Чому людина вдається до маніпуляцій?

Перша причина – невміння любити та поважати себе. Нормальні стосунки між людьми – це любов. Любов передбачає сприйняття людини такою, якою вона є, і повагу до її істинної суті. Справжня любов безкорисна і безумовна, вона залежить від вигоди і приймає людину без будь-яких умов. Чим більша готовність людини зізнатися в людських слабостях, тим більша вірогідність того, що її будуть любити. А хто не хоче або не може визнати свої слабості, той відчайдушно прагне повної влади над іншою людиною. Ця влада примушує партнера робити те, чого хоче маніпулятор, думати як він хоче, почувати те. Чого він хоче. Біблія закликає людей любити свого ближнього як самого себе. Але пересічна особистість не розуміє цієї заповіді, тому що не має уявлення про те, що значить любити. Більшість людей не люблять самих себе, тому не можуть любити ближнього.

Друга причина маніпуляції – уникнення ризику, пояснюється тим, що нас всюди оточують ризик і невизначеність. Щохвилини з людиною може трапитись будь-що, тому людина почувається безпомічною, незахищеною. З гіркотою усвідомлюючи непередбачуваність життя, маніпулятор впадає у відчай чи інерцію, у маніпулятора виявляється тенденція уникнути ризику, прагнення до більшої визначеності і гарантованості. Тоді він перетворює себе на об’єкт і інших сприймає як об’єкти, як речі.

Третя причина – це недовіра. Людина не довіряє собі, вважає себе залежною від інших, але іншим також не довіряє. Тому стає на шлях маніпуляцій, щоб інші завжди були у неї на прив’язці, під контролем, і за таких умов довіряє їм більше. Це схоже на поведінку одного з батьків у сім’ї, котрий ухиляється від виховання дітей, а натомість намагається вказувати іншому, як це треба робити.

Четверта причина – це уникання особистісних контактів. Е. Берн вважає, що людина починає грати в ігри і уникати бути собою, щоб краще керувати своїми емоціями і уникати близькості.

П’ята причина – постійна необхідність отримання схвалення від всіх і від кожного. Протягом життя людина засвоює ряд аксіом або ірраціональних переконань. Людина прагне подобатись іншим, справляти на них приємне враження і для цього вживає маніпуляції.

Людина, протилежна маніпулятору, названа, насамперед, самоактуалізованою особистістю, яка живе повним життям. І це не везіння, чи випадок, а уміння використовувати свій внутрішній потенціал. Е. Шосгром таких людей називає актуалізаторами.

В своїй праці «Анти-Карнегі» Е. Верет Шосгром визначає вісім маніпулятивних типів, що об’єднуються у чотири полярні пари. Кожен маніпулятивний тип характеризується тим, що він не справжній, тобто не такий, який є насправді, а щось перебільшує в собі.

Перша пара: «Диктатор – Ганчірка»

«Диктатор». Безумовно перебільшує свою силу, домінує, наказує, посилається на авторитети, прагне керувати своїми жертвами.

Різновиди: начальник, бос.

«Ганчірка». Пряма протилежність диктатору і, звичайно, його жертва. Перебільшує свою чутливість, користується характерними прийомами: забувати, не чути, пасивно мовчати, уникати.

Різновиди: підозрілий, сором’язливий, конформіст.

Друга пара: «Калькулятор – Прилипала»

«Калькулятор». Перебільшує необхідність все і всіх контролювати. Він обдурює, ухиляється, приховує важливу інформацію, намагається перехитрити і перевірити інших.

Різновиди: ділок, аферист, виробник реклами, шантажист.

«Прилипала». Повна протилежність «калькулятору». Перебільшує свою залежність, прагне щоб про нього дбали, дозволяє і спонукає інших виконувати за нього його роботу.

Різновиди: паразит, скиглій, вічна дитина, утриманець, безпомічний.

Третя пара: «Хуліган – Гарний хлопець»

«Хуліган» перебільшує свою агресивність і ворожість. Контролює людей за допомогою погроз.

Різновиди: кривдник, ненависник, гангстер. Жіночий варіант – сварлива баба.

«Гарний хлопець». Перебільшує свою дбайливість, любов, вбиває неприродною добротою. Протилежність «хулігану». На думку Шостром, у конфлікті «хулігана» з «гарним хлопцем» перемагає переважно останній.

Різновиди: підлесливий, доброчесний, мораліст.

Четверта пара: «Суддя – Захисник»

«Суддя». Перебільшує свою критичність, нікому не вірить, сповнений обурення звинувачень, важко прощає.

Різновиди: обвинувачувач, всезнайка, месник, викривач, паплюжник.

«Захисник». Протилежність судді. Надмірно підкреслює свою підтримку і поблажливість до помилок. Псує інших, надмірно співчуваючи і не дозволяючи тим, кого захищає, стати на власні ноги і зростати самостійно, замість того, щоб займатися власним життям, втручається в чуже.

Різновиди: утішник, мученик, помічник, заступник.

Зазвичай люди належать до якогось одного з цих типів у найбільш вираженій формі, але час від часу в них можуть проявлятися і інші типи.

Маніпулятор тяжіє до спілкування з найбільш підходящим партнером. Скажімо, жінка – ганчірка скоріше за все обере собі чоловіка диктатора з тим, щоб ефективніше застосовувати до нього свої маніпуляції.

Відмінні риси маніпулятора та актуалізатора

Стиль життя маніпулятора базується на брехні, неусвідомленості, контролі ти цинізмі. Кити на яких стоїть актуалізатор – чесність, усвідомленість, свобода і довіра. Грунтуючись на працях гуманістичних психологів (К.Роджерс, 1961., В.Сатір, 1992.,) можнадодати ще одну відмінну особливість між маніпулятором та актуалізатором: відповідно низька та висока самооцінка (Н.Ван-Пелт, 1997).

Е.Шостром вважає, що актуалізатор знаходиться в більшій безпеці, ніж маніпулятор, тому що він розуміє свою унікальність і сприймає її як цінність. Він шукає. Він шукає в собі самобутність, в той час як маніпулятор ховає свою самобутність і првторює, наслідує, копіює чиїсь поведінкові моделі, і чим більшого значення він надає своїй масці, тим більше зміцнює себе і тим більше відчуває свою незадоволеність.

Можливості подолання психологічних бар’єрів у спілкуванні