2. Правові засади розподілу доходів між ланками бюджетної системи України.

БК України визначає перелік доходів, які можуть зараховуватися до місцевих бюджетів. Стаття 64 БК України визначає склад доходів, що закріплю­ються за бюджетами місцевого самоврядування та враховують­ся при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів. Тобто йдеться суто про закріплені доходи. Отже,до суто закріплених доходів належать такі податки і збори (обов'язкові платежі):

1) податок з доходів фізичних осіб а саме: -до доходів бюджетів міст Києва і Севастополя зараховується 100% загального обсягу податку; -до доходів бюджетів міст республіканського та обласного значення зараховується 75% від загального обсягу податку з доходів фізичних осіб; -до доходів бюджетів міст районного значення, сіл, селищ чи їх об'єднань зараховується 25% від загального обсягу податку з доходів фізичних осіб;

2) державне мито в частині, що належить відповідним бюджетам;

3) плата за ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності та сертифікати, що видаються виконавчими органами відповідних рад;

4) плата за державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, що справляється виконавчими органами відповідних рад;

5) плата за торговий патент на здійснення деяких видів підприємницької діяльності, що справляється виконавчими органами відповідних рад;

6) надходження адміністративних штрафів, що накладаються виконавчими органами відповідних рад або утвореними ними в установленому порядку адміністративними комісіями;

7) єдиний податок для суб'єктів малого підприємництва у частині, що належить відповідним бюджетам.

Для забезпечення реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм територіальних громад доходи районних бюджетів, які враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів, формуються за рахунок:

1) 50% податку з доходів фізичних осіб, на території сіл, селищ, міст районного значення та їх об'єднань;

2) 15% плати за землю, що сплачується на території сіл, селищ, міст районного значення та їх об'єднань;

3) плати за ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності та сертифікати, що видаються районними державними адміністраціями;

4) плати за державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, що сплачується районними державними адміністраціями;

5) надходження адміністративних штрафів, що накладаються районними державними адміністраціями або утвореними ними адміністративними комісіями.

3 Розмежування податкових і неподаткових доходів місцевих бюджетів.

Доходи можуть бути визнані такими, що надійшли до бюджету, лише після їх зарахування до відповідного фонду бюджету.

Податкові доходи вважаються сплаченими доходами з моменту, який визначений у податковому законодавстві України; неподаткові доходи вважаються сплаченими з моменту списання коштів з рахунку платника в кредитній установі (як правило, це банк).

Неподаткові бюджетні доходи є відмінними від податкових доходів, зокрема, за методом мобілізації, який може бути:

-обов'язковим (наприклад, при сплаті державного мита);

-добровільним (гранти, пожертви, дарунки тощо).

Характерні ознаки неподаткових бюджетних доходів:

1) їх сплата не залежить від доходу (прибутку) платника і не пов'язана з результатами його господарської діяльності, що, в свою чергу, є особливою властивістю податків;

2) вони сплачуються одноразово при зверненні платни­ка до певного органу влади чи установи;

3) мають здебільшого не односторонній, а двосторонній відплатний або компенсаційний характер (наприклад, державне мито, штрафи за порушення законодавства, платежі за використання природних ресурсів);

4) мають здебільшого цільовий характер, тобто частково-цільове призначення (наприклад, платежі за використання природних ресурсів);

5) фактом виникнення правовідносин щодо сплати платежів може бути волевиявлення самого платника;

6) стороною у правовідносинах з приводу сплати платежу може виступати і неспеціалізований фінансовий орган;

7) платіжне зобов'язання платника виникає лише у момент звернення до органу державної влади (уповноваженого державного органу чи установи) і припиняється в момент оплати.

З економічної точкu зору, неподаткові доходи місцевих бюджетів - це надходження від користування майном, що знаходиться у комунальній власності відповідної територіальної громади, платежів штрафного та еквівалентного (відплатного) характеру, а також кошти, залучені на добровільних засадах, - що є безповоротними чи підлягають поверненню у майбутньому, а також інші платежі, що мають ознаки неподаткових платежів і не залежать від доходів (прибутків) їх платників.

Неподаткові доходи місцевих бюджетів як правова категорія - це врегульовані нормами права суспільні відносини з приводу обов' язкових і добровільних платежів до місцевих бюджетів, що сплачують фізичні та юридичні особи, не залежать від їх доходів (прибутків), мають здебільшого цільовий, компенсаційний або відплатний характер.