Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Основні організаційні форми торговельних підпри...doc
Скачиваний:
9
Добавлен:
12.09.2019
Размер:
1.25 Mб
Скачать
  1. Основні організаційні форми торговельних підприємств.

Під торговим підприємством розуміють самостійний суб’єкт господарювання з правами юридичної особи, що здійснює закупівлю та реалізацію споживчих товарів, а також інші види допоміжної господарської діяльності, не заборонені законодавством та передбачені його статутом.

За формами створення та функціонування розрізняють три основних види торгових підприємств, що базуються на приватній та колективній формах власності:

  • індивідуальне;

  • партнерське;

  • корпоративне.

1. Індивідуальне підприємство.

Індивідуальне підприємство, засноване на особистій власності фізичної особи та виключно його праці. Використання найманої праці на таких підприємствах не передбачається. Така організаційно-правова форма діяльності торгових підприємств не отримала поширення, оскільки за таких умов підприємець може створити власну справу без створення юридичної особи.

Сімейне підприємство, засноване на сімейній власності та використання праці членів однієї сім’ї, що проживають разом. Наймана праця також не передбачається.

Приватне підприємство, засноване на особистій власності фізичної особи, з правом найму робочої сили.

В сучасних умовах індивідуальні торгові підприємства не отримали широкого розвитку в нашій країні, в той час як за кордоном їх частка становить 70-75% загальної кількості. Це пов’язане із приватизацією великих торгових підприємств (знову ж таки на базі колективної власності) та недостатності стартового капіталу у окремих підприємців для організації власної справи самотужки.

2. Партнерське торгове підприємство.

Це суб’єкт господарювання з правами юридичної особи, створений для здійснення спільної діяльності двома та більше підприємцями, що об’єднали свій капітал. Кожен з партнерів несе відповідальність за майновими зобов’язаннями підприємства. Такі підприємства відповідно до чинного законодавства створюються в наступних організаційно-правових формах:

а) товариство з обмеженою відповідальністю;

б) товариство з додатковою відповідальністю;

в) повне товариство;

г) командитне товариство.

3. Корпоративне торгове підприємство.

Господарюючий суб’єкт з правами юридичної особи, створений в формі акціонерного товариства. Може створюватися у формі:

а) відкритого акціонерного товариства;

б) закрите акціонерне товариство.

Правовий статус господарського товариства визначається Законом України “Про господарські товариства” та Господарським кодексом.

Господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб’єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об’єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку.

Засновниками і учасниками товариства можуть бути суб’єкти господарювання, інші учасники господарських відносин, громадяни, які не є суб’єктами господарювання. В той же час, учасниками повного товариства та повними учасниками командитного товариства можуть бути лише особи, зареєстровані як суб’єкти господарювання.

Види господарських товариств: акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю, товариство з додатковою відповідальністю, повне товариство та командитне товариство.

Акціонерне товариство – це господарське товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості і несе відповідність за зобов’язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов’язаних із діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій (ч. 2 ст. 80 ГК).

Особливості акціонерного товариства:

  1. мінімальний розмір статутного фонду повинен бути не менше суми, еквівалентної 1250 мінімальним заробітним платам;

  2. акціонерне товариство є емітентом цінних паперів;

  3. фізичні та юридичні особи, які придбали акції акціонерних товариств, фіксуються у реєстрі власників іменних цінних паперів і набувають статусу акціонерів;

  4. акціонери відповідають за зобов’язаннями товариства тільки в межах належних їм акцій.

За способом функціонування акцій ч. 1 ст. 81 ГК розрізняє відкриті (ВАТ) та закриті (ЗАТ) акціонерні товариства.

Акції відкритого акціонерного товариства можуть розповсюджуватися шляхом відкритої підписки та купівлі-продажу на біржах. Акціонери відкритого товариства можуть відчужувати належні їм акції без згоди інших акціонерів та товариства.

Акції закритого акціонерного товариства розподіляються між засновниками або серед заздалегідь визначеного кола осіб і не можуть розповсюджуватися шляхом підписки, купуватися та продаватися на біржі. Акціонери закритого товариства мають переважне право на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами товариства.

Порядок створення акціонерного товариства (стадії):

  1. стадія – укладення договору про спільну діяльність між засновниками товариства щодо створення акціонерного товариства, в якому розподіляються функції сторін.

  2. стадія – опублікування засновниками відкритого акціонерного товариства інформації про випуск акцій.

  3. стадія – відкрита підписка на акції, яка організовується засновниками.

  4. стадія – установчі збори, які повинні провести засновники не пізніше двох місяців з моменту закінчення підписки на акції.

  5. стадія – державна реєстрація акціонерного товариства.

Товариством з обмеженою відповідальністю (ч. 3 ст. 80 ГК) – є господарське товариство, що має статутний фонд поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов’язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов’язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів. Розмір статутного фонду товариства повинен становити не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам. Учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином віддати свою частку у статутному фонді одному або кільком учасникам цього товариства. Відчуження учасником ТОВ своєї частки третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства.

Товариством з додатковою відповідальністю (ч. 4 ст. 80) є господарське товариство статутний фонд якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів і яке несе відповідальність за своїми зобов’язаннями власним майном, а в разі його недостатності учасники цього товариства несуть додаткову солідарну відповідальність у визначеному установчими документами кратному розмірі до вкладу кожного з учасників.

До товариства з додатковою відповідальністю застосовуються норми про товариство з обмеженою відповідальністю, якщо інше не встановлено статутом товариства і законом.

Повним товариством згідно з ч. 5 ст. 80 ГК визнається таке товариство, всі учасники якого відповідно до укладеного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і несуть додаткову солідарну відповідальність за зобов’язаннями товариства усім своїм майном. Повне товариство діє на підставі засновницького договору, кожний учасник має право діяти від імені товариства, якщо засновницьким договором не визначено, що всі учасники ведуть справи спільно або, що ведення справ доручено окремим учасникам.

Командитним товариством (ч. 6 ст. 80 ГК) є господарське товариство, в якому один або декілька учасників здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть за його зобов’язаннями додаткову солідарну відповідальність усім своїм майном, на яке за законом може бути звернено стягнення (повні учасники), а інші учасники присутні в діяльності товариства лише своїми вкладами (вкладники).

Правовий статус повних учасників командитного товариства є аналогічний правовому статусу учасників повного товариства. Вкладник може вступити до командитного товариства шляхом внесення грошових або матеріальних вкладів. Вкладник має право одержувати частину прибутку товариства відповідно до його частки у вкладеному капіталі товариства в порядку, встановленому засновницьким договором. Вкладники повинні вносити вклади й додаткові внески у розмірі, передбаченому засновницьким договором, проте сукупний розмір їхніх часток не повинен перевищувати 50 % майна товариства, зазначеного в засновницькому договорі. Таким чином, вкладники беруть участь у діяльності командитного товариства лише своїми вкладами, розмір яких визначає суму отримуваного ними прибутку. Управління справами командитного товариства здійснюється тільки повними учасниками.