Довгостроковий прогноз зростання чисельності населення світу млн. Чоловік

Регіони	1950	1975	2000	2025	2050	2075
Увесь світ	2501	3968	6254	9065	11163	12210
У т.ч.: СРСР	180	255	315	368	393	400
Східна Азія	675	1006	1370	1650	1760	1775
Південна Азія	693	1250	2267	3651	4715	5232
Латинська Америка	164	324	620	961	1202	1297
Північна Америка	166	237	296	332	339	340
Африка	219	401	814	1479	2112	2522
Європа	392	473	540	580	592	592
Океанія	13	21	33	44	50	52

Частка населення більш розвинутих регіонів зменшиться майже в 2,3 рази. Найбільш населеним регіоном світу як і раніше залишиться Південна Азія. Але на друге місце вийде Африка.

Інша не менш важлива проблема, пов'язана з припиненням демографічного вибуху - старіння населення. Старіння сповільнює приплив робочої сили й одночасно збільшує навантаження на систему соціального забезпечення.

Чи здатне людство у перспективі пом’якшити значні диспропорції між багатими і бідними полюсами світу? Як свідчать прогнози, до 2020р. країни, що розвиваються, за темпами зростання ВВП переважатимуть групу розвинутих країн майже у 2 рази. Їхня частка в сукупному валовому продукті може відповідно збільшитися. Ступінь розриву в рівні економічного розвитку головних центрів і периферії буде в багато в чому залежатиме від того, наскільки вдасться стабілізувати чисельність населення. Слід відзначити, що межа між багатством і бідністю проходить сьогодні не тільки між розвинутими країнами і країнами, що розвиваються, але і всередині кожної з держав. Поляризація доходів населення поряд з соціальним (зростання безробіття) та економічним пресингом, війнами (Афганістан, Руанда, Боснія), етнічними конфліктами призвели до значного зростання транснаціонального переміщення людей. За останнє десятиріччя більш ніж 90 млн. чоловік були змушені залишити свої домівки у пошуках. Подібні масштаби вимушеного пересування людей на планеті пред’являють нові вимоги до світового порядку, до всієї системи регулювання міжнародних потоків міграції населення.

Людство оточує не тільки природне, але і соціальне середовище. І від того, наскільки держава і суспільство здатні забезпечити своїм громадянам безпеку залежить життя кожної людини. Світове співтовариство зробило важливий крок уперед у сторону демократії, захисту прав людини та головних свобод, поліпшення соціальних та економічних умов життя людей. Але воно не змогло попередити насильство в самих різних його проявах, в тому числі і у вигляді злочинів. Починаючи з 80-х років загальна злочинність у світі з кожним роком зростає на 5 %. Особлива риса сучасної злочинності – її організований характер. Як було зазначено на зустрічі “вісімки” в Денвері (червень 1997р.), “злочинні угрупування часто адаптуються до великих змін швидше та ефективніше, ніж наші уряди”. При цьому відбувається швидкій процес транснаціоналізації злочинності. Вона виявляється в створенні злочинних угрупувань з участю громадян декількох держав, здійсненні кримінальної діяльності на території двох і більше країн, організації злочинів, які порушують міжнародні зобов’язання і норми міжнародного права.

Глибоку тривогу у світового співтовариства викликають злочини, пов’язані з незаконним обігом наркотиків. Процес розвивається настільки швидко, що його порівнюють з епідемією. Не вдалося уникнути цього й Україні. При цьому сучасний наркобізнес вийшов далеко за національні межі. Нелегальна міжнародна торгівля наркотиками охоплює практично всі країни світу. Сформувалися потужні угрупування, які мають у своєму розпорядженні крупну мережу торгівельних та виробничих підприємств, власні лабораторії, спеціальний персонал. Загальний щорічний прибуток тільки американської мафії від контрабанди наркотиків перевищує 1 млрд. доларів, це більше державних бюджетів ряду країн.

Існує велика ступінь суспільної небезпеки міжнародного наркобізнесу. Його наслідком є завдання шкоди здоров’ю людей, зниження соціальної активності, погіршення генофонду населення. Значні грошові засоби дозволяють наркоугрупованням здійснювати тиск на політичну систему, правоохоронні органи, засоби масової інформації, тим самим породжуючи нестабільність у суспільстві.

Новим видом злочинів є незаконні операції у сфері високих технологій, пов’язані з передачею через національні кордони комп’ютерів, засобів телекомунікацій, інших видів наукомісткої техніки. Особливу тривогу викликають експерименти з клонування людей, які проводяться в ряді країн та створюють загрозу генетичному фонду людства. Транснаціональна злочинність перетворилася, таким чином, в одну з глобальних проблем, це ще один виклик усьому світовому співтовариству.

Одним з найважливіших глобальних процесів, що впливають на людську цивілізацію, є інформатизація людства. Як найважливіша частина – інтернеталізація. Наслідки цього процесу у всіх сферах - військовій, політичній, культурній, економічній - важко переоцінити. У міру посилення з кінця 80-х років, процес інтернеталізації пройшов кілька стадій - охопив наукову і військову еліту США, вийшов за межі цієї країни, нарешті, перетворився в глобальний процес. Уже наприкінці 90-х років багато політиків і вчених побачили, що в результаті його лавиноподібного зростання можуть з'являтися не тільки позитивні, але і негативні проблеми глобального характеру для людства. У листопаду 1999р., наприклад, у рамках ЄС проходила конференція, на якій політичні й економічні лідери країн Західної Європи дуже стурбовано аналізували майбутні глобальні проблеми, пов'язані з поширенням Інтернет. Були розпочаті і рішучі заходи для усунення його негативних наслідків

Як бачимо, людство вступило у ХХІ ст. зі складним комплексом глобальних проблем як уже добре відомих, так і нових, а це в свою чергу потребує від світового співтовариства свіжих ініціатив та підходів. Яким чином протистояти цим загрозам? Що можуть і повинні зробити вчені, бізнес, уряди, міжнародні організації, щоб економіка не вийшла за сталі для природного середовища пороги, а соціально-політична орієнтація суспільства – за межі рівноваги ?

Узагальнюючи усе вищесказане можна зробити висновок, що людство підійшло до тієї межі, коли гарантія безпечного і забезпеченого майбутнього прямо залежить від прийняття якісно нового шляху розвитку. Необхідні соціальні перетворення у всіх країнах, перегляд колишніх економічних, політичних, культурних і ідеологічних цінностей. Вийти на цей шлях можна тільки за допомогою розв’язання сучасних глобальних проблем, що вимагають консолідації зусиль усього світового співтовариства. На даний момент вони сплетені в єдиний вузол. І розв’язання, наприклад, екологічної проблеми відразу ж зіштовхується з необхідністю роззброювання.