Методи побудови експозиції
Канони та методики організації експозиційної діяльності музеїв залишалися незмінними впродовж XX ст. Сучасність вносить у практику музейної справи низку інноваційних технологій, метою яких є посилення емоційного й пізнавального ефекту від відвідування музею, поширення новітніх засобів експозиційної анімації.
Коротко охарактеризуємо традиційні (класичні) принципи організації експозиційної діяльності музею. Усі сучасні експозиції будуються за комплексно-тематичним принципом з урахуванням хронологічного (еволюційного) та предметно-типологічного критеріїв. Тобто експозиція окремого виставкового залу репрезентує певну історичну епоху та надає відвідувачам типологічно подібну групу пам'яток, експозиція всього музею – послідовну сукупність історичних епох та предметно-типологічних рядів пам'яток/ Для прикладу, в історичному музеї пам'ятки матеріальної культури розподілені між залами-"епохами" та залами-"культурами"; в художньому музеї – за мистецькими епохами та географічними школами й напрямами мистецтва; в етнографічному музеї – за етногеографічними регіонами та типологічними групами предметів (писанки, кераміка, традиційне вбрання тощо).
У групі ансамблевих музеїв (меморіальні, музеї-палаци, музеї-садиби, музеї-заповідники) дотримуються принципу побудови цілісних ансамблевих експозицій. Він передбачає збереження чи відтворення автентичної (реальної) обстановки життя й діяльності конкретної людини чи етносоціальної групи. Інакшими словами, в ансамблевих експозиціях зберігається чи відтворюється цілісний ансамбль музейних предметів зі зв'язками, що склалися між ними в домузейний період існування. При експонуванні природно-наукових предметів побудована за ансамблевим принципом експозиція називається "ландшафтна експозиція".
Оформлення і монтаж експозиції
В експозиційній роботі музеїв можна виділити такі етапи:
Підготовча робота. На цьому етапі проводиться детальне вивчення доби, яка буде відображена в експозиції. Паралельно йде вивчення матеріалів фондосховища і встановлюється необхідність у додаткових пошуках тих чи інших матеріалів, необхідних для побудови даної експозиції, встановлюються шляхи і місця одержання цих матеріалів. Всі ці види робіт допомагають з'ясувати, що потрібно і що можна показати в задуманій експозиції.
Складання тематичної структури. Цей етап передбачає детальну розробку кожного розділу експозиції. Тематична структура експозиції визначає наукову спрямованість майбутньої експозиції, співвідношення її основних тем. Складаючи тематичну структуру, враховують в першу чергу наявність матеріалів у фондах музею, визначають оптимальне їх співвідношення, виділяють основні та допоміжні матеріали.
Побудова тематико-експозиційного плану. На цьому етапі проводиться повне і послідовне викладення всіх тем, підтем та основних і допоміжних матеріалів, за допомогою яких ці теми будуть відображені в експозиції. Продумують розміщення експонатів та послідовність їх показу. Тематико-експозиційні плани, як правило, складають по відділах, а потім зводять в єдиний тематико-експозиційний план музею.
Добір матеріалів. Добір матеріалів для експозиції здійснюється відповідно до тематико-експозиційного плану. Експозиції всіх музеїв будуються, в першу чергу, на оригінальних матеріалах, які найбільш важливі і мають велике наукове і пізнавальне значення. Основними вимогами до них є достовірність і добра збереженість. Оригінальні пам'ятки у поганому стані, які не можуть дати уявлення про їх первісний вигляд, а також безпаспортний матеріал в експозиції використані бути не можуть. Під час добору основних матеріалів вибирають типові зразки, унікальні і найбільш виразні. Оскільки в жодному музеї немає можливості побудувати всю експозицію лише на оригінальних матеріалах, для більш повного розкриття тем експозиції, для глибшого пояснення та ілюстрації певних подій використовують допоміжні матеріали (макети, моделі, діорами, мапи, фотографії, схеми, діаграми, таблиці, копії та ін.).
Складання текстів і етикетаж. На цьому етапі складають пояснюючі матеріали, які допомагають розкрити перед відвідувачем більш повно зміст експозиції і кожного експонату. Тексти можуть бути: провідні (розташовуються на початку розділів або тем експозиції і мають скеровуючу роль), пояснювальні (використовуються для пояснення певної групи експозиційних матеріалів), у вигляді цитат. Етикетаж — це система текстових матеріалів, яка організовує і об'єднує експонати, показує їх взаємозв'язки, доповнює та пояснює їх. Етикетаж буває: номенклатурний (дає назву розділам експозиції, допомагає розчленувати її на певні частини для кращого огляду і сприйняття), пояснювальний (підписи або анотації під експонатами), орієнтаційний (слугує для показу порядку огляду експозиції музею і являє собою назви експозиційних залів).
Оформлення і монтаж експозиції. На цьому етапі продумують співвідношення окремих експонатів із загальним оформленням експозиційних залів. Оформлення експозиції повинно сприяти полегшеному сприйняттю і кращому запам'ятовуванню її змісту. Монтаж експозиції полягає у розстановці та розвішуванні експонатів згідно з тематико-експозиційним планом. Монтаж різних видів матеріалів зазвичай має свої особливості, але є і загальні положення монтажу експозицій. Так, розташування експонатів на стінах доцільне лише в межах так званого експозиційного поясу. Це найбільш зручна для огляду частина стіни, яка починається на висоті 80 см від підлоги, її ширина 170 см. Вище експозиційного поясу розміщують тільки дуже крупні експонати образотворчого характеру (картини, панно). Центральна лінія експозиційного поясу — це лінія рівня очей, яка проходить на висоті 140-150 см. Тут монтують головні матеріали експозиції, їх розташовують у вертикальному положенні, а матеріали, які знаходяться вище, розташовують з нахилом до глядача. Для кращого споглядання експонатів їх розміщують в експозиції, залишаючи навколо вільну площу не меншу тієї, яка ними зайнята. Існує три плани показу:
стенди, вітрини, шафи та ін.;
поворотні шафи, турнікети, альбоми та ін.;
«прихована експозиція» (висувні щитки, колекції, окремі предмети). Їх роль і місце в композиції конкретної експозиції доповнюється допоміжними матеріалами, текстами, етикетажем.