65

ЗМІСТ

ВСТУП..............................................................................................................3

Розділ I. ІННОВАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ПІДПРИЄМСТВА: СУТНІСТЬ, ФОРМУВАННЯ, ВИКОРИСТАННЯ..............................................6

1.1.Сутнісна характеристика інноваційного потенціалу підприємства...6

1.2.Основні підходи до визначення основних елементів інноваційного потенціалу підприємства.......................................................................................9

1.3. Оцінювання ефективності формування та використання інноваційного потенціалу підприємства.............................................................12

Розділ II. ДІАГНОСТИКА ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ДП «ЄМІЛЬЧИНСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО»...........19

2.1. Організаційно-правова характеристика ДП «Ємільчинське лісове господарство»........................................................................................................19

2.2. Оцінка економічного потенціалу ДП «Ємільчинське лісове господарство» .......................................................................................................24

2.3. Оцінка фінансового потенціалу ДП «Ємільчинське лісове господарство»........................................................................................................30

Розділ III. ДІАГНОСТИКА СТАНУ ТА РОЗВИТКУ ПОТЕНЦІАЛУ ДП «ЄМІЛЬЧИНСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОПОДАРСТВО»................................................36

3.1. Побудова інтегрального показника оцінки конкурентоспроможності потенціалу ДП «Ємільчинське лісове господарство».......................................36

3.2. Побудова графоаналітичної моделі «Квадрат потенціалу» оцінки потенціалу ДП «Ємільчинське лісове господарство».......................................43

3.3. Шляхи вдосконалення процесу формування та розвитку потенціалу ДП «Ємільчинське лісове господарство»...........................................................51

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ...................................................................57

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ...............................................60

ДОДАТКИ......................................................................................................64

ВСТУП

У нестабільному зовнішньому середовищі підприємства повинні спрямовувати свої зусилля на утримання конкурентної позиції на ринку. За таких умов вони змушені постійно шукати нові, більш ефективні методи господарювання, відшукувати наявні резерви розвитку, знаходити нові ринки збуту власної продукції, а також постійно працювати над розробкою та впровадженням різноманітних інновацій, які зможуть забезпечити виживання підприємства в умовах конкурентної боротьби. Тому з метою ефективного функціонування підприємств і забезпечення їх конкурентоспроможності необхідно якісно розвивати інноваційний потенціал. При цьому саме максимізацію інноваційної складової можна вважати умовою сталого розвитку підприємства в сучасних умовах, що вимагає від вітчизняних суб’єктів господарювання приділяти велику увагу управлінню власним інноваційним потенціалом.

Дослідженню інноваційної проблематики приділено значну увагу в роботах багатьох вітчизняних вчених: В. Александрової, О. Амоші, А. Гальчинського, В. Гейця, Н. Краснокутської, О. Кузьміна, С. Ягудіна. Серед зарубіжних дослідників, які здійснили значний вклад у розвиток теорії інновацій, варто відзначити Р. Акоффа, Л. Водачека та О. Водачкової, П. Друкера, Р. Фостера, Й. Шумпетера. [9, c.6]

В умовах зростаючої конкуренції активна інноваційна діяльність на підприємствах дедалі більше визначає успіх підприємницької діяльності. Нові ідеї і продукти, нові технології та організаційні рішення виводять підприємства з кризових ситуацій і гарантують їм фінансову стабільність.

Будь-який новий об'єкт є матеріалізованою інформацією, тобто інформацію, перетворену на відчутну річ. Процес появи нових ідей триває постійно. Інформація дає поштовх до діяльності людини в напрямі, вказаному інформацією, тобто в новому напрямі. А це вже означає появу прогресу (лат. progress - рух вперед), який згодом приймає форму технічного прогресу. Науково-технічний прогрес рухається тільки вперед, причому його рух постійно швидшає в часі. Швидкість прискорення процесу інновацій можна без великих труднощів і відносно легко розрахувати по динаміці будь-якого напряму науково-технічного прогресу в якій-небудь галузі техніки, економіки, фінансів, бухгалтерського обліку.         Основою науково-технічного прогресу є винаходи і відкриття. Коли винаходи, що з'явилися, знаходять своє практичне застосування в якій-небудь області людської діяльності, вони ведуть до створення нового продукту або нової технології. Це означає, що ідея, встановлена в основу винаходу, перетворилася на нововведення. Нововведення завжди стимулює появу нових ідей, оскільки розвиває цікавість людини: "А що буде, якщо…?"         Так виникає інноваційна спіраль, що має вигляд: …науково-технічний прогрес – ідея – нововведення - науково-технічний прогрес – ідея - нововведення…[12, c.22]

Таким чином, нововведення і пов'язана з ним інновація є об'єктивним законом розвитку людського суспільства.

Отже, тема, що розглядається в даній курсовій є актуальною в наш час, і від розуміння того, що інновації є важливою складовою функціонування підприємств.

В даній курсовій роботі я спробую дати чіткі відповіді таким питанням:

• Що таке інноваційний потенціал підприємства?

• Основні елементи інноваційного потенціалу підприємства.

• Провести діагностику фінансово-економічного потенціалу підприємства.

• На прикладі ДП «Ємільчинське лісове господарство» провести діагностику стану та розвитку інноваційного потенціалу підприємства.

• Зробити відповідні висновки та пропозиції.

Об’єктом дослідження є дані фінансової звітності ДП „Ємільчинське лісове господарство ”.[2-5]

Предметом дослідження роботи є сукупність теоретичних і практичних проблем, пов’язаних з діагностикою стану та розвитку потенціалу підприємства.

У ході дослідження були використані наступні методи: графо-аналітичний, порівняння, системного підходу, структурно-логічний, коефіцієнтів, аналізу та синтезу, частково-пошуковий та інші.

