- •Відповіді на перелік питань з охорони праці!!
- •Основні законодавчі акти України про охорону праці.
- •Методи оцінки техніки на відповідальність вимогам охорони праці.
- •Вогнегасні речовини і техніка гасіння пожеж.
- •4. Відповідальність за порушення законодавства та нормативних актів про охорону праці.
- •5. Електробезпека. Електротравматизм а Україні. Дія електричного струму на людину.
- •6. Пожежне водопостачання.
- •8. Класифікація приміщення за ступенем небезпеки ураженням електричним струмом.
- •9. Організація пожежної охорони і гасіння пожеж на об’єктах сільського господарства.
- •10. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці.
- •12. Безпека праці при газо-та електрозварювальних роботах.
- •13. Державне управління охороною праці та організація охорони праці на виробництві.
- •14. Система засобів і заходів безпечної експлуатації електроустановок.
- •16. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві.
- •19. Навчання з питань охорони праці.
- •22. Класифікація причин нещасних випадків. Аналіз виробничого травматизму.
- •26. Технічні засоби безпечної експлуатації електроустановок при нормальних режимах роботи.
- •28. Основні технічні та організаційні заходи щодо профілактики виробничого травматизму та професійної захворюваності.
- •29. Технічні засоби безпечної експлуатації електроустановок при нормальних режимах роботи. Захисні пристрої.
- •31. Поняття про виробничу санітарію та гігієну праці.
- •32. Основні поняття та значення пожежної безпеки.
- •33. Надання першої допомоги потерпілому під час ураження електричним струмом.
- •34. Класифікація шкідливих домішок повітряного середовища за характером дії на організм людини.
5. Електробезпека. Електротравматизм а Україні. Дія електричного струму на людину.
Електробезпека – це система організаційних заходів та технічних заходів, які забезпечують захист людей більш шкідливого впливу електричної дуги, електричного поля та статистичної електрики.
Електротравматизм – це явище яке характеризується сукупністю електротравм.
Електротравма – це травма яка спричиняється дією електричного струму або електричної дуги.
Дія електричного струму на організм людини має різносторонній характер і різносторонні прояви – від слабих подразнень до смертельних наслідків.
Електричний струм , що проходить через тіло людини, може спричинити термічну, хімічну, світлову, механічну та біологічну дію.
Електричне ураження організму струмом буває місцевим (електричні травми) і загальним(електричні удари) коли уражається весь організм.
Характерними видами місцевих електричних травм є:
електричні опіки;
електричні знаки;
металізація шкіри;
механічні ураження;
електрофтальмія.
Залежно від наслідків електричні удари умовно поділяються на чотири ступеня:
І – скорочення м’язів без втрати свідомості;
ІІ – скорочення м’язів з втратою свідомості, але зі збереженим диханням і роботою серцево-судинної системи;
ІІІ – втрата свідомості з порушенням дихання або роботи серця;
ІV – клінічна смерть, відсутність дихання і кровообігу.
Клінічна смерть – це перехідний стан від життя до смерті, який настає з моменту припинення діяльності серця і дихання.
6. Пожежне водопостачання.
Пожежне водопостачання — це таке, коли вода подається цілодобово і в такій кількості, що зможе забезпечити гасіння можливої зовнішньої або внутрішньої пожежі на промислових об'єктах.
Пожежне водопостачання промислових підприємств може здійснюватись від: водогонної мережі, пожежних водоймищ, природних джерел води (рік, озер, ставків) Необхідний тиск води створюється стаціонарними пожежними насосами, котрі забезпечують подавання компактних струменів на висоту не менше 10 м або рухомими пожежними автонасосами і мотопомпами, що забирають воду із гідрантів Найбільш надійною системою є водогінна система водозабезпечення, яка суміщається з господарським водогоном . Ця система забезпечує недоторканий запас води для гасіння пожежі протягом 3 годин.
8. Класифікація приміщення за ступенем небезпеки ураженням електричним струмом.
За ступенем небезпеки ураження електричним струмом усі приміщення поділяються на три категорії: приміщення без підвищеної небезпеки; приміщення з підвищеною небезпекою; особливо небезпечні приміщення.
Приміщення з підвищеною небезпекою характеризуються наявністю в них однієї з таких умов, що створюють підвищену небезпеку: висока відносна вологість повітря (перевищує 75 % протягом тривалого часу); висока температура (перевищує 35 °С протягом тривалого часу); струмопровідний пил; струмопровідна підлога (металева, земляна, залізобетонна, цегляна та ін.); можливість одночасного доторкання до металевих елементів технологічного устаткування чи металоконструкцій будівлі, що з'єднані із землею, та металевих частин електроустаткування, які можуть опинитись під напругою.
Особливо небезпечні приміщення характеризуються наявністю однієї з умов, що створюють особливу небезпеку: дуже високої відносної вологості повітря (близько 100 % ), хімічно активного середовища; або одночасною наявністю двох чи більше умов, що створюють підвищену небезпеку.
Оскільки наявність небезпечних умов впливає на наслідки випадкового доторкання до струмопровід-них частин електроустаткування, то для ручних переносних світильників, місцевого освітлення виробничого устаткування та електрифікованого ручного інструменту в приміщеннях з підвищеною небезпекою допускається напруга живлення до 42 В, а в особливо небезпечних приміщеннях — до 12 В.