Поняття організаційної структури управління.
Під організаційною структурою управління розуміють спеціалізовану форму, яка приймає в організації розподіл функцій між її компонентами (підрозділами і окремими працівниками). Перед будь-якою організацією стоять цілі, від досягненняяких залежить її виживання і процвітання, а отже, кожен їїкомпонент повинен якимось чином сприяти досягненню цихцілей. Саме це і має забезпечувати організаційну структуру,яка робить організацію цілісним організмом, об'єднуючи її«голову» (вище керівництво), «руки» і «ноги» (підрозділи іфункціональні області).
Між елементами організації як структури можутьвстановлюватися різні відносини: вертикальні зв'язки являють собою зв'язки підпорядкування і виникають в тому випадку, якщо організація має ієрархічною структурою, тобто містить декілька рівнів управління; горизонтальні зв'язки встановлюються між елементамиорганізації, які не підпорядковуються один одному і якимосьчином пов'язані в процесі виробництва товару або послуги.
Крім того, між елементами організаційної структури можутьоселяється лінійні і функціональні відносини.
Лінійні відносини - це відносини між керівником і підлеглим, при яких керівник приймає рішення, що стосуються будь-яких дій підлеглого. Керівник при таких стосуноках називається лінійним.
Функціональні відносини - це відносини, при яких керівникприй має рішення, що стосуються діяльності організації тільки в одній з функціональних сфер (наприклад, у фінансовій, інноваційної або виробничої). У кожного працівника, таким чином, виявляється кілька керівників, яким він підпорядковується лише в питаннях, що знаходяться в їх компетенції / Керівник, який виконує такі функції, називається функціональним. Складність організаційної структури управління залежить від кількості залучених до неї людей. Чим більше ця кількість, тим складнішою буде організаційна структура, і навпаки, чим менше працівників, тим простіший буде організаційна структура. При цьому дане співвідношення визначається об'єктивними причинами. Так, вчені встановили, що існує обмеження на число робітників або підрозділів, підпорядкованих одному суб'єкту управління. Якщо суб'єкту підпорядковане більше працівників або підрозділів, управління виявляється неефективним.
Необхідно також мати на увазі, що в результаті вироблення технологій відбувається постійна трансформація реальних потреб підприємства в тих чи інших керівних функціях: старі функції відмирають, а їм на зміну приходять нові. З цієї причини організаційну структуру правління також періодично слід переглядати та удосконалювати відповідно до актуальних вимог. У процесі дослідження організаційних структур управління був вироблений список вимог, яким вони повинні задовольняти, щоб заняття організації була ефективною.
2,4 Механістичні організаційні структури управління. Адаптивні організаційні структури управління
Вивчення практики діяльності вітчизняних та зарубіжних підприємств свідчить про велику різноманітність організаційних структур управління, сукупність які можна розподілити на два типи: механістичні та органічні (рис.1).
Рис.1. Типи та види організаційних структур управління
Механістичні структури управління (їх часто називають ієрархічними, бюрократичними, формальними, традиційними, класичними) характеризуються наявністю жорсткого ієрархічного розподілу влади, формалізацією правил та процедур, централізованим прийняттям рішень. Вони функціонують як чітко налагоджений механізм. До таких структур управління належать лінійна, функціональна, лінійно-функціональна та лінійно-штабна структури управління.
Органічні структури управління характеризуються слабким використанням формальних правил та процедур, децентралізацією повноважень та участю працівників у прийнятті рішень, гнучкістю структури управління та незначною кількістю рівнів ієрархії управління, що дають змогу підприємству швидко адаптуватись до змін зовнішнього середовища. До цього типу структур управління належать дивізіональні, матричні, проектні, множинні та інші структури, які характеризуються гнучкістю під час взаємодії із зовнішнім середовищем підприємства.