Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
psycho.docx
Скачиваний:
5
Добавлен:
12.09.2019
Размер:
77.22 Кб
Скачать
  1. Характерологічні проблеми підлітків.

У зв'язку з тим, що підлітковий вік - це період бурхливого становлення характеру, його типологічні особливості проявляються настільки яскраво, що одержали навіть назву «підліткова акцентуація». Настільки яскравий прояв характерологічних рис пов'язаний з тим, що в підлітка формуються й проявляються риси характеру ще не затушовані, не замасковані ні життєвим досвідом, ні психологічними механізмами компенсації. Саме тому «підліткова акцентуація створює такі труднощі в спілкуванні й поводженні, які зобов'язані фактом своєї появи саме слабкій ланці в структурі особистості, що формується.

Психологія виділяє наступні типи акцентуації характеру в підлітків.

Гипертимный тип. Підлітки відрізняються незалежністю, оптимізмом, постійно підвищеним настроєм, галасливістю. Вони тяготяться самітністю, у компанії прагнуть до лідерства. Свої здатності й можливості звичайно переоцінюють. Уразливим місцем у психіці гипертимного підлітка є нестерпність одноманітності й ізоляція від спілкування з однолітками. У них часті конфлікти з товаришами через лідерство, а найпоширенішою формою психологічного захисту є занурення в захоплення або зміна колишнього хобі на інше.

Циклоїдний тип. Цей тип акцентуації проявляється в помітному чергуванні в підлітка настрою, наприклад 1-2 тижня - підвищений, 1-2 тижня - занижений. У період підйому настрою підлітки схожі на гипертимных: галасливі, спритні, активних. Зате в період спаду настрої - мляві, скаржаться на погане самопочуття, уникають компаній, повышенно уразливі. Уразливим місцем під час фази зниженого настрою є різка зміна динамічного стереотипу у зв'язку, наприклад, з раптовим переїздом, переходом в інший клас і т.п. Захисні механізми при даному типі акцентуації формуються погано. Такі підлітки психологічно залежні від навколишнього оточення.

Лабильный тип. Головна особливість підлітків з лабільним типом акцентуації - крайні й раптові перепади настрою. Непривітний погляд або невтішне слово відразу викликають зниження настрою. Цікава бесіда або скороминуща похвала - відразу його піднімають. У таких підлітків легко навертаються на очі сльози, прагнення до незалежності виражено помірковано. Уразливим місцем лабільного типу є емоційне відкидання з боку значимих людей або розлука з тими, до кого підліток прив'язаний. Захисним психологічним механізмом виковзанах, на дошках з колісьми, на так званих гірських велосипедах, основне призначення яких - витримувати стрибки й т.п.)

ступає регресія, тобто инфантилизация, поводження, що відповідає дитячим стереотипам.

Сензитивный тип. Відрізняється лякливістю, схильністю до страхів (бояться тварин, залишатися одного будинку, висоти, темряви й т.п.). не люблять гучних компаній і рухливих ігор. Боязкі й соромливі в незвичній обстановці. Відрізняються слухняністю, слывут «домашніми дітьми». Дві головні психологічні риси цього типу - підвищена уважність і почуття неповноцінності. Не вміють брехати й причинятися. Уразливе місце в психіці - недоброзичливе відношення з боку навколишніх. Захисний механізм - реакція гіперкомпенсації.

Психастенічний тип. Підлітки цього типу відрізняються нерішучістю, тривожними побоюваннями за майбутнє, за долю рідних і близьких. Вони неспритні в рухах, виявляють цікавість до інтелектуальних занять. Схильні до самоаналізу й нав'язливих думок і діям. Уразливою ланкою цього типу виступають ситуації, у яких підліткові пред'являються занадто високі вимоги. Взагалі будь-яка стресова ситуація (наприклад, здача іспиту) може викликати нервовий зрив. Психологічним захистом у таких підлітків виступає придумування ритуалів, прикмет, а також формалізм і педантизм, тобто прагнення все передбачити заздалегідь і не ухиляться від наміченого плану.

