9. Аналіз інших активів

Аналіз ін. видів активів проводиться аналогічно,як аналіз кредитного портфеля, проводиться групування, обчислюються суми,питомі ваги, відхилення, де є негативний вплив факторів.

Слід врахувати такі особливості:

1. іншу назву матимуть групи і підгрупи ( по Ц.П - по видах: акції,облігації),за характером використання: інвестиції на продаж, за джерелами:за рахунок прибутку,на замовлення.

2. використовуються інші коефіцієнти для оцінки якості інших видів активів( коефіцієнт питомої ваги ЦП у загальній вартості активів, коефіцієнт дохідності.

Операції з ЦП=доходи від операцій з ЦП/загальний обсяг операцій з ЦП

Прибутковість операцій= прибуток від ЦП/загальний обсяг

Рентабельність = прибуток (фін результат) від операцій з Ц П / видатки по операціях з ЦП.

При аналізі необхідно

• порівняти дані про заг. вартість цих активів і окремих видів на поч.. і кін. періоду , виявляємо відхилення

• оцінити рух активів – розрах. 3 коефіцієнити:

1. коефіцієнт поступлення матеріальних і нематеріальних активів = вартість активів що поступили / заг. вартість активів на кін. періоду

2. Коефіцієнт вибуття = вартість вибувших активів / вартість мат. і немат. активів на поч..періоду

3. коефіцієнт оновлення активів (мат.і немат.) = Коеф.поступлення – Коеф.вибуття

• оцінити ефективність використання мат.і немат. активів. Для цього розрах показник

* фондовіддачі = дохід банку / сер.вартість мат.інемат. активів

* Фондовід.= сер вартість активів банку / сер вартість мат. і немат. активів

10. Види абд.

За періодичністю проведення аналіз фінанс стійкості може класифік так: щоденний; щотижневий; місячний; квартальний; річний.

Залежно від спектра досліджуваних питань абд поділяється на 2 види: 1) повний, коли вивчаються всі аспекти д-сті банку; 2) тематичний, коли розглядається тільки вузьке коло питань, що дає змогу виявити можливості поліпшення окремих напрямів д-сті комерц банку.

За суб’єктами розрізняють аналіз: внутрішній, тобто для внутрішнього користування (результати аналізу являють собою комерційну і банківську таємницю) і зовнішній, що проводиться на підставі фінансової і статистичної звітності органами державного нагляду, акціонерами, інвесторами, аудиторами.

За об'єктами: 1) суцільний, коли досліджуються всі об’єкти для визначення всебічного фінансового стану банку; 2) вибірковий, коли вибирається один або кілька об’єктів дослідження для їх подальшого глибокого аналізу.

Залежно від мети і характеру аналізу: Попередній — проводиться до здійснення якоїсь операції для обґрунтування управлінських рішень і планових завдань, прогнозування й оцінки очікуваного виконання плану, попередження небажаних результатів, а також для оцінки стану рахунків з метою виявлення можливості здійснення комерц. банком нових фінансових операцій.

Оперативний — проводиться відразу після певної операції або у випадку зміни ситуації за короткий проміжок часу (добу, декаду) здійснюється у процесі поточної роботи банку для оцінки дотримання нормативів ліквідності, норми обов’язкового резервуван і ін. показників.

Підсумковий (заключний) — проводиться за певний звітний період (місяць, квартал, півріччя, рік). Д-сть банку вивчається комплексно і всебічно за звітними даними періоду; цей вид аналізу застосовується для визначення ефективності діяльності комерц банку за звітний період, оцінки його фінанс стану, та виявлення резервів підвищення прибутковості.

Перспективний — застосовується для прогнозування основ­них фін-х показників (капіталу, обсягу кредитно-інвестиц портфеля тощо) і результатів фінанс діяльності.

АБД за об'єктом дослідження:

1)Функціональний — дає змогу виявити спеціалізацію діяльності комерц банку, його місце в системі розподілу б-ких послуг, форми і перспективи взаємодії з іншими контрагентами системи, а також оцінити ефективність і доцільність функцій, виконуваних банком. У результ його виявляються можливості підвищен прибутковості і ліквідності б-ких операцій завдяки виключенню неефективних (одночасно з’ясовується ступінь надійності і конкурентоспроможності банку).

2)Структурний — проводиться за видами б-ких операцій і дає змогу визначити склад і питому вагу економічнихконтрагентів за активними і пасивними операціями, а також структуру доходів, витрат і прибутку банку.

3)Операційно-вартісний — завдяки цьому аналізу розширюється уявлення про прибутковість банку, вартість і рентабельність (чи збитковість) конкретних операцій. Він дає змогу оцінити значення кожного виду операцій у формуванні прибутку банку