Висновок
Сова є достатньо часто використовуваним символом у творах різних письменників різних жанрів. проникливість, пророчий дар, ясновидіння, передбачення. Здебільшого сову описують у творах як символ нечистих сил, самотності та страждання, передвістям лиха, іноді смерті, наприклад, якщо поряд з будинком закричить сова, то хворий незабаром помре, поява сови біля хати могла накликати пожежу, для незаміжніх дівчат сова вважалася символом старої діви або вдови. У той же час сова виступала хранителькою підземних скарбів, а також розрив-трави, трави, яка відкриває всі замки.
В наші дні сова - символ мудрості й потаємних знань, і. водночас, нещастя і смерті, про що вона повідомляє своїм зловісним і тривожним нічним криком. Лише їй відомо, як мудрість життя приховується таємницею смерті... Ще її називають пугачем, бо вона лякає, кричить тільки на біду. Сова - символ темного і похмурого, бо боїться і не любить сонячного світла і дня, ховається в темряву та в ніч. Вона тому символ смерті та пітьми, що не боїться ні того, ні іншого. За переказом, коли душа вилітає з тіла, всі птахи лякаються, лише сова спокійно спостерігає смерть.
Своїм лукавим сміхом сова дурманить подорожнього, збиває на манівці і навіть віщує близьку смерть. Здатність сови бачити у темряві говорить не тільки про її прозорливість, а й про мудру обережність: вона так глибоко знає таємниці цього світу, що вважає за необхідне берегтись його.
Відомі повір'я про сову як втіленні душі померлої, часто нехрещеної дитини. Своїм криком сова скликає душі померлих (у поляків), виманює дітей з дому і позбавляє їх життя (у сербів).
Сова постає як символ жінки безшлюбної (вдови, старої діви) або розпусної (невірної дружини, розпусної дівиці). У росіян сова асоціюється передусім із вдовою.
Кожен письменник по-своєму трактує образ сови: Тарас Шевченко бачить сову як символ вдови, горя та лиха. Сергій Єсенін під образом цієї птахи має на увазі старість та смерть. Джоан К. Ролінґ навпаки, вважає, що сова – вірний друг, символ відданості, мудрості, сміливості та винахідливості. Шарль Бодлер ототожнює пташку з божеством, вбачає у ній мудрого мислителя та спостерігача.
Леся Українка описує сову у казці «Біда навчить» як невиховану, недоброзичливу, хоч і мудру. Хоча, як на мене, то невихованість уже свідчить про не мудрість, тому це питання є достатньо суперечливим.
Список використаної літератури
Єсенін С. Любов хулігана [Текст]: поезії рос. мовою з паралельним укр. перекладом/ С. Єсенін; упор. Р. Ладика. – Т. : Навчальна книга – Богдан, 2007. – 240 с. – (Серія «Шедеври світової поезії»).
Єсенін С. На рожевім проскакав коні: вірі та поеми/ С. Єсенін. – К. : Головна спеціалізована редакція літератури мовами національних меншин України, 1995. – 349 с.
Книга символов. Сова как символ [Режим доступу] http://www.symbolsbook.ru/Article.aspx?id=448
Бианки В. Рассказы и сказки [Текст]/ В. Бианки. – Минск : Народная асвета, 1978. – 135 с.
Лир Э. Кот и сова [Електронний ресурс]/ Э. Лир http://lir.ramot.ru/stories/kotisovam.htm
Мифомания в мире Дж. К. Роулинг и Гарри Поттера [Електронний ресурс] http://www.mythomania.ru/stories/21_1.php
Шевченко Т. Усі твори в одному томі [Текст]/ Т. Шевченко. – К. : Ірпінь, 2007. – 824 с.
Неділько Г. Я. Тарас Шевченко – життя і творість: книга для вчителя [Текст]/ Г. Я. Неділько. – К. : Радянська школа, 1988. – 247 с.
Греков Ю. Слышишь, кричит сова! [Електронний ресурс] http://royallib.ru/read/grekov_yuriy/slishish_krichit_sova_.html#0
Бодлер Ш. Поезії [Текст]/ Ш. Бодлер. – К. : Дніпро, 1999. – 271 с.
Ніколенко О. М. Поезія французького символізму: посібник для вчителя [Текст]/ О. М. Ніколенко. – Харків: Ранок, 2003. – 142 с.
Сова. Символіка [Електронний ресурс] http://www.symbolarium.ru/index.php/%D0%A1%D0%BE%D0%B2%D0
Символіка сови [Електронний ресурс] http://www.berl.ru/article/birds/hoot/covy/cimvolika_covy.htm