3. Порядок надання дотацій місцевим бюджетам

Дотація (пізньолат. dotatio – дар, пожертвування, від лат. dotare – наділяти, давати) – це безповоротно та безвідсотково виділена тверда сума з бюджету вищого рівня для збалансування бюджету нижчого рівня у випадках перевищення видатків над доходами. Строк дії права отримати дотацію – один рік.

«дотація вирівнювання» – це міжбюджетний трансферт на вирівнювання доходної спроможності бюджету, який його отримує.

Розрізняють два види дотацій:

1. Допомога на покриття збитків, які викликані незалежними від них причинами, наприклад, при перевищенні видатків над доходами.

2. Бюджетна дотація – у випадах перевищення видатків над доходами (як метод бюджетного регулювання) виділяється у безповоротному порядку та в твердій сумі коштів з бюджетів вищого рівня для бюджетів нижчого рівня для їх збалансування у випадку перевищення видатків над доходами.

Дотації можуть видаватись за рахунок коштів бюджетів вищого рівня регулюючого і за рахунок фондів регулювання.

У Державному бюджеті України затверджується обсяг дотації вирівнювання та субвенцій окремо для бюджету Автономної Республіки Крим, кожного з обласних бюджетів, бюджетів міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим, міст обласного значення та районних бюджетів, а також коштів, що передаються до Державного бюджету України з місцевих бюджетів, якщо є підстави для надання та отримання відповідних міжбюджетних трансфертів.

До доходів загального фонду Державного бюджету України, за

рахунок яких здійснюється перерахування дотацій вирівнювання,

включаються:

1) податок на прибуток підприємств;

2) податок на додану вартість (без врахування бюджетного

відшкодування податку на додану вартість грошовими коштами);

3) збір за спеціальне використання лісових ресурсів

державного значення;

4) збір за спеціальне водокористування;

5) акцизний збір із вироблених в Україні товарів

4. Порядок надання субвенцій

Субвенція (від лат. subventio – допомога) – це певна сума коштів, що видається з одного бюджету бюджету, як правило, нижчого рівня з чітко обумовленим цільовим призначенням, – у формі допомоги на часткове фінансування програм і заходів соціального розвитку, підлягає поверненню при її невикористанні (у межах невикористаної суми), або при нецільовому використанні (у межах повної суми). Розміри та умови надання і використання дотацій і субвенцій з Державного бюджету України, республіканського бюджету АРК і місцевих бюджетів затверджуються законом про державний бюджет на поточний рік, а також відповідними постановами Кабінету Міністрів України та рішеннями органів місцевого самоврядування. На відміну від дотації, субвенція надається на визначену мету за умови часткової участі коштів місцевих бюджетів. Дотації виступають як компенсація нестачі податкових надходжень, а субвенції використовуються більшою мірою на фінансування капіталовкладень.

Тема7 фінансовий контроль

1. Фінансовий контроль у сфері муніципальних фінансів. Поняття, обєкти і т.Д

Фінансовий контроль - це контроль, що здійснюється органами державної влади та місцевого самоврядування і суб'єктами незалежного контролю за законністю та ефективністю формування, володіння та використання фінансових ресурсів з метою захисту фінансових інтересів держави, місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання та громадян.

Сутність фінансового контролю розкривається у його завданнях:

• перевірці виконання органами державної влади і місцевого самоврядування функцій з мобілізації, розподілу використання фінансових ресурсів відповідно до своєї компетенції;

• перевірці виконання юридичними та фізичними особами фінансових зобов'язань перед державою і органами місцевого самоврядування;

• перевірці правильності використання підприємствами, установами, організаціями державної та комунальної форми власності фінансових ресурсів, що перебувають у їх господарському віданні чи оперативному управлінні;

• перевірці дотримання правил здійснення фінансових операцій, розрахунків і зберігання коштів підприємствами, установами, організаціями

Обєктом фінансового контролю в сфері муніципальних фінансів є:

1. фінансові правовідносини, що виникають з приводу бюджетів органів МС

2. Фінансові правовідносини з приводу позабюджетних фондіворганів МС

3. Фінансові правовідносини з приводу фондів грошових коштів комунальних банків

4. Фінансові правовідносини з приводу фондів коштів комунальних підприємств, установ, організацій

5. Фінансові правовідносини з приводу фінансів органів самоорганізації населення

За субєктами здійснення фінансовий контроль в сфері муніципальних фінансів поділяється на:

1. державний, здійснюють органи державної влади

2. муніципальний фінансовий контроль, здійсн. органами МС

3. недержавний(громадський), здійсн. громадськими організаціями, тощо.

Державний фінансовий контроль здійснюють ВРУ, президент, органи виконавчої влади.

ВРУ здійснює парламентський фінансовий контроль, вона формує Рахункову палату.

Згідно Указу президента у складі МінФіну, діють органи спеціальної компетенції: Державне казначейство, Державна контрольно-ревізійна служба України.

Муніципальний фінансовий контроль здійснюється:

1. територіальними громадами

2. сільськими, селищними і міськими радами

3. сільськими, селищними і міськими головами

4. виконавчими органами сільських, селищних та міських рад

5. районними та обласними радами, що представляють інтереси територіальних громад

6. органами самоорганізації населення

Методи фінансового контролю – це сукупність способів, засобів і прийомів реалізації контрольних функцій, їх є 3:

1. ревізія – це найбільш глибоке та повне вивчення фінансово-господарської діяльності підприємств, установ з метою перевірки її законості, вірогідності та доцільності

2. обстеження проводять стосовно конкретних сторін фінансової діяльності контрольованого субєкта

3. спостереження – загальне відстеження загальної діяльності контрольованого субєкта.

Основними завданнями Рахункової палати є:

- організація і здійснення контролю за своєчасним виконанням видаткової частини державного бюджету, витрачанням бюджетних коштів, у тому числі коштів загальнодержавних цільових фондів, за обсягами, структурою та їх цільовим призначенням;

- здійснення контролю за утворенням і погашенням внутрішнього і зовнішнього боргу України, визначення ефектив­ності та доцільності видатків державних коштів, валютних, кредитних і фінансових ресурсів;

- контроль за фінансуванням загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального і національно-культурного розвитку, охорони довкілля;

- контроль за дотриманням законності щодо надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам, між­народним організаціям, передбачених у державному бюджеті;

- контроль за законністю і своєчасністю руху коштів державного бюджету та коштів позабюджетних фондів в установах Національного банку України та уповноважених банках;

Основними завданнями Державного казначейства є організація виконання державного бюджету і здійснення контролю за цим; управління наявними коштами державного бюджету та коштами державних позабюджетних фондів у межах видатків, установлених на відповідний період; ведення обліку касового виконання державного бюджету, складання звітності про стан Його виконання; здійснення управління державним внутрішнім та зовнішнім боргом; здійснення контролю за надходженням, використанням коштів державних позабюджетних фондів тощо.

Головним завданням Державної контрольно-ревізійної служби (ДКРС) є здійснення державного контролю за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їх збереженням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах, державних фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та державних валютних фондів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Головним завданням ДПАУ є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків, зборів та інших обов'язкових платежів, а також неподаткових доходів; внесення пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства; прийняття нормативно-правових і методичних рекомендацій з питань оподаткування; запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним до компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення.