Водіння автомобіля по дорогах і поза ними.

Перед рейсом за невідомим маршрутом необхідно ознайомитися з рельєфом місцевості, звернути особливу увагу на небезпечні ділянки і скласти графік руху так, щоб проїжджати ці ділянки в світлу пору доби.

Вибираючи маршрут, слід взяти до уваги пори року, кількість опадів і прогноз погоди. Наприклад, ґрунтові дороги в лісисто-болотистій місцевості можна використовувати тільки в суху пору року. Під час засухи рух по ґрунтових дорогах утруднюється через куряву, що зменшує швидкість руху. У гірській місцевості автомобіль може рухатись в будь-яку пору року лише по дорогах.

Через 1...1,5 години від початку руху треба зупинити автомобіль, відпочити, провести контрольний огляд автомобіля і вантажу. Перед тим як подолати важкопрохідні ділянки, слід зупинити автомобіль для додаткової перевірки і проведення робіт, які забезпечать відразу подолання перешкод. Коли автомобіль рухається по таких ділянках, не рекомендується виключати зчеплення або переключати передачі. Щоб подолати небезпечну ділянку без зупинки, передачу слід включити раніше.

Умови руху на дорогах вимагають надійного зчеплення лиш з покриттям дороги. Цій умові відповідає шорстке бетонне покриття. Гладеньке дорожнє покриття погіршує зчіпні властивості, бо на ньому може утворитися рідинний шар, який знижує зчеплення з шиною. На поверхні відремонтованої дороги з асфальтобетонним покриттям може виступати бітум, який має менше зчеплення з шинами; небезпека зростає, якщо воно змочене дощем або помите, бо бітум з водою утворює слизьку плівку і зчеплення різко зменшується. Вологість шорсткого покриття зменшує коефіцієнт зчеплення на 1/3, а гладкого на 1/2 і більше.

Забруднення дорожнього покриття ґрунтом або пилом також зменшує коефіцієнт зчеплення, особливо на початку дощу, коли ґрунт перетворюється в рідку плівку.

Ожеледиця найнебезпечніша для руху, оскільки зчіпні якості дорожнього покриття зменшуються до мінімуму.

На деяких ділянках доріг, де часто змінюється режим руху (на перехрестях, пішохідних доріжках, спусках), дорожнє покриття спрацьовується і шліфується, що погіршує його зчіпні якості. На лісових дорогах слизькість збільшується під час листопаду.

Зчеплення шин з дорогою залежить не тільки від її покриття, а й від стану шин. На силу зчеплення дуже впливає візерунок протектора. Хороший візерунок під час руху по вологій дорозі повинен видавлювати і видаляти вологу, забезпечуючи надійне зчеплення коліс з дорогою. Внаслідок спрацювання протектора зчеплення різко зменшується. Так, при швидкості руху 80 км/год по мокрій дорозі зчеплення шин, в яких спрацьовані протектори, з дорогою різко зменшується, оскільки шина рухається по рідинній плівці і автомобіль може стати некерованим.

Тиск повітря в усіх шинах автомобіля повинен відповідати нормі. Якщо тиск знижується, то зчеплення шини з покриттям збільшується, але різко зменшується строк її служби. У шинах з підвищеним тиском площа контакту з дорогою менша тому й нижчий коефіцієнт зчеплення. У шин з різним тиском різко зростає небезпека зносу автомобіля через неодночасне блокування коліс під час гальмування.

Рухаючись по слизькій дорозі, водій зобов’язаний вести автомобіль з пониженою, рівномірною швидкістю, уникаючи її зміни, гальмування і поворотів.

Спостереження водія за дорогою і навколишньою обстановкою залежить від видимості й оглядовості. Видимість змінюється на протязі доби, в залежності від атмосферних умов, освітленості дороги, дистанції до транспортних засобів і профілю дороги.

Видимість обмежується із наближенням до вершини пагорба або повороту дороги. Щоб уникнути зіткнення із зустрічними транспортними засобами, що рухаються за межами видимості, водій повинен зменшити швидкість і рухатись якомога правіше до краю проїзної частини.

Рух автомобіля у тумані, під час дощу і снігопаду.

Рух у тумані.

Найбільш небезпечним для водія, особливо в темну пору доби, є туман. Інколи він буває таким сильним і створює таку велику небезпеку, що треба припинити поїздку і перечекати непогоду.

Туман змінює колір світлових променів всіх кольорів, крім червоного, виключає орієнтири, відстань до предметів здається більшою ніж насправді. Так, жовтий колір в тумані стає червонуватим, а зелений - жовтуватим і це важливо пам’ятати водієві при проїзді перехресть.

Швидкість в тумані рекомендується вибирати з розрахунку: на 10м видимості - швидкість руху - 5 км/год. Не можна виконувати обгін, виїжджати із займаної смуги, рухатися по трамвайних коліях і т.ін..

В густому тумані дальнє світло створює непроникну завісу, тому треба вмикати тільки ближнє світло фар. Звичайно, найкраще використовувати спеціальні протитуманні фари, які випромінюють низький і широкий світловий пучок променів. Єдиний спосіб покращити видимість в тумані - це нахилитися над рульовим колесом і наблизитися до лобового скла. Однак, таке положення дуже втомлює водія і його не можливо витримати довгий час.

Якщо потрібно повернути ліворуч, або об’їхати транспорт, який стоїть, то водій повинен оглянути дорогу через відкриті двері.

Під час туману ніколи не можна залишати автомобіль на проїжджій частині і обочині дороги без увімкнених габаритних або стоянкових вогнів. Найкраще відвести автомобіль за межі дороги.

У разі засліплення водій повинен увімкнути аварійну світлову сигналізацію і не змінюючи смуги (напрямку) руху, зменшити швидкість або зупинитися. Водіям рекомендується уникати руху вночі під час туману.