- •1. Автобіографіям у журналістиці
- •2. Автор як персонаж публіцистичного твору.
- •3. Аналіз і синтез у журналістському творі
- •4. Аналітико-публіцистичні жанри та їх різновиди.
- •5. Архітектоніка журналістського втору.
- •6. Взаємодія змісту і форми в журналістському творі.
- •7. Деталь у журналістському творі
- •8. Діалогічні форми в журналістській творчості
- •9. Домисел і вимисел, їхні творчі методи
- •10. Естетичні проблеми журналістської творчості.(??????)
- •11. Жанр і проблема метафоричного, іронічного письма.
- •12. Жанри Віршованої Публіцистики
- •13. Жанровий арсенал літературно-мистецької критики
- •14. Журналістика в контексті з іншими видами творчої діяльності
- •15. Журналістика і художня література: продуктивно-творча інтеграція.
- •16. Журналістика як політико-комунікативна діяльність: мотиви і функції.
- •18. Журналістський пошук: особливості і жанрова специфіка.
- •19.Журналістський твір: зміст і форма, елементи і структура.
- •20. Журналістський текст як продукт професійного мовлення
- •21. Заголовчний комплекс. Вимоги до нього.
- •22. Задум-тема-концепція – ідея журналістського твору
- •23. Змі у контексті громадської думки: формування і жанрові прийоми
- •24. Інтер’єр, пейзаж як елементи поетики журналістського твору.
- •25. Інформаційно-публіцистичні жанри та їх різновиди.
- •26. Іронія в журналістському творі.
- •27. Композиційні прийоми в журналістиці
- •28. Конфлікт – основа сюжетної дії. Вплив конфлікту на вибір жанру.
- •29. Конфлікт та його види у публіцистичному творі
- •30. Конфлікт як засіб розкриття характеру. Типи конфліктів.
- •31. Лексико-стилістичні та фразеологічні засоби мови, їх використання у журналістському творі.
- •32. Логіка і психологія доказів і переконань у журналістиці
- •34. Методи і прийоми журналістської праці.
- •35. Методика роботи над текстом твору. Зачин і кінцівка.
- •37. Мовна характеристика героя і її роль у творі
- •38. Мовно-стилістичні ознаки журналістського тексту
- •39.Національний інформаційний простір: структура і потенціал.
- •40. Нові явища та тенденції підготовки рекламних матеріалів у пресі
- •42. Образ автора і авторське «я».
- •43.Образна структура журналістики.
- •44. Основні типи аргументації та узагальнень в журналістиці.
- •45.Особистість в журналістиці і особистість журналіста
- •46. Поет і газета. Художність і образність в журналістській творчості.
- •47.Поетика журналістського твору.
- •48. Політична кампанія в пресі: типи та етапи.
- •49. Політична кар’єра журналіста
- •50. Політичний портрет у пресі та його жанрові складові.
- •51. Портрет у журналістському творі
- •53. Преса і електорат: специфіка взаємовідносин
- •54. Проблемна ситуація в творчості журналіста.
- •55. Публіцистичність як стильова ознака, манера письма.
- •56.Раціональне й емоційне, їх поєднання.
- •57. Реклама і інформація: спільне і відмінне. (джерела – Закони про рекламу та інф-цію)
- •58. Розслідувальна (адвокатська) журналістика
- •59. Роль засобів масової інформації в забезпеченні політичних прав і свобод громадян у демократичному суспільстві
- •60. Роль творчої уяви (фантазія), інтуїція
- •61. Свобода слова і цензура в Україні.
- •62. Свобода слова і професійна відповідальність журналіста.
- •3. Сумлінність і чесність. 4. Вірність загальнолюдським цінностям.
- •5. Професійна солідарність.
- •63. Сенсація у пресі та її різновиди.
- •64. Синтез документального й художнього в журналістському творі
- •65. Система жанрів журналістики
- •66. Соціологічні методи в діяльності змі.
- •67. Сучасна політична культура та мас-медіа
- •68. Сучасна українська портретистика.
- •69.Сюжет – конфлікт – характер. Параметри авторського «я».
- •70. Типізація і індивідуалізація в журналістиці.
- •71. Факт у природі і факт у журналістському творі.
- •72. Фактори ефективності впливу журналістського тексту.
- •73. Функціональні особливості діяльності інформаційних агентств: світовий і вітчизняний досвід.
- •74. Характер у журналістському творі
- •75.Художньо-публіцистичні жанри та їх різновиди.
15. Журналістика і художня література: продуктивно-творча інтеграція.