Шизоидный тип. Відрізняється схильністю до самітності, замкнутістю, емоційною холодністю й незвичайними смаками й інтересами. Шизоидные підлітки схильні до тривалих прогулянок на самоті, до фантазування й труднощів у розумінні емоцій інших людей. Уразливе місце в психіці такого підлітка - ситуація, у якій треба легко й невимушено контактувати з навколишніми, а також - безцеремонне вторгнення в мир його фантазій і захоплень. Психологічним захистом служить відхід у мир своїх захоплень й ідеальних мріянь.

Эпилептоидный тип. Такі підлітки відрізняються схильністю мучити тварин, дражнити маляти, у них часто проявляється уразливість і властивість довгий час перебувати в злобно-тужливому настрої. Однак довго злісна тужливість, що накопичує, може раптово проявлятися бурхливими афектами. Ці афекти настільки сильні, що їх називають «емоційний вибух». Такі підлітки можуть жадати від батьків своєї частки у власності, уміють лестити заради своєї вигоди, схильні до жадібності й накопичення. Вони злопам'ятні й мстиві, а також відрізняються підозрілістю й любов'ю до влади. Уразливе місце в психіці эпилеп-тоидного підлітка - обмеження його інтересів, непокора йому, а також матеріальні збитки. Захисними механізмами виступають раціоналізація й фізична праця або заняття спортом.

Демонстративний тип. Основна риса цього типу - егоцентризм і прагнення звернути увагу навколишніх на себе. Такі підлітки відрізняються фантазуванням, облудністю, наигранностью переживань, преуве-

16. Психологічна характеристика: немовля, переддошкільня, дошкільня, молодшого школяра, підлітка, юнака

Новонароджений - це дитина від моменту народження до кінця першого місяця життя. Уже при народженні в немовляти є цілий ряд рефлексів, серед яких - дихальний, смоктальний, хватальний, ковтальний, чхальний і рефлекс відкашлювання. Із другого дня життя немовля розрізняє речовини на смак. Із четвертого дня серед інших об'єктів людська особа, а у два тижні довідається голос й особа матері. Так що із самого народження дитина володіє досить ефективно працюючими аналізаторами, нервовою системою й мозком, здатними, взаємодіючи із середовищем, виробляти умовні рефлекси й швидко формувати необхідні форми поводження. Цікаво, що кількість нервових кліток у корі головного мозку немовляти майже таке ж, як й у дорослого, просто вони ще незрілі, а зв'язку між ними слабкі.

На другому місяці життя, коли дитина вступає в грудний вік, у неї з'являється комплекс пожвавлення: посмішка, завмирання, зосередження, вигукування. У період грудного віку (до 1 року) дитина перетерплює воістину революційний стрибок у психічному дозріванні. Якщо до кінця першого місяця життя немовля спить близько 20 годин у добу, а в період пильнування безцільно рухає кінцівками, то на другому місяці, коли з'являється комплекс пожвавлення, вона уже піднімає голову й груди, лежачи на животі, звертає увагу на звук і світло, відчуває зміни температури. На третьому місяці дитина грудного віку тримає голівку, белькоче, стежить за предметами й розглядає свої руки. До кінця першого півріччя він сидить, довідається своїх батьків, радіє їм,, повертається на бік і перевертається на живіт, голосно сміється. До дев'ятого місяця дитина сама сідає й встає, перекочується по підлозі й починає плазувати. Виражає бажання, сама тримає в руці молочну пляшечку й п'є з її. У дванадцять місяців дитина починає ходити, розуміє від 10 до 20 слів, уміє ляскати в долоні, довідається свої іграшки й, наслідуючи, повторює за дорослими слова за зразком такі як «ма-ма», «та-то», «ба-ба» й ін.

