15. Журналістика і художня література: продуктивно-творча інтеграція.

Взаємовплив: тенденція політизації літератури і мистецтва (через вплив на них публіцистики) і водночас розвиток інтимізації публіцистики (внаслідок впливу художньої літератури, особливо мемуарно-автобіографічної).

На рівні тематики, стилів, жантрів продуктивно-творча інтеграція виразилася в появі нових «симбіозних» жанрів, до яких наледжить газетне оповідання – худ.-публ. розповідь на актуальну соціально-політичну і морально-етичну проблематику, що виконує в контексті номера газети ідентичну їм функцію.

Зростає питома вага етюдів і есе в палітрі худ.-публ. жанрів.

Інтенсивний розвиток віршованої публіцистики представлено творами поетико-пропагандистського та сатиричного видів. До першого виду: поетичний репортаж, поетичний нарис, поема-репортаж, поетичний щоденник, поетичний лист. До сатиричного: пародія, епіграма, віршована мініатюра, байка, віршований фейлетон, віршований памфлет.Міжвидові жанри: газетний вірш, віршована текстівка, віршований коментар. Газетний вірш – закінчений за змістом і формою публіцистичний твір у віршах гостроактуальної соціально-політичної тематики з чітко вираженою позицією автора й адресою виступу.Посилила свої позиції поетика словесного мистецтва, образна структура публіцистики, її логіко-психологічний інструментарій.

Відомо, яку динаміку тематико-стильових напрямів, жанрових пошуків, категорій поетики виробила літєратурно-художня і журналыстська практика XX ст., скільки традицій і новацій знайшло своє втілення в її практиці.

Продовжується продуктивно-творча інтеграція журналістики і художньої літератури. На рівні тематики, стилів, жанрів продуктивно-творча інтеграція виразилася у появі нових "сімбіозних" жанрів, до яких належить газетне оповідання. Воно сприймається як дійовий засіб впливу на суспільно-художню свідомість аудиторії. Як форма відображення дійсності, воно вирізняється самостійністю, а в системі жанрової публіцистики і літератури займає проміжне місце, слугуючи продуктивно-творчим ланцюжком між цими двома видами творчості. Газетне оповідання - художньо-публіцистична розповідь на актуальну соціально-політичну і морально-етичну проблематику, що виконує в контексті матеріалів номера газети ідентичну їм функцію.

Зазначимо - помітно зростає питома вага етюдів, естів в палітрі художньо-публіцистичних жанрів.

Сучасній поезії і прозі зовсім не чужа пристрасть до документу, факту, що викликало до життя інтенсивний розвиток віршованої публіцистики. Документ і самовиражене почуття - такий сплав її жанрів. В них синтезується естетичне осмислення дійсності і експресивно-образне відображення дійсності, вони наділені своїми функціональними особливостями.

Виходячи з естетики документалізму, методів художньо-естетичного відображення в журналістиці, типологія жанрів віршованої публіцистики представлена творами поетико-пропагандистського та сатиричного видів. До першого відносяться: поетичний репортаж, поетичний нарис, поема-репортаж, поетичний нарис, поетичний репортаж, поетичний щоденник, поетичний лист. Жанри сатиричного виду своїм завданням ставлять критику вад, прорахунків в усіх сферах нашого життя. На озброєнні поетів-сатириків: пародія, епіграма, віршована мініатюра, байка, віршований фейлетон, віршований памфлет. Визначення жанрів сатиричного виду як віршованих, пояснюється їхньою змістовною сутністю, оскільки в їхній основі лежать такі факти і об'єкти зображення, що про "поетизацію" та "поетичність" не може бути й мови.

У ході класифікаційного аналізу виявлено і міжвидові жанри: газетний вірш, віршована текстівка, віршований коментар. Газетний вірш - це закінчений за змістом і формою публіцистичний твір у віршах гостро актуальної соціально-політичної тематики з чітко ви­раженою позицією автора й адресою виступу.

Поет веде щоденник епохи. Це не стільки образний вислів, скільки явище літературно-публіцистичного процесу. Звичайно, талант - рідкість, але настільки ж вірогідно і те, що він може розкритися, зміцніти, проявити себе лише за певних умов. Про нього треба турбуватися. Тут багато можуть зробити редакції, Спілки письменників і журналістів.

В сучасному творчому досвіді помітно посилила свої позиції поетика словесного мистецтва, удосконалюється і накопичує силу образна структура публіцистики, розширюється її логіко-психологічний інструментарій. І все це спрямовано на розкриття соціальної типовості доль і характерів, оновлення національної та індивідуальної психології.