Література

Оксак О. Відповідальність проти популізму: виборці, партії та уряд у демократичному суспільстві //Нова політика. - 2000. - № 1.

Полешко А. Депутатська недоторканість: український та європейський досвід // Право України.-1999.- № 4.

Політичні партії в демократичному суспільстві. - К.: Вид-во Й.Тезінг та В. Гофмайстер, 1997.

Проблеми політичного лідерства та еліти

Становлення і розвиток феномену лідерства у філософсько-політичній думці Давнього світу. Давньокитайський мислитель Конфуцій про політичного лідера та його основні риси. Подальший розвиток проблеми у працях давньогрецьких учених (Геракліта, Платона, Аристотеля, Геродота, Плутарха). Вчені Давнього Риму про політичних лідерів (Марк Тулій Цицерон, Тит Лівій, Корнелій Тацит).

Внесок в дослідження політичного лідерства Н. Макіавеллі (праці «Государ», «Роздуми на першу декаду Тита Лівія»). Вчений про природу, функції та зміст лідерства.

Подальший розвиток проблеми в Новий час (XVI – XIX ст.): Томас Гоббс, Джон Локк і представники епохи Просвітництва: Шарль Монтеск’є, Жан-Жак Руссо, Томас Джефферсон, Джеймс Медісон про проблему політичного лідерства. Представники волюнтаристської теорії лідерства Томас Карлейль і Ральф Уолдо Емерсон.

Історико-політичні та філософсько-естетичні погляди на цю проблему Шопенгауера, Ніцше, Тарда, Лебона, Фрейда та інших. Спроба Ф. Ніцше обґрунтувати необхідність створення надлюдини, вільної від моралі. Французькі вчені Габріель Тард та Гюстав Лебон про політичних лідерів.

Концептуальне оформлення проблеми політичного лідерства в сучасній політології. Дж. Дьюї, С Хук, Е. Богардус, Ю. Дженнінгс, Т. Хілтон, Е. Фромм про політичне лідерство.

Громадська думка України про політичне лідерство (П. Орлик, Г. Сковорода, П. Куліш, В. Антонович, М. Драгоманов). Монографічні роботи М.І. Костомарова «Богдан Хмельницький», «Мазепа» про політичних лідерів. Внесок видатних вчених і державних діячів України XX ст. М. Грушевського, В. Липинського, В. Винниченка у розробку цієї проблеми. Сучасні українські вчені про проблему політичного лідерства.

Основні теорії та концепції політичного лідерства. Теорія рис (К. Бард, Е. Богардус, Ю. Дженнінгс) – одна з перших теорій політичного лідерства, яка пояснює феномен лідерства. Недоліки цієї концепції.

Сутність ситуаційної концепції (Т. Хілтон, А. Голдієр) – залежність лідера від певних соціально-політичних умов чи ситуацій (політичний режим, форма державного устрою, держава у стані кризи чи стабільності тощо).

Теорія визначальної ролі послідовників (природа лідерства розглядається крізь призму аналізу взаємин лідера і послідовників).

Психологічна концепція лідерства (З. Фрейд, Е. Фромм, Т. Адорно) і пояснення цього явища за допомогою психологічного методу.

Сутність політичного лідерства. Визначення поняття «політичний стиль лідера» – це комплекс взаємостосунків лідера з послідовниками та найближчим оточенням. Основні стилі політичного лідерства, запропоновані у 30-ті роки американським ученим Куртом Левінoм: авторитарний (директивний), демократичний (колегіальний), ліберальний.

Типології стилів політичного лідерства у сучасній політології: 1) типологія стилів американських політологів П. Херсі та К. Бланшара; 2) типологія російського політолога Р.Т. Мухаєва.

Типологія лідерства, запропонована відомим німецьким ученим Максом Вебером: традиційне, раціонально-легальне й харизматичне. Традиційне лідерство (вожді племен, монархи тощо) – базується на вірі у святість традицій, звичаїв. Раціонально-легальне – базується на вірі в законність існуючого порядку, спирається на закон і право, і політичні лідери обираються демократичним шляхом.

Сутність харизматичного лідерства базується на вірі у здібності вождя, його винятковість. Передумови й спонукальні мотиви появи харизматичного лідера. Особливі психофізіологічні якості харизматичного лідера. Харизматичні лідери різних епох (О. Македонський, Г.Ю. Цезар, Чингіз Хан, Ж. Д’Арк, Іван Грозний, Б. Хмельницький, Катерина II, Петро І, Наполеон, Бісмарк, Ленін, Сталін, Гітлер, Муссоліні, У. Черчилль, Де Голь, Дж. Кеннеді, М.С. Хрущов, Мао Цзе Дун, Г.А. Hаcep, Хомейні, Кім Ір Сен, І. Ганді, М. Тетчер, Я. Арафат, Ф. Кастро). Роль харизматичних лідерів в історії своїх країн та людської цивілізації.

Походження категорії «еліта» та елітизму.

Походження поняття «еліта» (у перекладі з франц. elite – особисте, відбірне, обране). Уведено до наукового обігу поняття «еліта» французьким вченим Сорелем на початку XX ст.

Генезис ідей політичного елітизму Конфуцієм, Платоном, Н. Макіавеллі, Ф. Ніцше.

Концептуальне обґрунтування проблеми наприкінці XIX – на початку XX ст. Гаетано Моска, Вільфрадо Парето і Робертом Міхельсом.

Концепція еліти В. Парето у роботі «Трактат із загальної соціології». Концепція циркуляції еліт (горизонтальна й вертикальна зміни політичних еліт).

Сутність і недоліки макіавеллістських теорій еліт. Ціннісні теорії еліти. Загальні установки цих теорій: панівне становище еліт відповідає інтересам усього населення; формування еліти – наслідки природного відбору суспільством найцінніших представників; елітарність – закономірний наслідок розвитку здібностей, вона не суперечить сучасній представницькій діяльності. Концепції демократичного елітаризму (Р. Даль, С Ліпсет, І. Шумпетер, Ф. Нашольд). Основні положення концепції плюралізму еліт (О.Т. Штаммер, Д. Рісмен, Е. Гольтманн) та їхні недоліки.

Ліволіберальні теорії еліти (Ч.Р. Міллс). Специфічні риси та істотні відмінності цих теорій. Гостра критика основних постулатів ліволіберальної концепції еліт в західній політології. Визначення поняття «політична еліта».

Основні причини виникнення політичних еліт. Характерні риси політичної еліти. Основні функції політичної еліти: стратегічна, комунікативна, організаторська, інтеграційна.

Основні типи політичних еліт в Україні. За ступенем участі у владних структурах – правляча (державна) еліта та опозиційна (контреліта); в залежності від джерел впливу – спадкоємні, ціннісні, владні і функціональні еліти; за ступенем відкритості – відкриті та закриті; за ступенем впливу на прийняття рішення – вища та середня.

Основні системи рекрутування еліти: антрепренерська і гільдії. Характерні риси цих систем, їх позитивні та негативні особливості. Основні канали рекрутування еліт. Рекрутування політичної еліти сучасної України. Проблеми опозиційної еліти в Україні та її стосунки з правлячою елітою.