Взаємовплив: тенденція політизації літератури і мистецтва (через вплив на них публіцистики) і водночас розвиток інтимізації публіцистики (внаслідок впливу художньої літератури, особливо мемуарно-автобіографічної).
На рівні тематики, стилів, жантрів продуктивно-творча інтеграція виразилася в появі нових «симбіозних» жанрів, до яких наледжить газетне оповідання – худ.-публ. розповідь на актуальну соціально-політичну і морально-етичну проблематику, що виконує в контексті номера газети ідентичну їм функцію.
Зростає питома вага етюдів і есе в палітрі худ.-публ. жанрів.
Інтенсивний розвиток віршованої публіцистики представлено творами поетико-пропагандистського та сатиричного видів. До першого виду: поетичний репортаж, поетичний нарис, поема-репортаж, поетичний щоденник, поетичний лист. До сатиричного: пародія, епіграма, віршована мініатюра, байка, віршований фейлетон, віршований памфлет.Міжвидові жанри: газетний вірш, віршована текстівка, віршований коментар. Газетний вірш – закінчений за змістом і формою публіцистичний твір у віршах гостроактуальної соціально-політичної тематики з чітко вираженою позицією автора й адресою виступу.Посилила свої позиції поетика словесного мистецтва, образна структура публіцистики, її логіко-психологічний інструментарій.
Відомо, яку динаміку тематико-стильових напрямів, жанрових пошуків, категорій поетики виробила літєратурно-художня і журналыстська практика XX ст., скільки традицій і новацій знайшло своє втілення в її практиці.
Продовжується продуктивно-творча інтеграція журналістики і художньої літератури. На рівні тематики, стилів, жанрів продуктивно-творча інтеграція виразилася у появі нових "сімбіозних" жанрів, до яких належить газетне оповідання. Воно сприймається як дійовий засіб впливу на суспільно-художню свідомість аудиторії. Як форма відображення дійсності, воно вирізняється самостійністю, а в системі жанрової публіцистики і літератури займає проміжне місце, слугуючи продуктивно-творчим ланцюжком між цими двома видами творчості. Газетне оповідання - художньо-публіцистична розповідь на актуальну соціально-політичну і морально-етичну проблематику, що виконує в контексті матеріалів номера газети ідентичну їм функцію.
Зазначимо - помітно зростає питома вага етюдів, естів в палітрі художньо-публіцистичних жанрів.
Сучасній поезії і прозі зовсім не чужа пристрасть до документу, факту, що викликало до життя інтенсивний розвиток віршованої публіцистики. Документ і самовиражене почуття - такий сплав її жанрів. В них синтезується естетичне осмислення дійсності і експресивно-образне відображення дійсності, вони наділені своїми функціональними особливостями.
Виходячи з естетики документалізму, методів художньо-естетичного відображення в журналістиці, типологія жанрів віршованої публіцистики представлена творами поетико-пропагандистського та сатиричного видів. До першого відносяться: поетичний репортаж, поетичний нарис, поема-репортаж, поетичний нарис, поетичний репортаж, поетичний щоденник, поетичний лист. Жанри сатиричного виду своїм завданням ставлять критику вад, прорахунків в усіх сферах нашого життя. На озброєнні поетів-сатириків: пародія, епіграма, віршована мініатюра, байка, віршований фейлетон, віршований памфлет. Визначення жанрів сатиричного виду як віршованих, пояснюється їхньою змістовною сутністю, оскільки в їхній основі лежать такі факти і об'єкти зображення, що про "поетизацію" та "поетичність" не може бути й мови.
У ході класифікаційного аналізу виявлено і міжвидові жанри: газетний вірш, віршована текстівка, віршований коментар. Газетний вірш - це закінчений за змістом і формою публіцистичний твір у віршах гостро актуальної соціально-політичної тематики з чітко вираженою позицією автора й адресою виступу.
Поет веде щоденник епохи. Це не стільки образний вислів, скільки явище літературно-публіцистичного процесу. Звичайно, талант - рідкість, але настільки ж вірогідно і те, що він може розкритися, зміцніти, проявити себе лише за певних умов. Про нього треба турбуватися. Тут багато можуть зробити редакції, Спілки письменників і журналістів.
В сучасному творчому досвіді помітно посилила свої позиції поетика словесного мистецтва, удосконалюється і накопичує силу образна структура публіцистики, розширюється її логіко-психологічний інструментарій. І все це спрямовано на розкриття соціальної типовості доль і характерів, оновлення національної та індивідуальної психології.