226. Символи держави та правовий порядок їх використання.

Державнi символи — це встановленi Конституцiєю або спецiальними законами особливi, як правило, такi, що iсторично склалися, зовнiшнi офiцiй­но-вiдмiтнi, iдентифiкацiйнi знаки конкретної держави, якi уособлюють її нацiональний суверенітет. В Українi державними символами згiдно з положенням ч. 1 ст. 20 Конституцiї України є Державний прапор України, Державний герб України i Державний гiмн України. Закон України «Про Державний гiмн України» встановлює, що урочистi заходи загальнодержавного значення розпочинаються i закiнчуються виконанням Державного гiмну України.До числа урочистих заходiв, коли виконання Державного гiмну України є обов’язковим, належать: вступ на посаду Президента України пiсля складання ним Присяги; вiдкриття i закриття сесiй Верховної Ради України, сесiй мiських рад народних депутатiв; вступ на посаду глав органiв державної влади й органiв мiсцевого самоврядування та iншi заходи такого характеру,може виконуватись пiд час вiдкриття пам’ятникiв i пам’ятних знакiв; вручення державних нагород України; Зображення малого Державного герба України помiшується на печатках органiв державної влади i державного управлiння, бланках державних установ, грошових знаках . Державний герб України помiшується на фасадах будiвель офiцiйної резиденцiї Президента України, офiцiйних резиденцiях органiв державної вла­и та органiв мiсцевого самоврядування.Державний прапор України постiйно пiднiмається на будiвлях: Верховної Ради України, Резиденцiї Президента України, Кабiнету Мiнiстрiв Ук­раїни, вищих судових органiв, Прокуратури України, державних мiсцевих адмiнiстрацiй i органiв мiсцевого самоврядування.Державний прапор України пiднiмається на вiйськових кораблях та iнших суднах Вiйськово-Морського флоту,повітряних суднах,космічних апаратах;У днi державних свят прапор вивiшується на будiвлях громадських об’єднань, пiдприємств, установ, органiзацiй , встановлюється в залi засiдань Верховної Ради України, Кабiнету Мiнiстрiв України, в залах судових засiдань.

227.Людина,особа,громадянин в сучасному конституціоналізмі.

Людина – це насамперед біологічна істота та(соціальна), яка наділена свідомістю,мовою,здатністю працювати,оцінювати навколишню дійсність її перетворювати. Особистість – система соціальна характеристика індивіда,що формує предметну діяльність,спілкування,зумовлює причетність до суспільних відносин. Особа розглядається державою, як і раніше, в основному не як активний суб'єкт політико-правового процесу, а насамперед як об'єкт впливу на неї з боку влади. Це значною мірою характеризує виконавчу владу. Громадяни-це особа, яка належить до постійного проживання певної країни,має нормативно закріплений статус,користується захистом держави на її території і поза нею.

228. Правовий статус особи:поняття і види.

Правовий статус особи — це система закріплених у нормативно-правових актах і гарантованих державою прав, свобод, обов'язків, відповідальності, відповідно до яких індивід як суб'єкт права (такий, що має правосуб'єктність) координує свою поведінку в суспільстві. Види правових статусів особи: загальний, спеціальний, індивідуальний. Загальний- статус особи як громадянина держави закріплений у конституції і конституційних законах є загальним, узагальненим і однаковим для всіх незалежно від національності, релігійних переконань, соціального стану; характеризується стабільністю і визначеністю; передбачає рівність прав і обов'язків громадян, рівність їх перед законом; є основою для набуття конкретних суб'єктивних прав, покладення обов'язків і несення відповідальності. Спеціальний статус особи як представника тієї чи іншої соціальної групи, відокремленої за певним юридико-значущим началом (родом діяльності, віком та ін.), який наділений відповідно до законів та інших нормативних актів спеціальними, додатковими, правами і обов'язками, обумовлений особливостями становища особи і потребами її функціональної спеціальної активності (студент, пенсіонер, військовослужбовець, посадова особа та ін.); є загальним для певного кола осіб. Спеціальний статус доповнює (статус депутата) або обмежує (статус рецидивіста) загальний правовий статус, тобто коректує його. На відміну від загального статусу, який є постійним, спеціальний статус має минущий характер. Індивідуальний- статус особи як індивідуума, який становить персоніфіковані права і обов'язки в їх конкретних, природних і набутих здібностях і особливостях (стать, вік, родинний стан, стан здоров'я, релігійні переконання тощо), відрізняється рухливістю: змінюється відповідно до тих змін, що відбуваються в житті людини.