- •Питання № 49 Філософські ідеї в культурі Київської Русі
- •Питання № 50 Філософія епохи Відродження
- •Питання № 51 Природознавство і натурфілософія епохи Віжродження
- •Питання №52 Філософські ідеї Реформації
- •Питання №53 Особливості епохи і філософії Нового часу
- •Питання №54 ф. Бекон як основоположник емпіризму
- •Питання №55 Емпірична лінія в філософії Нового часу. Бекон, Гоббс, Локк.
- •Питання №56 р. Декарт як основоположник рацірналізму
- •Питання №57 Паскаль про людину
- •Питання №58 Філософські погляди б. Снози
- •Питання №59 Монадологія Лейбніца
- •Питання №60 Філософія просвітництва і зародження німецької класичної філософії
- •Питання №61 Коперніканський переворот і. Канта
- •Питання №62 Зародження філософії у стародавньому Китаї. Філософські погляди Конфуція.
- •Питання №63 Філософські засади буддизму
- •Питання №64 Передумови філософії у Стародавній Індії
- •Питання №65 Гносеологія і. Канта
- •Питання №66 і. Кант про мораль основи людського суспільства
- •Питання №67 Суб’єктивний ідеалізм Фіхте
- •Питання №68 Гегель як систематик філософських знань
- •Питання №69 Ірраціональна філософія ф. Ніцше
- •Питання №70 Діалектика Гегеля, її зміст
- •Питання №71 Матеріалістичні мотививи німецької класичної філософії
- •Питання №72 Антропологічний матеріалізм л. Фейєрбаха
- •Питання №73 Ірраціональна філософія а.Шопенгауера
- •Питання №74 Головні проблеми діалектичного матеріалізму
- •Питання №79 Несвідоме як елемент духовного світу людини
- •Питання №82 Головні концепції походження людини
- •Питання №83 Проблема субстанції: матеріалістичний та ідеалістичний монізм
- •Питання №84 Методологія як частина філософії
- •Питання №85 Проблема смислу людського буття
- •Питання №86 Об»активний ідеалізм Шелліна
- •Питання №87 Смисл історії як філософська проблема
- •Питання №88 Філософія позитивізму
- •Питання №89 Праця Тейяра де Шардена «Феномен людини»
- •Питання №90 Можливості та межі пізнання людини
- •Питання №91 Основні положення філософії екзистенціалізму
- •Питання №92 Спілкування та розуміння як проблема філософії
- •Питання №93 Проблема спрямованості історії
- •Питання №94 Само розуміння, його значення для життєвого шляху
- •Питання №96 Добро і зло як філософська проблема.
- •Питання №95 Матеріальне виробництво як основа суспільства.
Питання №82 Головні концепції походження людини
Релігійна теорія
Основою релігійної теорії є тексти та перекази різних релігійних віровчень, де прямо вказано про творіння людей богами. Для прикладу,
Біблія — з землі створено Адама, а з його ребра — Єва;
Межиріччя — бог створив людину з глини;
Велика Скіфія — Таргітай, перша людина у скіфів, створена Папаєм, верховним скіфським богом, та його жінкою.
Багато подібних міфів і переказів можна зустріти у фундаментальній праці Джеймса Фрезера «Фольклор у Старому Заповіті».
Довести чи відкинути дану теорію науковими доказами не можливо, так як вона базується на вірі віруючих, а не фактах.
Наукова теорія
Дана теорія базується на вченні Ч. Дарвіна, яке отримало назву "еволюційної теорії" - походження людини від мавп через перехідні форми в результаті природнього відбору.
На сьогодні виділяють ряд етапів антропогенезу:
проконсул;
рамапітек;
дріопітек;
австралопітек (Див. також Парантроп);
людина уміла або Homo habilis;
людина прямоходяча або Homo erectus;
неандерталець;
Людина розумна або Homo sapiens або кроманьйонець.
Космічна теорія
Життя на Землю занесено з космосу іншопланетянами.
Питання №83 Проблема субстанції: матеріалістичний та ідеалістичний монізм
Моні́зм — теорія, згідно з якою різні типи буття або субстанції, що здаються різними, врешті зводяться до єдиного джерела. Для розуму, що не рефлектує, у світі існує практично нескінченне число типів субстанції: камінь, дерево, скло, сіль, цукор здаються глибоко та очевидно різними речовинами.
Перші грецькі філософи багато займалися тим, що скорочували число субстанцій, віднаходячи їхню тотожність на глибших рівнях. За Емпедоклом існує лише чотири першоречовини: земля, повітря, вогонь та вода. Фалес також ризикнув припустити, що все складається з одного елемента — води, бо вона може знаходитися і в твердому, і в рідкому, і в газоподібному стані.
Разом із цим повсякденні уявлення завжди носили дуалістичний характер. Для більшості людей матерія (що має форму, розмір, відрізняється твердістю та знаходиться в русі) та свідомість (що не має жодної з цих властивостей) є глибоко різними. Системи філософського монізму у своєму розвиткові відштовхувалися від цього повсякденного дуалізму, акцентуючи ту чи іншу складову цього уявлення про двоїстий світоустрій.
Матеріалістичний монізм (наприклад, монізм Демокрита чи Гобса) зводив свідомість до матерії, представляючи ментальні процеси як тілесні реакції. Прикладом, відчуття світла вважали простою реакцією сітківки ока та зорового нерва на промені світла.
На відміну від цього, ідеалістичний монізм (наприклад, монізм Платона, Геґеля, Бредлі, Ройса) зводив матерію до свідомості — або через аналітичне розчленування «матеріальних» речей на відчуття, або показуючи, що просторовий світ є внутрішньо суперечливою конструкцією, і лише розумне може бути дійсним. До цього погляду близький пантеїстичний монізм Спінози, за яким свідомість та матерія суть прояви єдиної субстанції, що лежить в їхній основі.
Під монізмом зазвичай розуміють метафізичний монізм того чи іншого роду. Окрім того, є ще епістемологічний монізм, згідно з яким те, що ми відчуваємо у звичайному сприйнятті, є тотожнім об'єктові, яким він є в природі.