Література:

Алексеева Т.А. Современные политические теории.-М.:РОССПЭН,2001.

Дегтярев А.А. Основы политической теории: Учебное пособие.-М.:Высшая школа, 1998.

Короткий оксфордський політичний словник/ Пер. з англ.; За ред. І.Макліна, А.Макмілана. - К.: Основи, 2005.

Мухаев Р.Т. Теория политики: учебник для студентов вузов. - М.:ЮНИТИ-ДАНА, 2005.

ПОЛІТИЧНА МОДЕРНІЗАЦІЯ : ПРОБЛЕМИ ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИКИ

Визначення сутності, основних рис і факторів політичної модернізації. Акцент на диференціації як панівній тенденції в історичній еволюції сучасного суспільства, її пов'язаності з імперативами рівності, інтегративною, адаптивною і творчою можливостями політичної системи. Створення соціальних і політичних механізмів впливу населення на прийняття суспільно важливих рішень через вибір серед осіб, що конкурують за політичні посади, як сутність і мета політичної модернізації.

Чинники визначення характеру формування соціальних умов політичного розвитку перехідного суспільства. Зміни у відносинах рівності-нерівності в розподілі соціально-політичних ресурсів і можливостях індивідуальної мобільності. Ціннісно-мотиваційна обумовленість припустимих змін, необхідність врахування психологічної прийнятності змісту реформ і практики їх здійснення. Моделі та проблеми переходу від централізованого планування до ринкового господарства. Лібералізація, приватизація і стабілізація - передумови автономізації економіки та політики, створення середнього класу як масової соціальної бази демократії. «Шокова терапія» і «градуалізм» в Центральній, Південно-Східній Європі та країнах Балтії: досягнення і проблеми.

Соціально-економічні зміни на теренах пост СРСР. Відмова пострадянської політичної влади від попередньої моделі соціального контракту з населенням та її наслідки. Феномен «шоку без терапії». Нестратегічність соціально-економічних реформ і їх суперечливі наслідки. Особливості пострадянського капіталізму. Межі мобілізаційної соціальної політики. Світова криза та її вплив на соціально-економічну ситуацію в посткомуністичному регіоні.

Проблематика розвитку в парадигмах прогресу, кризи і травми (за П.Штомпкою). Джерела політичних криз і синдром модернізації. Прояви кризи політичної культури, її спільні проблеми щодо ідентичності та легітимності. Націоналізм, соціальний патронаж та історичний досвід нації як фактори вияву конкретних форм кризи ідентичності, шляхи її розв’язання. Криза легітимності, її умови і напрямки подолання. Взаємозв'язок легітимності з ефективністю політичного режиму та результативністю політичної системи. Вимоги рівності та криза державного управління. Можливості включення в політичне життя і доступу до процесу прийняття політичних рішень різних груп перехідного суспільства. Криза участі як відтворення взаємодії між конкуренцією еліт і залученістю громадян до політики. Криза політичного проникнення, її прояви та наслідки. Криза розподілу та її відтворення на посткомуністичному просторі. Бідність як політико-культурний параметр модернізації. Парадигма травми в аналізі соціально-політичних змін (Н.Смелзер, Дж.Александер, П.Штомпка). Культурна травма і розколотість ціннісної системи. Механізми маргіналізації, аномії, депривації та фрустрації. Специфічність відтворення і шляхи подолання культурної травми у різних трансформованих суспільствах.