- •30. Політико-правові цінності в науці конституційного права.
- •31. Поняття та особливості конституційної норми.
- •41. Створення та прийняття конституційно-правових актів
- •45.Прийняття, набрання чинності і внесення змін до конституції україни.
- •46.Історичний розвиток конституційних ідей та інститутів.
- •54.Зу про внесення змін до конст україни
- •55. Правові наслідки прийняття ксу рішення від 01,10,2010
- •56. Конституція арк
- •57. Перехідні положення Конституції України (в аспекті рішення ксу від 01.10. 2010 року)
- •66. Преамбула Конституції України як носій дескриптивної (описової) інформації.
- •69. Проблема владних відносин та відносин координації, субординації і реординації в конституційному праві.
- •70. Склад конституційних відносин. Проблема загально регулятивних відносин в конституційному праві.
- •74. Народ, нація, корінні народи, національні меншини як суб’єкти конституційних відносин.
- •75. Держава та її органи як суб’єкти конституційних відносин.
- •82. Юридичні факти в конституційному праві: Поняття та види.
- •113. Поняття «ветування закону» та порядок подолання вето Президентом Укр.
- •1.2. Конституційний контроль як інститут забезпечення дії принципу
- •120, Повноваження Конституційного Суду та судді Конституційного Суду України
- •124, Форми звернення до Конституційного Суду
41. Створення та прийняття конституційно-правових актів
Початком дозаконодавчого етапу процесу правоутворепня є правотворча ініціатива. Вона може полягати у внесенні на розгляд відповідного державного органу пропозицій щодо прийняття нормативно-правових актів певного виду.
Стадія підготовки тексту проекту нормативного акта потребує відповідних підготовчих дій : визначення кола фахівців, що працюватимуть над проектом/створення робочої групи у його підготовці, з'ясування громадської думки щодо потреб і напрямків правового регулювання певного питання тощо.
Обговорення проекту нормативного акта передбачає попереднє ознайомлення з текстом, його змістом і структурою.
Прийняття нормативних актів відбувається згідно з встановленою процедурою, шляхом затвердження одноособово, простою або кваліфікованою більшістю голосів. Після затвердження кожен нормативний акт повинен бути підписаний уповноваженою особою, зареєстрований і оприлюднений у виданні того органу, який його прийняв.
42.Система конституційного права
Система конституційного права - є системою інститутів і норм конституційного права. Це складна, струкгурована, динамічна система, з притаманними їй законами, принципами побудови та функціонування. У загальному вигляді її можна уявити як своєрідне утворення, що складається з трьох відносно самостійних, але надзвичайно тісно взаємозв'язаних блоків (елементів): принципів конституційного права, його інститутів і норм.
… НУ НИМАЕ)Систематизація конституційного права
44.Поняття ї класифікація законів як джерел конституційного права
Конституційний закон - нормативно-правовий акт, який вносить зміни і доповнення в конституцію, приймається в особливому, ускладненому порядку, має таку ж юридичну силу, що й конституція.
Теоретичною основою виділення конституційних законів в особливу категорію є доктрина про установчу і законодавчу влади. В порядку здійснення першої - приймається конституція і поправки до неї, в порядку здійснення другої - всі інші закони.
Органічний закон - це нормативно-правовий акт, який приймається за прямим приписом конституції в порядку, який відрізняється від порядку прийняття як конституційних, так і звичайних законів.
Звичайні закони - є джерелами конституційного права, вони приймаються в порядку тієї ж законодавчої процедури, що й інші акти. Вони регулюють різноманітні види суспільних відносин, які становлять предмет конституційного права2.
45.Прийняття, набрання чинності і внесення змін до конституції україни.
Законодавчий процес складається з самостійних стадій — логічно завершених етапів щодо прийняття законопроекту. Такими стадіями є:
законодавча ініціатива — звернення суб'єктів, визначених Конституцією України, до Верховної Ради України стосовно прийняття нового закону або зміни чинного закону, яке здійснюється шляхом подання на розгляд Верховної Ради України законодавчої пропозиції чи проекту закону.
підготовка проекту закону до розгляду його Верховною Радою України1. Основними етапами підготовки є прийняття рішення щодо підготовки проекту, організаційно-технічне та фінансове забезпечення підготовки проекту, розробка концепції законопроекту, підготовка тексту проекту закону та додатків до нього, наукова експертиза проекту закону, подання закону на розгляд Верховної Ради України суб'єктом права законодавчої ініціативи. Особливе значення має наукова експертиза законопроекту.
розгляд і обговорення проекту закону Верховною Радою України. Законопроекти розглядаються на пленарних засіданнях Верховної Ради України, як правило, в першому, другому, третьому читаннях. За результатами розгляду і обговорення проекту закону приймаються такі рішення: повернути проект закону для доопрацювання із визначенням головних зауважень і терміну доопрацювання; надіслати проект закону на додаткову експертизу; відхилити проект закону із зазначенням причин відхилення; схвалити текст закону в цілому і внести його на всенародний референдум; прийняти закон і визначити порядок введення його в дію;
прийняття закону Верховною Радою України. Закони приймаються в цілому, а частина з них і постатейно — за результатами другого і третього читання на відкритому пленарному засіданні шляхом голосування простою або кваліфікованою більшістю голосів народних депутатів України залежно від характеру закону. Прийнятий Верховною Радою закон підписує Голова Верховної Ради України;
введення закону в дію. Прийнятий і підписаний Головою Верховної Ради України закон направляється на підпис Президентові України. Президент України підписує закон протягом 15 днів після його отримання і офіційно оприлюднює його або в цей же строк застосовує своє право вето щодо прийнятого закону, повертаючи його зі своїми вмотивованими пропозиціями для повторного розгляду Верховною Радою України. Якщо при повторному розгляді закон буде прийнятий у тій же редакції не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради, Президент зобов'язаний підписати його протягом 10 днів з дня повторного прийняття.
Закони України не пізніше як у 15-денний строк після їх прийняття і підписання підлягають оприлюдненню державною мовою в офіційних друкованих виданнях: «Голосі України», «Офіційному віснику України», «Відомостях Верховної Ради України». Закон набирає чинності через 10 днів з дня його-офіційного оприлюднення, якщо інше на передбаче