29. Технічні засоби безпечної експлуатації електроустановок при нормальних режимах роботи. Захисні пристрої.

Захисне заземлення – це навмисне електричне з’єднання із землею або з її еквівалентом металевих неструмоведучих частин, які можуть опинитись під напругою.

Призначення захисного заземлення — усунення небезпеки ураження людей електричним струмом при появі напруги на конструктивних частинах електрообладнання, тобто при замиканні на корпус. Це принцип дії захисного заземлення – зниження до безпечних значень напруг дотику та кроку, зумовлених замиканням на корпус.

Це досягається зниженням потенціалу заземленого обладнання, а також вирівнюванням потенціалів за рахунок підіймання потенціалу основ, на якій стоїть людина, до потенціалу, близького за значенням до потенціалу заземленого обладнання.

Область застосування захисного заземлення це трифазові трипровідні мережі напругою до 1000 В з будь-яким режимом нейтралі. Заземлювальний пристрій — це сукупність конструктивно об’єднаних заземлювальних провідників та заземлювача.

Заземлювальнцй провідник—це провідник, який з’єднує заземлювальні об’єкти ззаземлювачем. Якщо заземлюваль-ний провідник має два або більше відгалужень, то він називається магістраллю заземлення.

Заземлювач — це сукупність з’єднаних провідників, які перебувають у контакті з землею або з її еквівалентом.

Занулення — це навмисне електричне з’єднання з нульовим захисним провідником металевих неструмоведучих частин, які можуть опинитися під напругою. Це основний засіб захисту від ураження людей струмом у випадку дотику до корпуса електрообладнання та до металевих конструкцій, які опинились під напругою внаслідок пошкодження ізоляції або однофазового короткого замикання в електроприладах напругою до 1000 В в мережі із заземленою нейтраллю.

Призначення занулення таке ж, як і заземлення: усунути небезпеку ураження людей струмом при пробиванні фази на корпус.

Це досягається автоматичним вимкненням пошкодженої установки від електричної мережі. Принцип дії занулення — перетворення пробиваний на корпус в однофазове коротке замикання з метою викликати струм великої сили, здатний забезпечити спрацювання захисту і завдяки цьому автоматично відключити пошкоджену установку від електричної мережі.

При пробиванні фази на корпус струм йде через трансформатор, фазовий провід, запобіжник, корпус електроприладу, нульовий провід. З огляду на те, що опір при короткому замиканні малий, струм досягає значних величин і захисний пристрій спрацьовує.

31. Поняття про виробничу санітарію та гігієну праці.

Гігієна праці – це галузь практичної й наукової діяльності, що вивчає стан здоров'я працівника під впливом умов праці й на цій основі обґрун-товує заходи і засоби збереження та зміцнення здоров'я працюючого, профілактики несприятливого впливу умов праці.

У системі законодавчих актів щодо гігієни праці ключове місце посі-дає Закон України «Про забезпечення санітарного епідеміологічного бла-гополуччя населення». Стаття 7 цього Закону – «Обов'язки підприємств, установ, організацій» – передбачає розробку і здійснення адміністрацією підприємств санітарних та протиепізоотичних заходів щодо умов праці стосовно рівнів чинників виробничого середовища; інформацію санітар-но-епідеміологічної служби щодо надзвичайних подій і ситуацій, що ста-новлять небезпеку для здоров'я населення; відшкодування збитків.

Забезпечення санітарного благополуччя досягається такими заходами:

 

-          гігієнічна регламентація та державна реєстрація шкідливих чин-ників виробничого і навколишнього середовища;

-          державна санітарно-гігієнічна експертиза проектів технологій, ді-ючих об'єктів на відповідальність їх санітарним нормам;

-          включення вимог безпеки щодо здоров'я до державних норматив-них актів;

-          ліцензування видів діяльності, пов'язаних з потенційною небезпе-кою для здоров'я людей;

-          гігієнічне обґрунтування проектів, будівництв, розробки, виготов-лення та використання нових засобів виробництва та технологій;

-          пред'явлення гігієнічно обґрунтованих вимог до житлових, діючих засобів виробництва та технологій тощо;

-          обов'язкові медичні огляди певних категорій працівників і ін.

Нормативними актами з гігієни праці є постанови та положення (но-рми), затверджені МОЗ України, наприклад Положення про медичний огляд працівників певних категорій.

У системі заходів із забезпечення безпеки праці велике значення мають запобіжний і поточний санітарні нагляди, які здійснюють установи та за-клади Державної санітарно-епідеміологічної служби. Запобіжний санітар-ний нагляд дає можливість значно покращити умови і безпеку праці через заборону виробництва і використання на підприємствах усіх форм власнос-ті життєво небезпечних речовин та матеріалів, технологічного устаткуван-ня, технологічних процесів та впровадження сучасних безвідходних і не-шкідливих для здоров'я людей технологій.

Поточний санітарний нагляд передбачає систематичний контроль за дотриманням чинних санітарних правил та норм на виробництві.

Основними завданнями гігієни праці є, зокрема, такі:

-          вивчення впливу на людину небезпечних і токсичних речовин, що викидаються в навколишнє середовище внаслідок технологічних проце-сів, роботи устаткування, та розроблення заходів захисту від них;

-          вивчення впливу шуму, вібрації, іонізуючого випромінювання на організм людини і розроблення заходів захисту від цих чинників;

-          вивчення освітленості робочих місць та розробка заходів і засобів з його нормалізації;

-          розробка методів і засобів контролю умов праці;

-          розробка та впровадження індивідуальних засобів захисту;

-          розробка та обґрунтування вимог до санітарно-побутового забез-печення працівників.

Виробнича санітарія – система організаційних заходів і засобів, які запобігають чи зменшують дію шкідливих виробничих факторів на пра

цюючих.

До виробничої санітарії належить санітарна техніка (системи і при-строї вентиляції, опалення, кондиціювання повітря, теплопостачання, во-допостачання, освітлення, захисту людини від шуму і вібрації, шкідливих випромінювань і полів, санітарні й побутові споруди і пристрої тощо).

Санітарія і гігієна праці розглядають ряд факторів, що можуть впли-вати на здоров'я і самопочуття людини, визначають джерела цих факторів і встановлюють способи захисту від них.