
- •Контрольні запитання та відповіді до іспиту з предмету: «Основи філософських знань»
- •Визначте суть і структуру світогляду. Охарактеризуйте історичні типи світогляду: міфологія, релігія, філософія.
- •Сформулюйте основне питання філософії. Охарактеризуйте матеріалізм та ідеалізм як типи філософського світогляду.
- •Визначте особливості філософського знання та функції філософії. Поясніть, в чому полягає історизм філософського знання.
- •4. І, нарешті, останнє. Філософське знання складає теоретичну основу світогляду, з допомогою якого людина здатна відобразити цілісну картину світу в його багатоманітності.
- •Визначте особливості східної філософії. Охарактеризуйте основні напрямки та особливості філософії Стародавньої Індії.
- •Виначте особливості та основні напрямки Стародавнього Китаю, їх відміни від філософії Стародавньої Індії.
- •Визначте особливості західної філософії. Розкрийте зміст та значення філософських вчень Мілетської школи, Геракліта, Піфагора.
- •Визначте зміст, основні положення філософської теорії Демокрита та її значення для подальшого розвитку науки і філософії.
- •Охарактеризуйте вчення Сократа та його місце філософії Давньої Греції. Назвіть послідовників цього мислителя.
- •Охарактеризуйте філософські погляди Платона та його проект ідеальної держави. Визначте його місце в історії філософії.
- •Охарактеризуйте філософське вчення Аристотеля та його місце в історії філософії.
- •1. Місце Аристотеля в філософії
- •Охарактеризуйте історичні умови епохи Відродження та основні напрямки її філософії. Поясніть терміни: «гуманізм», «натуралізм», «пантеїзм», «утопічні погляди»
- •Охарактеризуйте історичну епоху Нового Часу та розкрийте особливості філософії цього періоду. Розкрийте зміст філософії Рене Декарта.
- •Розкрийте особливості англійського матеріалізму XVII ст. Порівняйте образ людини в філософії Гоббса і в філософії мислителів відродження. Зробіть висновки.
- •Розкрийте раціалізм та дуалізм Декарта, значення його філософії.
- •Охарактеризуйте раціоналізм і сенсуалізм як два напрямки в теорії пізнання. Розкрийте суть дедуктивного та індуктивного метода пізнання.
- •Охарактеризуйте філософські погляди мислителів епохи Просвітництва. Розкрийте новий соціальний ідеал та шляхи його досягнення, запроваджений цими мислителями.
- •Охарактеризуйте основні положення філософії к. Маркса і ф. Енгельса. Поясніть сутність матеріалістичного розуміння історії. Розкрийте поняття – «суспільна свідомість».
- •11 І навіть не в 18 ст., а тільки в 19 столітті (на повну силу - в другій йогополовині). Але це було справді велике початок, бо пов'язано його з іменами
- •Основні положення філософії Ніцше. Визначте поняття: «Ірраціоналізм», «Надлюдина».
- •Філософія Шопенгауера. В чому проявляється «ірраціоналізм», «песимізм», «волюнтаризм» його філософії.
- •Особливості філософських курсів Києво-Могилянської академії. Визначте її роль в розвитку і поширенні філософії в Україні.
- •Основні джерела та особливості філософії Києвської Русі.
- •Розвиток проблеми матеріальності світу в історії філософії. Поняття «матерія»
- •Рух, простір і час як форми існування матерії. Визначте форми руху матерії на особливості соціальної форми руху матерії.
- •Проблема походження, розвитку й сутності свідомості.
- •Принципи та закони діалектики.
- •Пізнавальна діяльність. Основні її форми.
- •2.2. Форми відображення. Визначення свідомості.
- •3.1. Роль праці у формуванні свідомості.
- •3.2. Роль мови і спілкування у формуванні і розвитку свідомості.
- •4. Структура свідомості.
Охарактеризуйте вчення Сократа та його місце філософії Давньої Греції. Назвіть послідовників цього мислителя.
Відповідь:
Вчення Сократа.
Певна демократична орієнтація основних представників софістики викликала дуже різкий протест проти тих мислителів, які стояли на боці аристократії, захищали її інтереси. Таку позицію зайняв і один з найвідоміших філософів античності — Сократ, учення якого знаменує поворот від матеріалістичного натуралізму до ідеалізму. Походив з бідної афінської сім'ї. Жив і вчився в Афінах, а потім і сам вчив в Афінах, де його слухали численні учні: Платон, Антісфен, Аристін, Евклід із Мегари. Активно критикував софістів за те, що «навчають мудрості за платню», стверджував, що є такі людські якості, які у людини від бога і священні. Це красота, мудрість та ін. І непристойно, аморально торгувати ними. Справжні погляди Сократа реконструювати дуже важко, складно. Сократ ніколи не вважав себе мудрим (софос). За думкою Сократа, він лише філософ, який любить мудрість. Один з відомих висловів: «знаю, що нічого не знаю» — є, справді, пояснення необхідності глибшого пізнання самого себе. Своїм важливішим устремлінням Сократ вважав «виховання людей», зміст якого бачив у дискусіях і бесідах, а не в систематичному засвоєнні якихось знань. Будова світу, фізична природа речей непізнанні, знати можемо тільки себе самих. Це розуміння предмета пізнання Сократ висловив формулою: «Пізнай самого себе». Центром філософії Сократа стає людина, її ставлення до сім'ї, суспільства, законів і не в останнє — ставлення до богів. У бесідах та дискусіях Сократ звертає увагу на пізнання суті доброчесності. А основними доброчесностями вважав стриманість (як підкоряти пристрасті), мужність (як подолати небезпеку) та справедливість (як дотримуватися божих та людських законів). Ці доброчесності людина дістає шляхом пізнання та самопізнання. У Сократа зустрічається також перша спроба класифікувати форму правління державою. Серед основних форм державного ладу Сократ виділяє: монархію, тиранію, аристократію, плутократію і демократію, яку характеризує як владу невеликої кількості освічених і моральних людей. У бесідах, суперечках та дискусіях Сократа формувався філософський метод, названий діалектикою (від грецьк. — вести бесіду, розмовляти). Мета методу — досягнути істини виявленням суперечностей у твердженнях противника шляхом постановки правильно підібраних запитань. Життя Сократа закінчилося трагічно.
Ще за життя Сократа ряд його учнів, противників афінської демократії, покинули Афіни. Інші його послідовники пішли з Афін після його смерті. На початку 4 століття до н. е. деякі учні Сократа заснували власні філософські школи, які отримали назву сократівських, або сократичних. Серед них найбільш відомі: мегарська школа, елідо-еретрійська школа, кіренаїки, а також школа кініків. Перші три отримали свою назву за містом, де жили засновники шкіл, остання — за прізвиськом «пес», яке отримав її представник Діоген із Синопу (не плутати з Діогеном із Аполонії). Кожна з цих шкіл по-своєму розглядала поставлені Сократом питання про можливість пізнання, про предмет загальних понять, про цілі практичної діяльності, про вище благо.Школи часто виступали один проти одного і проти інших учнів Сократа (наприклад, Платона і Ксенофонта). Філософські відмінності були досить великі, у той час як мегарська і елідо-еретрійська школи тяжіли до ідеалізму, у кініків домінує матеріалістична орієнтація, а кіренаїки чітко проводять атеїстичну лінію.