5. Недоліки в організації перевірки заяв про заволодіння житлом

Вивчення слідчої практики та матеріалів дізнання свідчить, що суттєвим недоліком в організації роботи є несвоєчасне порушення кримінальних справ. Злочинці встигають кілька разів продати квартиру, перейти на нелегальне становище, роздобути необхідні документи тощо.

При скоєнні вбивства одиноких громадян не завжди здійснюється перевірка майнового стану потерпілого, чи мав він житло та кошти в Ощадбанку. Аналогічно і у випадках безвісного зникнення престарілих громадян, особливо одиноких власників квартир чи будинків, неповнолітніх сиріт, що мають опікунів, осіб, що Зловживають спиртними напоями.

Значна кількість звернень громадян про заволодіння їх житлом перевіряється формально. Матеріали (як правило) збираються для відмови в порушенні кримінальної справи, тому документи та інші докази, що сприяють викриттю злочинців, залишаються поза увагою.

При проведенні службових розслідувань за фактами незаконних відмов у порушенні кримінальних справ до керівників підрозділів і служб, начальників ОВС та їх заступників дійових заходів реагування не вживається. Це призводить до безконтрольності за ходом розкриття злочинів, накопичення сумнівних матеріалів та неадекватного реагування на порушення, допущені з боку виконавців під час перевірки заяв про заволодіння житлом.

Становище, що склалося з шахрайствами на ринку нерухомості, підриває авторитет міліції та довіру до неї з боку населення. Тільки до Департаменту карного розшуку МВС України за минулий рік надійшло більш як 400 скарг громадян на неналежне реагування міліції на їх звернення щодо шахрайств з житлом, неповноту розслідування та незаконну відмову в порушенні кримінальних справ за такими фактами.

На ефективність розгляду заяв про шахрайства з житлом також негативно впливає низький рівень підготовки працівників міліції, їх морально-ділових якостей і недосконалість законодавства.

Виникає ситуація, коли доручення на право продажу майна нотаріально засвідчується, наприклад, у Полтаві, квартира знаходиться в Деснянському районі м. Києва, а гроші за продаж житла передаються в іншому районі міста чи за його межами. Така схема дозволяє працівникам міліції на „законній" підставі пересилати матеріали з одного району в інший:

• за місцем заволодіння правам _на майно;

• за місцем знаходження квартири;

• за місцем передачі коштів.

У цьому випадку шахрай, що придбав за сумнівними документами майно, виявляється потерпілим, а між власником житла та особами, що підробили документи, „складаються" цивільно-правові відносини. Нерідко при розгляді заяв потерпілих щодо заволодіння їх житлом виникають колізії: щоб призначити експертизу підроблених документів необхідно порушити кримінальну справу, а для порушення кримінальної справи потрібно мати висновок експертизи.

Протиріччя в законодавстві і низька результативність дій міліції надають можливість аферистам повторно продати житло і в більшості випадків виграти справи в суді.

6. Основні вимоги, яких слід дотримуватись під час перевірки заяв та звернень громадян про заволодіння їх житлом

При розгляді заяв та звернень громадян щодо заволодіння їх житлом шляхом обману, з використанням насильства, підроблення документів особами (якщо вони не є близькими родичами заявника) в обов'язковому порядку порушувати кримінальні справи, здійснювати дізнання та досудове слідство в повному обсязі з вилученням необхідних документів, відібранням зразків підписів, проведенням експертиз, огляду житла, допиту свідків, підозрюваних та інших необхідних процесуальних дій.

До внесення відповідних змін у законодавство реєстрацію та перевірку заяв здійснювати в тому органі внутрішніх справ, на території обслуговування якого знаходиться квартира потерпілого, навіть у тих випадках, коли гроші передавалися на території іншого району.

При продажу квартири заявника питання щодо заволодіння правом на житло і самим житлом вирішується тим органом внутрішніх справ, на території обслуговування якого знаходиться це житло, що не противоречить чинному законодавству (відсутність коментарів з цього приводу трактується деякими працівниками міліції як підстава для передачі матеріалів за територіальністю без будь-якої перевірки, що є грубим порушенням ст, 97 КПК України). Тобто, при розгляді заяв громадян (а останні, як правило, звертаються до ОВС за місцем проживання) про незаконне заволодіння правом на нерухомість необхідно вжити всіх можливих заходів, щоб перешкодити продажу майна, документувати дії шахраїв і не пересилати матеріали за „територіальністю".