Відповідно до завдань роботи побудована її структура, яка складається зі вступу, трьох розділів, висновків та пропозицій, списку використаної літератури, додатків.

Робота містить 63 сторінки тексту, 18 таблиць, 2 рисунки 40 джерел використаної літератури, 7 додатків. Інформаційною основою дослідження є дані фінансової звітності ДП „Ємільчинське лісове господарство“, різноманітні навчальні посібники, підручники, монографії економістів, періодичні видання.

Розділ I. Інноваційний потенціал підприємства: сутність, формування, використання.

1. Сутнісна характеристика інноваційного потенціалу підприємства.

Незважаючи на значну кількість досліджень зазначеної проблеми, досі існують протиріччя з питань визначення змісту інноваційного потенціалу. Іноді поняття інноваційний потенціал ототожнюють з поняттями інтелектуальний, творчий або науково-технічний потенціал. [18, с.47] У зв’язку з цим ціллю даної статті є визначення сутності та виявлення основних факторів зовнішнього та внутрішнього середовища, які здійснюють вплив на його формування.

Поняття «інноваційний потенціал» стало концептуальним відображенням феномена інноваційної діяльності, яке розгорталося й уточнювалося шляхом методологічних, теоретичних та емпіричних досліджень і отримало розвиток на початку 80-х років XX ст. Інноваційний потенціал — це сукупність природних і трудових ресурсів, організаційних та інформаційних компонентів, матеріальних умов, що функціонують як єдине ціле в умовах впливу факторів зовнішнього середовища з метою вирішення завдань інноваційної діяльності. Інноваційний потенціал забезпечує гнучкість виробничо-господарської системи, її здатність реагувати на зовнішній вплив, адаптуватися відповідно до вимог ринку, змін законодавства тощо. [37, с. 19]

Інноваційний потенціал визначається сукупністю ресурсів різних видів [14, с.56-58]: інтелектуальних (патенти, ліцензії, технологічна документація тощо); матеріальних (технологічне та лабораторне устаткування); фінансових (власний, позичковий, венчурний капітал тощо); трудових; інфраструктурних (власні підрозділи НДДКР, техніко-технологічні підрозділи, патентно-правові відділи тощо).

Важливу роль у підвищенні інноваційної активності підприємств відіграє вибір і реалізація відповідної стратегії інноваційного розвитку підприємства. Для цього потрібна інформація щодо величини інноваційного потенціалу та рівня його використання. Моніторинг та оцінка рівня інноваційного потенціалу є актуальним завданням, оскільки його розв’язання дає змогу приймати стратегічні й тактичні рішення щодо інноваційного розвитку підприємства й розвитку його стійких конкурентних переваг. [35,с.142-148]

Необхідно обов’язково враховувати той факт, що розкриття інноваційного потенціалу наштовхується на подолання зовнішніх бар'єрів, які можна охарактеризувати як інноваційний клімат. Інноваційний клімат можна розглядати як всі фактори зовнішнього середовища, що впливають на інноваційний потенціал підприємства, а саме:

        можливості для виробництва нових або поліпшених видів продукції або послуг;

        можливості для зміни соціальних відносин на підприємстві (кадрові інновації);

        можливості для розробки нових методів управління (управлінські інновації);

        можливості для створення нових механізмів просування продукції на ринок (ринкові інновації);

        можливості придбання ноу-хау, патентів;

        законодавча база, низька ставка рефінансування, пільгове оподатковування;

        взаємодія влади й бізнесу;

        практика комерціалізації технологій тощо.

Щодо впливу на інноваційний потенціал підприємства внутрішніх факторів, слід зазначити, що процеси управління інноваційною діяльністю значно залежать від інноваційної культури певної організації. Під інноваційною культурою слід розуміти міру сприйнятливості організації до нововведень, досвід впровадження нових проектів, політику менеджменту в області інновацій, відношення персоналу до інновацій. За участю інноваційної культури можна реально досягти прискорення й підвищення ефективності впровадження нових технологій і винаходів, реальної протидії бюрократичним тенденціям, сприяння розкриттю інноваційного потенціалу особистості тощо. [13, с.34-37]

Входження України до групи держав, в яких домінує інноваційний шлях розвитку, потребує залучення фінансових і кадрових ресурсів, збільшення долі інноваційної продукції в обсязі промислового виробництва підвищення інноваційної активності підприємств. Аналіз джерел фінансування інноваційних заходів підприємств України за останні роки засвідчив, що із загальної суми використаних на інноваційні цілі фінансових ресурсів майже 60-70% становили власні кошти підприємств, фінансування з державного бюджету дорівнювало приблизно 2-4%, кредитні ресурси становили 2-3%, кошти інвесторів - 1-2%. Як видно з наведених даних, основним таким джерелом є власні кошти суб'єктів господарювання, і стає очевидним, що у майбутньому слід спиратися саме на них. Висока ризикованість інноваційних проектів зумовлює низьку частоту коштів інвесторів і кредитних ресурсів. [14, с.59]

Перехід до інноваційної моделі розвитку економіки — найхарактерніша прикмета сучасного етапу в розвинутих країнах, що стає визначальним фактором економічного зростання. Активізація інноваційного розвитку є одним з найголовніших факторів виживання вітчизняних суб’єктів господарювання в умовах жорстокої конкурентної боротьби. Саме тому підприємствам в Україні слід приділяти більшу увагу вивченню питань сутності та складових власного інноваційного потенціалу, постійно відслідковувати зміни інноваційного клімату, а також систематично працювати над формуванням та вдосконаленням власної інноваційної культури. До того ж, успішне управління інноваційним потенціалом у сучасних умовах слід розглядати як умову забезпечення високого рівня конкурентоспроможності підприємства, а отже власне його існування.