6. Аналіз кредитного портфелю банку

Кредитний портфель являє собою сукупність виданих позик, які класифікуються на основі різних критеріїв, пов’язаних з різними факторами кредитного ризику або зі способами захисту від нього. Структурний аналіз кредитного портфеля передбачає дослідження його структури в розрізі груп ризику, рівня забезпеченості, галузевої структури, форм власності позичальників і т. п., а також вивчення динаміки кожної групи, сегментацію кредитного портфеля. Виходячи з погашення позичальником кредитної заборгованості за основним боргом та відсотків за нею погашення є:

добрим — якщо заборгованість за кредитом та відсотки за ним сплачуються у встановлені строки, та за кредитом, пролонгованим один раз на строк не більше 90 днів;

слабким — якщо термін прострочення заборгованості за кредитом та відсотками становить не більше 90 днів, чи заборгованість за кредитом, пролонгованим на строк понад 90 днів, якщо відсотки сплачуються;

недостатнім — якщо термін прострочення заборгованості за кредитом та відсотками становить понад 90 днів, чи заборгованість за пролонгованим кредитом понад 90 днів та відсотки не сплачуються.

За строком використання позики поділяються на: строкові; безстрокові (до запитання). Строкові — це позики надані на визначений у договорі строк. У свою чергу, вони бувають короткострокові, середньострокові, довгострокові. Аналізуючи структуру короткострокових кредитів потрібно виділяти такі групи кредитів: до одного місяця; від одного до трьох місяців; від трьох до шести місяців; від шести місяців до одного року.

За фінансовою дисципліною позичальника виділяють такі групи кредитів: стандартні; пролонговані; прострочені; безнадійні. Аналізуючи кредитний портфель у розрізі цих груп, необхідно особливу увагу звернути на питому вагу прострочених та пролон­гованих позик.

Залежно від виду позичальника (за формами власності) кредити можна розділити на такі групи: кредити юридичним особам державної форми власності; кредити юридичним особам змішаної форми власності (акціонерні товариства та інші з державною участю); кредити юридичним особам з недержавною формою власності, у тому числі: акціонерним товариствам; приватним підприємствам; кооперативним підприємствам; спільним підприємствам та ін.; кредити фізичним особам; міжбанківські кредити. У процесі аналізу кредитного портфеля треба визначити питому вагу міжбанківських кредитів у загальному обсязі. При цьому зростання цього коефіцієнта вважається позитивним явищем з погляду зменшення ризику, але, як правило, міжбанківські кредити є менш прибутковими.

За наявністю та характером забезпечення виділяють: забезпечені (ломбардні) позики; незабезпечені (бланкові) позики. Аналізуючи структуру кредитного портфеля, особливу увагу треба звернути на питому вагу незабезпечених позик у загальних позиках. Після вивчення структури кредитних вкладень, їх слід проаналізувати з погляду ступеня кредитного ризику, рівня забезпеченості кредитів та ефективності кредитної діяльності в цілому