Пам'ять і сприйняття. Головний аналізатор-зір. Спочатку рухають по горизонталі, потім по вертикалі. 2 міс-складні рухи очей, зорова зосередженість. До 2 міс-розрізняє найпростіші кольори, 3-4-форми предметів. 3-4 міс. – зберігати образ у памяті не довше 1 сек. 1,5 – довготривала пам'ять

Розвиток мови та мислення. 1-2 міс-підвищений інтерес до мови. 1м-перші звуки. 2-4-гуління. 6-7-лепет. 9-10-перші слова. 6-7-здатність до гарного розуміння мови. 6,5-співвідносить предмет з словами. 8м-орієнтовано-дослідницька реакція на предмети. 7-10-акт. дії з предметами 1р-дослідження предметів за доп інших

Переддошкільня - період від трьох років до семи. Це самий цікавий період, коли всі діти стають «почемучками». У цьому віці організм дитини перетерплює важливі анатомічні зміни. Відбувається окостеніння кістяка, збільшення м'язової маси, розвиток органів подиху й кровообігу. Вага мозку збільшується в середньому від 1100 р. до 1350 р. Підсилюється регулятивна роль кори більших півкуль, зростає швидкість утворення умовних рефлексів й особливо інтенсивно розвивається друга сигнальна система. У чотири роки дитина знає своє ім'я, прізвище, вік, знає, де він живе. Він здатний керувати собою, проявляти наполегливість у виконанні поставлених завдань, може виставляти себе у вигідному світлі («бути гарним»). Більшу частину цього вікового періоду діти проводять в іграх. Причому за роки першого періоду дитинства дитячі ігри проходять значний шлях диференціації: від предметно - манипуля-ивных і символічних до сюжетно-рольових ігор із правилами, у яких діти відтворюють дії дорослих.

Увага з мимовільної в довільну. Від 4-5р краще зосередити увагу верб. конструкціями. Молодші дошкільнята зосередж. мимов увагу 6-7сек. Мимовільна, зорова ,емоційна пам'ять. від мимов запамятов до довільного запамят і пригадування. 3р-поява уяви(естетична, репродуктивна). Мислення-наочно-образне. Зростає потенціал процесів гальмування, (основа стримування й самоконтролю)

Діти п'яти років відрізняються подражательностью й придумують собі роль героя. Уява взагалі займає надзвичайно важливе місце в психіці дітей цього віку. Як установив швейцарський психолог Жан Пиаже (1896-1980), психіка дитини першого періоду дитинства в цілому відрізняється реалізмом, анімізмом й артифициализмом. А мислення - егоцентризмом і синкретичностью. Реалізм (від латинського геаПз - дійсний) означає, що дитина сприймає фрагменти дійсності нерозривно з їхньою назвою, а також те, що в сприйнятті предметів дитина орієнтується не на те, що є, а на те, що він знає про їх. Анімізм - це приписування властивостей живого предметам, що рухається, і явищам («автомобіль хоче їсти). Артифициализм означає, що дитина, уважаючи себе центром світобудови, переконаний: все існуюче було зроблено людьми для них й, головне, для його користі. Дитячий егоцентризм -коли дитина коментуючи що відбувається, не орієнтує своє висловлення на розуміння його іншими або не може врахувати об'єктивності що відбуває. Синкретизм - це нездатність дитини до розуміння причинно-наслідкових зв'язків, коли він уловлює лише поверхневі явища, але не може погодити в одне ціле джерело й наслідки що відбувається. Разом із цим у цьому віці формується етична свідомість дитини. а також з обліком одержуваних позитивних або негативних підкріплень із боку інших у дитини шести років формується самооцінка. Самооцінка й самосвідомість суть найважливіші психологічні утворення першого періоду дитинства. У дитини з'являється статус у групі, вибірковість у відносинах. З обліком того, що багато дітей до кінця першого періоду дитинства досить вільно володіють мовою й мовою (у середньому, в обсязі до 1200 слів), а деяких з них навчають читанню, все це в сукупності сприяє виникненню в дітей психологічної готовності до шкільного навчання.

Дошкільня- 8-12 років. У цьому віці місце гри як провідної діяльності займає навчання. оскільки саме через нього в цей період життя здійснюється формування й розвиток психіки в процесі подальшого дозрівання організму. По-перше, школа - це первинний соціальний фільтр, що позначає й сортує дітей по їхніх здатностях. По-друге, школа висуває певні вимоги, які обов'язкові для всіх і кожного. І ці вимоги також спричиняють певні зусилля учня. По-третє, шкільне життя, стаючи основним життям дитини в другій половині дитинства, спричиняє досить істотну зміну в системі міжособистісних відносин, пізнавальних і вольових процесів і на багато років уперед визначає сенси життя.

