12. Планування фонду оплати праці

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов роботи, що виконується, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Витрати на оплату праці складаються з:

*Фонду основної заробітної плати.

*Фонду додаткової заробітної плати.

*Інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадових обов'язків). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для керівників, спеціалістів та службовців.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадять понад встановлені зазначеними актами норми.

Підприємства застосовують дві основні форми заробітної плати - відрядну й погодинну. Кожна з них відповідає певній мірі кількості праці: перша - кількості виробленої продукції, друга - кількості відпрацьованого часу.

Відрядна й погодинна форми оплати праці підрозділяються на кілька систем.

Відрядна форма оплати праці включає такі системи: пряму відрядну, відрядно-преміальну, відрядно-прогресивну, непряму відрядну, акордну, колективну (бригадну) відрядну, а погодинна - пряму погодинну, погодинно-преміальну, колективну (бригадну) погодинну.

Розрізняють два види заробітної плати: номінальну і реальну.

Номінальна заробітна плата — це грошовий вираз тієї заробітної плати, яку працівник одержує за свою працю відповідно до її кількості і якості. Грошова форма заробітної плати дає змогу працівникові здійснювати обмін її на відповідні товари, необхідні для споживання. Кожний товар має свою ціну. У ринкових умовах у будь-які періоди і в різних країнах ціни на товари різні, тому на однакову заробітну плату можна придбати різну кількість товарів. Найбільш точнішою характеристикою доходів працівників є реальна заробітна плата.

Реальна заробітна плата - це сукупність матеріальних і культурних благ, а також послуг, які може придбати працівник за номінальну заробітну плату. Розмір реальної заробітної плати залежить від величини номінальної заробітної плати і рівня цін на предмети споживання і послуги.

Відповідно до чинного законодавства суб'єкти підприємницької діяльності мають повну самостійність у питаннях організації і планування оплати праці всіх категорій персоналу.

Планування заробітної плати включає планування фонду заробітної плати і середньої заробітної плати.

Плановий фонд заробітної плати - це вся сума коштів, що виділяється для оплати праці працівників за виконану роботу та відпрацьований час, а також суми виплат і доплат, які передбачені державними законодавчими актами та діючими преміальними системами у запланованому періоді. На промисловому підприємстві планування заробітної плати включає визначення розміру фонду та середньої заробітної плати виробничого й невиробничого персоналу в цілому і за окремими категоріями працівників, а також фонд заробітної плати необлікового складу.

Фонд оплати праці на основі нормативів його приросту обчислюється за формулою:

ФОП^пл = ФОП^баз  (100 + Н_о  О_пр + Н_пл  ПП_пр + Н_в  В_пр) / 100

де ФОП^баз — фонд оплати праці у базовому періоді;

Н_о, Н_пп, Н_в - нормативи приросту фонду оплати праці, відповідно за приріст обсягів виробництва, продуктивності праці та зниження витрат на одну гривню продукції;

О_пр, ПП_пр, В_пр - відповідно приріст обсягів виробництва, продуктивності праці, зниження витрат на одну гривню продукції.

Для ув'язки обсягу виробництва й оплати праці використовують нормативний метод:

ФОП^пл=0^пл  Н,

де О^пл - плановий обсяг виробництва продукції у вартісному виразі;

Н— норматив затрат заробітної плати промислово-виробничого персоналу на одну гривню вартості продукції.

Укрупнено плановий фонд оплати праці розраховують таким чином:

ФОП^пл = ФОП^баз  К^пл_о / 100  Еі  ЗП

де Еі - зміна чисельності працівників під дією основних техніко-економічних чинників, осіб;

К^пл_о - темп зростання обсягу виробництва (обсяг виробництва в плановому періоді по відношенню до базового), %;

ЗП- середня заробітна плата одного працівника у плановому періоді, грн.,

або

ФОП = ЗП  Ч^пл,

де Ч^пл - планова чисельність працівників, осіб.

Годинний фонд охоплює всі види оплат за фактично відпрацьований час і складається із заробітної плати за відрядними розцінками, тарифними ставками, з премій відрядникам і по часовикам, доплат за умови та інтенсивність праці, за роботу в нічний час, незвільненим від основної роботи бригадирам за керівництво бригадою, за навчання учнів і надбавки за професійну майстерність.

У денний фонд, окрім годинного фонду заробітної плати, входить доплата підліткам за скорочений робочий день і оплата перерв для годування немовлят.

Місячний (квартальний, річний) складається з денного фонду заробітної плати, оплати чергових і додаткових відпусток, оплати за час виконання державних і громадських обов'язків, доплати за вислугу років і вихідної допомоги, заробітної плати працівників, відряджених на інші підприємства або на навчання.

