобальні процеси почалися з епох великих географічних відкриттів, хтось - з Е.Канта, а хтось з друкарства.

Перший період (1945-1975рр.) - перші передумови виникнення глобальних проблем чи початок процесу глобалізації. Друга світова війна стала по суті справи першою глобальною війною, у яку в тому чи іншому ступені виявилися втягнені всі континенти. Відразу ж після війни була створена глобальна міжнародна організація - ООН. У ці ж роки стала руйнуватися колоніальна система і виник комплекс соціально-економічних проблем незалежних держав, що розвиваються. У ці ж роки процеси НТР, у т.ч. зв'язку й інформації, не тільки сформувалися, але і стали впливовим політичним і економічним фактором. Так, ще на початку 40-х років В.І. Вернадський спрогнозував появу ноосфери, як "сфери розуму", тобто поява принципово нового фактора, що впливає на розвиток людської цивілізації. Можна сказати, таким чином, що перший період формування глобальних процесів припав на третю чверть XX ст.

Другий період (1970-1990рр.) можна охарактеризувати, як перехід процесів глобалізації у формально визнаний світовим співтовариством стан, коли "раптом" людство зіштовхнулося з комплексом глобальних проблем, назвало їх і почало перші боязкі спроби їхнього вирішення, наприклад, в сфері міжнародної безпеки, допомоги країнам, що розвиваються, економічного і гуманітарного співробітництва.

Третій період глобалізації (з кінця 90-х років) має істотні особливості. По-перше, досягнення НТР в області інформатики і зв'язку, розвитку міжнародних контактів, особливо бурхливий розвиток Інтернет, привело до створення глобального світового співтовариства, коли національні кордони все більше стають умовностями, оскільки збереження закритих, авторитарних суспільств, обмеження передачі знань, інформації і пересувань людей стають практично неможливими. Проте, це вже не просто позитивне явище, але і проблема, а іноді загроза національній ідентичності, тобто національній безпеці. По-друге, очевидне зростання впливу США - не тільки політичного, економічного, фінансового, але й інформаційного, технологічного, усвідомлене прагнення використовувати цей вплив відповідно до національних інтересів і цінностей США, додає особливу специфіку всім без винятку глобальним проблемам. Позиція США, їхня роль у розв’язанні глобальних проблем, стає в ряді випадків не просто важливою, але і вирішальною. Очевидно, що далеко не завжди американські інтереси і цінності збігаються з інтересами інших країн; по-третє, багато націй і держав справедливо знайшли в процесах глобалізації явну загрозу своєму розвитку, навіть існуванню. У цілому ряді країн з'явилася заклопотаність правлячих кіл, сформувалися соціальні групи протидії процесам глобалізації. Іншими словами, відбулася серйозна переоцінка, коли ці процеси стали сприйматися в тому числі і винятково з негативними характеристиками.

Усвідомлення і дослідження процесів глобалізації, а тим більше вживання конкретних заходів, може і повинне бути суб'єктивним, навіть у рамках однієї нації і держави, а тим більше в міждержавних відносинах. У противному випадку світовому співтовариству, у т.ч. й Україні, буде нав'язано одне єдине уявлення, а також, природно, один набір практичних заходів і форм міжнародного співробітництва. Як приклад можна привести глобальні процеси, що відбуваються у світовій економіці.

Далеко не завжди входження у світовий ринок обертається благом для тієї чи іншої країни. Світовий досвід підтверджує, що якщо країна покладається лише на експорт своїх природних ресурсів, то ризикує дуже швидко зіштовхнутися з наступними проблемами: швидким виснаженням своїх природних багатств і виникненням спаду в економіці, нерівним розподілом одержуваного за рахунок ресурсоекспорту багатства, тобто збагаченням незначної меншості (насамперед закордонних інвесторів) при зубожінні більшості населення. Нарешті, найбільш тривожний симптом у нинішньому світовому економічному розвитку - це наявність колосальної незв'язаної грошової вільної маси, що обертається, тобто фіктивного капіталу. Зараз, навіть за самими консервативними оцінками, співвідношення цієї фіктивної маси до реального обороту товарів у світі досягло 100:1.

Отже, при аналізі глобальних проблем слід враховувати загальні закономірності історичного процесу, загальні тенденції розвитку продуктивних сил, впливу на них НТР, соціальні фактори. Глобальні проблеми людства стали важливим об'єктом міждисциплінарних досліджень, у яких беруть участь і суспільні, і природні, і технічні науки.