Насамперед тим, що мислення дитини стає менш эгоцентричным і більше орієнтованим зовні. Згідно Ж. Пиаже, другий період дитинства характеризується рівнем розумового розвитку, що називаються «конкретні операції». На цьому рівні конкретних операцій дитина здатна аналізувати відвернені ознаки об'єктів й, роблячи виміру по еталоні, установлювати розмірність різноманітних величин. Хоча в нього переважає наочно-образне мислення, вона готова уже до розумових операцій порівняння, аналізу, синтезу й часткового узагальнення. Крім того, у дітей цього віку розвивається уяви, що відтворить, довільна й мимовільна пам'ять, розвивається цілеспрямоване сприйняття. Основними психологічними утвореннями молодшого шкільного віку є: довільність, тобто здатність до виконання запланованих дій; самоконтроль, тобто здатність усвідомити правильність або неправильність що робить й, на цій основі - рефлексія, тобто здатність із боку, з погляду координат діяльності (план, ціль) і інших людей оцінити те, що робиться. Крім цього, другий період дитинства відрізняється засвоєнням і закріпленням правил і норм поводження в групі. У дітей 10-12 років з'являються міжособистісні відносини засновані на спільності вищих життєвих обставин і збігу інтересів (наприклад, діти сидять за однією партою, ходять у той самий плавальний басейн і т.п.).

Підліток.Що відрізняється по віковим періодом у хлопчиків (від 13 до 16 років) і дівчинок (від 12 до 15 років), він становить перехідний етап від дитинства - з його повною залежністю від батьків - до дорослого стану з його можливостями самостійного існування, , інтелектуальних і соціальних. «підлітковий комплекс»-він містить у собі: реакцію емансипації, реакцію групування з однолітками, реакцію захоплення (хобби) і сексуальні інтереси.Реакція емансипації проявляється в прагненні звільниться з-під опіки контролю старших, у бажанні надходити по-своєму. Особливо вираженої вона буває в хлопчиків. Реакція групування з однолітками проявляється в гострій потребі підлітків збиратися в групи. Поява нових відчуттів, переживань, розширення кола спілкування й доступ до різноманітних сфер інформації, інтенсивний розвиток чорт характеру й нових поведінкових стереотипів приводить у підсумку до появи в підлітка головного психологічного утворення цього віку -почуття дорослості. У підлітка, на відміну від дітей, дозріває здатність міркувати, користуючись гіпотезами й дедуктивними висновками. Інакше кажучи, підліток висуває досить аргументовані припущення й на основі одних загальних посилок все міркування, аж до умовиводу, здійснює шляхом уявних операцій. Відповідно до теорії Жана Пиаже, підліток досягає в розвитку мислення стадії формальних операцій. У підлітковому віці змінюється перцепція людей. Еталони сприйняття стають більше об'єктивними й орієнтованими не на думки, а на ідеали й цінності. Окремим аспектом інтелектуального розвитку підлітка стає його підвищена чутливість до проблем морально-етичного характеру, поява гострих етичних і навіть релігійних переживань.Основні мотиваційні детермінанти підліткового віку -прагнення до самопізнання, самовираженню й самоствердженню. Виникнення потреби в пізнанні себе, своїх особливостей, міркування про себе самому - характерна риса підлітків.

Юнак 17-21-повне дозрівання як фіз., так і психол. рис. Характ. вибором професії. Псохологічні новоутворення-почуття відповідальності. Формування ідентичності. Когнітивний розвиток (1 етап-поч. дуалізм, 2-концепт. релятивізм, 3-ціннісні орієнтації). Три напрямки прискорення інтелекту: понятійне мислення, мовний інтелект, становлення внутр. плану дій. Характ. практичних дій-завзятість, економність, розрахунок, вміння оперативно вирішувати задачі.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]