При визначенні планового фонду заробітної плати робітників розраховують:

фонд прямої заробітної плати;

доплати у годинний, денний і місячний фонди заробітної плати.

До фонду прямої заробітної плати робітників включають суми коштів, нараховані за відрядними розцінками робітникам-відрядникам і за тарифними ставками - робітникам-погодинникам.

Таким є і механізм розрахунку прямого фонду заробітної плати для допоміжних робітників-відрядників, але при цьому враховується обсяг допоміжних робіт.

Прямий фонд заробітної плати робітників-погодинників (ФЗП) розраховується за формулою:

ФЗП^пл_рп = ГТСі  Ч^пл_рп  Т^пл,

де п - кількість груп робітників-погодинників різних розрядів;

ГТСі - годинна тарифна ставка робітників-погодинників і-го розряду;

Ч^пл_рп - планова чисельність робітників-погодинників і-го розряду;

Т^пл - корисний фонд робочого часу одного середньооблікового робітника в плановому періоді.

Крім основного фонду заробітної плати робітників, необхідно також визначити премії, доплати, що входять до складу годинного, денного і річного фондів.

Сума премій відрядникам і погодинникам визначається на основі чинних преміальних положень на підприємствах. Оскільки різні групи робітників преміюються за різні показники, розміри премій визначаються за кожною групою робітників, які преміюються за одні й ті ж показники.

П^пл = (ФЗП_рв  Н_в + ФЗП_рп  Н_п) / 100

де П^пл - загальна планова сума премій, грн.;

ФЗП_рв, ФЗП_рп - відповідно основний відрядний і погодинний фонд заробітної плати, грн.;

Н_в, Н_п - розмір (норматив) премії відповідно відрядників і погодинників.

Загальна сума доплат за роботу в умовах, що відрізняються від нормальних, і за надмірну інтенсивність праці визначається за показниками чисельності робітників, які працюють у важких і шкідливих, особливо важких і особливо шкідливих умовах праці і одержують відповідний розмір доплат їх середньої годинної тарифної ставки, розмірів доплат у відсотках до тарифної ставки і фонду робочого часу.

Д^пл = ГТСі  ДТСі/100  ЧРі  ФРЧ

де Д^пл — сума доплат за важкі і шкідливі умови та інтенсивність праці, грн.;

ГТСі - годинна тарифна ставка робітників відповідного розряду, грн.;

ДТСі - розмір і-ої доплати в % до тарифної ставки;

ЧРі - чисельність робітників, які одержують певний розмір доплат, осіб;

ФРЧ - фонд робочого часу, год.

Для визначення суми доплат за роботу в нічний (вечірній) час, необхідно знати розмір доплат, середню тарифну ставку робітників і фонд нічного (вечірнього) часу:

ДНЧ^пл = ГТСі  ФНЧ  К_нч

де ДНЧ^пл - сума доплат за роботу в нічний (вечірній) час у плановому періоді, грн.;

ФНЧ- фонд нічного (вечірнього) часу, год.;

К_нч - коефіцієнт доплат до тарифних ставок за кожну годину нічної (вечірньої) роботи.

Плановий фонд заробітної плати необлікового складу працюючих розраховується на підставі фактичних даних базового періоду.

Після установлення фондів заробітної плати визначається рівень середньої заробітної плати для всіх категорій персоналу, який характеризує рівень матеріального добробуту працівників. Планова середня заробітна плата одного працівника у певному плановому періоді (ЗП^пл_ср) визначається за формулою:

ЗП^пл_ср = ФЗП^пл / Ч^пл

де ФЗП^пл- плановий фонд заробітної плати, грн.;

Ч^пл - планова середньооблікова чисельність працівників, осіб.

Для робітників додатково розраховується середньогодинна і середньоденна заробітна плата. Середньогодинна заробітна плата визначається діленням годинного фонду заробітної плати на кількість годин роботи, що мають бути відпрацьовані в плановому періоді; середньоденна - діленням денного фонду заробітної плати на кількість людино-днів, що мають бути відпрацьовані в плановому періоді.

При плануванні заробітної плати треба забезпечити випереджаюче зростання продуктивності праці порівняно зі зростанням середньої заробітної плати, що приведе до збільшення фонду накопичення і сприятиме зростанню матеріального добробуту працівників підприємства. Співвідношення темпів (І) визначають індексним методом:

І = І_пл / І_зп

де І_пл - індекс продуктивності праці;

І_зп - індекс оплати праці.