Буває й так, що шахраї позбавляють заявника можливості звернутися до міліції за місцем знаходження нерухомості, і він звертається до найближчого органу внутрішніх справ. Лише в цьому випадку після всебічної перевірки матеріали реєструються в ЖРЗПЗ та надсилаються до органу внутрішніх справ за місцем знаходження квартири, про що в обов'язковому порядку попереджується заявник з наданням йому письмової відповіді із зазначенням номера в журналі реєстрації заяв і повідомлень про злочини та органу внутрішніх справ, до якого надіслано матеріали, дати та мотивів такого рішення.

За місцем передачі коштів розгляд матеріалів (дізнання, розслідування) здійснюється тільки в тому випадку, якщо потерпілим є покупець. Якщо ж потерпілими визнано і власника житла, і покупця, тоді після виконання необхідних першочергових дій матеріали перевірки надсилаються за місцем знаходження нерухомості.

При розслідуванні вбивств та здійсненні розшуку зниклих осіб, що володіють нерухомістю (особливо похилого віку, одиноких або потерпілі, з'ясовувати, чи не продане їх житло, чи не зверталися родичі або сторонні особи до відповідних установ за довідками, копіями приватизаційних документів тощо. У разі необхідності негайно вживати заходів щодо накладення арешту на майно.

Якщо житло вже продане, з'ясовувати обставини його продажу, хто здійснював продаж, хто покупець, брокер, нотаріус тощо. Вилучати документи та відпрацьовувати версію щодо причетності продавців (покупців) до вбивства потерпілого чи зникнення розшукуваних громадян.

При перевірці заяв громадян - учасників інвестиційного будівництва житла та операцій з нерухомістю необхідно:

• вивчати статутні документи управителя установи (підприємства), яке здійснює управління майном, отриманим у довірчу власність, а також здійснює управління фондом фінансування будівництва;

• з'ясовувати, хто є установником (довірителем, інвестором), який передав майно управителю в довірчу власність на підставі договору інвестування чи передачі майнових прав;

• перевіряти наявність погодженої та затвердженої всіма підрозділами міськдержадміністрації проектно-кошторисної документації та дозволу на об'єкт будівництва;

• установлювати забудовника (організацію), що виконує будівництво об'єкта інвестування на підставі договору виконання будівельно-монтажних робіт, який зобов'язує управителя фінансувати будівництво;

• перевіряти наявність кадастрової справи на земельну ділянку, на якій здійснюється (планується здійснювати) будівництво об'єкта інвестування;

• перевіряти наявність створеного в банку фонду фінансування будівництва і реальність використання коштів фонду згідно з цільовим призначенням.

З метою більш ефективної боротьби із заволодінням чужим майном або придбанням права на майно шляхом обману (шахрайства), де предметом посягання є нерухомість громадян, у ГУМВС, УМВС, міських та районних відділах (управліннях) внутрішніх справ за цією лінією роботи слід закріпити досвідчених працівників слідчих підрозділів, карного розшуку, дільничних інспекторів міліції (на рівні районних відділів міст з районним поділом), завести контрольно-наглядові провадження, де концентрувати інформацію:

• про звернення громадян щодо заволодіння житлом;

• про підозрюваних осіб, їх зв'язки (прикмети, фотографії, фотороботи);

• дані на безвісно зниклих, якщо їх житло продане;

• оперативну інформацію про втрачені та викрадені паспорти;

• довідки, плани, схеми зв'язків тощо.

Оскільки ефективність механізму державного контролю і регулювання ринку нерухомості дуже низька, убачається, що всі подібні обліки, уключаючи, зрозуміло, і комп'ютерний облік з приватизації квартир громадян І всіх видів угод, укладених з ними (продаж, застава, дарування), повинні бути зосереджені в підрозділах міського (обласного) карного розшуку для виявлення злочинних посягань на житло громадян.

Будь-яка інформація про громадян, що потребують особливого захисту при здійсненні квартирних угод, яка попадає в розпорядження державних чиновників, при досить обмежених можливостях органів внутрішніх справ надати громадянам такий захист нерідко призводить до непоправних наслідків.

Тому на всі виявлені порушення, причини і умови, які сприяли вчиненню злочинів, слідчий повинен реагувати в межах, наданих йому ст. 23-1 КПК України повноважень, надсилати подання до обласних і районних адміністрацій, керівникам нотаріальних округів, до Міністерства юстиції України та інших інстанцій.

Начальник ВКР Феодосійського МВ

ГО ГУМВС України в АР Крим

майор міліції О.М. Германович