45. Переклад. Форми і види перекладу: буквальний, адекватний, реферативний, анотаційний переклад.

Переклад – збереження змісту повідомлення під час зміни його мовної форми. Усний переклад – синхронне відтворення мовлення іноземною мовою. Письмовий переклад враховує не тільки зміст повідомлення, а й певні особливості слова цього змісту. Під час оцінки якості перекладу виходять із чотирьох чинників: точність викладення змісту; правильність вживання термінів і термінологічних словосполучень; правильність викладу матеріалу з точки зору граматики української мови; належне технічне оформлення. Основними правилами виконання перекладу є:

1. Перекласти треба зміст речення, а не буквально.

2. Ретельно підшукувати семантичні еквіваленти.

3. При виникненні труднощів під час перекладу слід вдаватися до перифразу.

4. Під час перекладу можна здійснювати лексичні, граматичні, синтасичні трансформації.

Під час перекладу тексту необхідно правильно розуміти і відповідно відтворювати терміни. Важливою особливістю наукового тексту є сувора логічна послідовність викладу міркувань. Композиція наукового тексту передбачає рух думки від відомого до невідомого, від простого до складного. Це безпосередньо відбивається в синтаксисі наукового тексту. Чіткість синтаксису, недвозначність зв'язків між членами речення й окремими реченнями є предметом особливої уваги перекладача, який повинен точно відтворити оригінал. Порушення усталеного порядку слів, невдале розміщення підрядних речень може зашифрувати думку автора, ускладнити її сприйняття в перекладі. 1. Послівний переклад (буквальний або підстрочний). Це механічний переклад слів іноземного тексту у тому порядку, в якому вони зустрічаються в тексті, без урахування їх синтаксичних і логічних зв’язків. Такий переклад частіше за все призводить до відсутності змісту і повинен поступово викорінюватися з перекладацької практики. 2) Дослівний переклад. Дослівний переклад при правильній передачі змісту тексту, що перекладається, максимально близько відтворює синтаксичні конструкції і лексичний склад оригіналу. У випадку, коли синтаксична структура речення, яке перекладається, має смисл і в перекладі виражена аналогічними засобами, дослівний переклад може розглядатися як остаточний варіант перекладу без подальшої редакторської обробки. 3) Літературний переклад. Цей вид перекладу передає зміст оригіналу у формі правильної літературної мови.Через значну відмінність синтаксичних структур різних мов, при перекладі рідко вдається зберегти форму вираження оригіналу. В інтересах точності передачі змісту часто буває необхідним змінити структуру речення, що перекладається, у відповідності до норм мови, на яку перекладається текст, тобто переставити або навіть замінити окремі слова і вирази. Переклади, які виділяються за ознакою форми тексту: Письмовий переклад – переклад, що здійснюється в письмовій формі. Усний переклад – це переклад, який здійснюється в усній формі.

46. Явище тавтології як особливого виду повтору.

Тавтологією називається стилістична фігура, яка утворюється в результаті повтору тих самих споріднених слів. Від парономазії тавтологія відрізняється тим, що в ній є не тільки звуковий повтор, а й семантичний: любити великою любов'ю; ненавидіти лютою ненавистю; сидьма сидіти; ревма ревти; вільному воля, спасенному рай; січень січе, лютий лютує, березень плаче, квітень квітує.Як стилістична фігура у вжитку тавтологія близька до лексичного повтору, парономазії та інших явищ звуко-семантичного зближення слів.У практичній мові тавтологія є небажаним явищем. Вона може створювати враження безпорадності, одноманітності мовлення. Проте в художньому мовленні, якщо тавтологія має ідейно-естетичну мотивацію, вона стає виразною стилістемою. Такою є тавтологія з семантикою чужинності у поезіях Т. Шевченка, М. Рильського, В. Стуса.