20. Поняття та сторони колнктивного договору (кд).

Згідно ст 10 КЗпП КД укладається на основі чинного зак-ва, прийнятих сторонами зобовязань з метою регулювання виробничих, трудових і соц-економ відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів. Метою КД є поліпшення господарської діяльності під-ва, підвищення його рентабельності і якості продукції, що випускається, заб-ня трудящим можливості брати участь в управління вир-м, удосконалення винагороди за працю, підняття рівня охорони праці, матер-побутового та культурного бслуговування працюючих. Забороняється включати до КД умови, що погіршують порівняно з чинним зак-вом становище працівників. Зміст КД і його сторони знаною мірою залежать від форми власності на засоби вир-ва. Згідно ст 12 КЗпП, КД укладається між власником або уповноваженим органом (особою), з однієї сторони, і профспілковими організаціями, які діють відповідно до своїх статусів, а у разі їх відсутності – представниками, вільно обраними на загальних зборах найманих працівників або уповноважених ними органів, з другої сторони. Якщо на під-ві, в установі, організації створено кілька профспілкових організацій, вони повинні на засадах пропорційного представництва (згідно з кількістю членів кожної профспілкової організації) утворити об'єднаний представницький орган для укладення КД. В цьому разі кожна профспілкова організація має визначитися щодо соїх конкретних зобов'язань за КД та відповідальності за їх невиконання. Профспілкова організація, що відмовилася від участі в о,,б'єднаному представницькому органі, позбавляється права представляти інтереси працівників при підписанні КД.

22. Властивості трудових правовідносин.

1. Трудове правовыдношення як волевиявлення його сторын. Прав-шення може виникнути за взаємною згодою сторін. Жодна зі сторін не може нав'язати свою волю іншій. Тільки в ситуації, яка загрожує життю працівника, загибелі майна, якщо цю ситуацію не можна ліквідувати іншим шляхом – роботодавецьвправі перевести робітника на необумовлену ТД роботу. 2. Як результат індивід регулювання труд правовідносин. Акцент у регулюванні зміщений з централізованого на децентраліз, з законодавчого на договірне. Це дає дає змогу враховувати індивідуальні якості працівника. 3. Особистий характер прав і обов'язків. Роботодавця цікавить не будь-який працівник, а той, який має потрібні для роботодавця якості. 4. Безперервність труд правовідношення. Труд правовідн не перериваються після закінчення кожного робочого дня. Працівникові не потрібно кожен день укладати ТД. Правовідн тривають під час відпусток і підвищення кваліфікації. 5. Забезпечення тривалості труд правовідношення. Можливість працювати невизначений сток (заборонено укладати договір на певний строк), крім сезонних та тимчасових робіт. 6. Наявність особистісного елементу. Особ елемент – трудовий престиж, авторитет, ділова репутація, трудові честь і гідність, звання. Праця для громадянина – основна форма самовироження. 7. Забезпечення стабільності труд правовіднош. Трудове зак-во має на меті якомога тривалого правовіднош. В цьому зацікавлені і працівник і роботодавець. 8. Презумпція невинуватості працівника у невиконанні чи неналежному виконанні своїх обов'язків. Працівник вважається правим, доки роботодавець не доведе, що він винен.