20. Основи української соціології та особливості розвитку соц. В незалежній Україні
1 етап (Київська Русь XI—XIII ст ): Іларіон — «Слово про закон і благодать»; Нестор — «Повість временних літ»; Володимир Мономах — «Повчання » : Самостійність Русі, її захист, Єдність та незалежність Русі, Моральні принципи, настанови, Взаємна допомога у боротьбі з ворогами, Місце та роль держави 2 етап ( Запорізька Січ, Визвольна Боротьба 15-17 ст ): Д. Наливайко, 1. Вишенський, П. Могила, Ф. Прокопович та інші : Демократизм, справедливість, Турбота про соціальний розвиток освіти, виховання, Самостійність та незалежність України, Національний патріотизм, Завдання держави: забезпечення потреб людини 3 етап (Г. Сковорода та ін 18 ст.): Рівність між людьми, Права людини на щастя та свободу, Виховання людини через самовиховання, Самореалізація індивіда через «сродну працю» 4 етап(Початок XІX ст): Драгоманов, Франко та ін. : Рівність та справедливість, Конституційне право людини та суспільства, Самоврядування, Прогнозування соціально-демографічного розвитку, Національне визволення 5 етап ( поч 20 ст.): М. С. Грушевський (1866—1934) — «По-чатки громадянства (генетична соціологія)» : Сутність суспільства та його генеза, Трансформація суспільства від традиційних форм до індустріальних, Спеціалізація праці та перетворення людини, Якісні характеристики української нації, Необхідність незалежної, національної церкви.
21. Сутність суспільства, умови виникнення та основні ознаки.
О. Конт визначив, що основним об’єктом вивчення соціології має бути суспільство.
Вебер визначав суспільство як продукт взаємодії людей, що є наслідком соціальних, тобто орієнтованих на інших дій.
Парсонс визначав суспільство як складноструктуроване утворення, яке можна вивчати як відкриту соціальну систему.
В сучасній соціології, суспільство визначають як сукупність усіх способів взаємодії та форм об’єднання індивідів, соціальних спільнот та соціальних інститутів, що істирично склалися в процесі життєдіяльності людей для задоволення власних потреб.
Марш у 1967р. Визначив умови, за яких соціальне об’єднання можна вважати суспільством:
постійна територія;
самовідтворення населення та суспільства;
високорозвинута культура(традиції, звичаї, обряди);
політична незалежність.
Ознаки суспільства визначають як стійкі риси характеристики, які визначають унікальність даного суспільства та відрізняють його як цілісне, соціальне утворення від інших суспільств. Ознаки:
територія на якій відбувається консолідація соціальних зв’язків, розвиваються відносини та взаємодії між індивідами;
універсальність включає в себе особливості соціальних зв’язків та відносин, а також особливості функціонування соціальних інститутів та спільнот;
автономність – здатність суспільства до саморегуляції, самовідтворення за допомогою тих соціальних інститутів, норм та правил, що створюється в середині суспільства. Воно повинно самостійно долати конфлікти;
інтегративність.
22. Основні підсистеми суспільства.
Розглядаючи суспільство як соціальну систему, визначають 4 підсистеми:
Економічна – охоплює чотири види діяльності: виробництво, розподіл, обмін, споживання. До економічної підсистеми належать фірми, підприємства, банки, ринки, грошові та інвестиційні підсистеми суспільства.
Політична – охоплює президента, уряд, парламент, місцеві органи влади, армія, міліція, податкова та митна служба. На даному рівні визначають розподіл влади.
Культурна (духовна). Охолює 4 інститути:
Наука – продукт знання;
Освіта – передавати з покоління в покоління знання;
Культура – формування культурних цінностей;
Релігія – розглядає з точки зору релігійних правил поведінки.
Соціальна – охоплює соціальну сферу суспільства, що являє собою сукупність організацій та установ, що відповідають за добробут населення (транспорт, комунальне господарство, охорона здоров’я). Найбільш проблемною є соціальна сфера, бо нічого не виробляє, але потребує допомоги з боку інших підсистем.