2.3.Організаційні заходи з охорони праці (призначається консультантом)

Нижче наводяться види розробок стосовно організаційних питань з охорони праці, одна з яких може бути рекомендована консультантом з розділу як індивідуальне завдання.

-    Опис структури управління охороною праці на підприємстві

-   Опис порядку атестації робочих місць на підприємстві

-    Опис порядку допуску до роботи на підприємстві

-    Розробка інструкції з охорони праці на робочому місці

-    Опис порядку організації медогляду на підприємстві

-    Опис порядку надання, та види пільг і компенсацій за важкі та шкідливі умови праці на підприємстві

-   Опис порядку видачі працівникам спецодягу, спецвзуття, засобів індивідуального захисту

-    Опис організації охорони праці жінок на підприємстві

-    Опис організації охорони праці підлітків та інвалідів на підприємстві

-    Вибір необхідних в приміщенні знаків і плакатів безпеки і місць їхньої установки, а також фарбування в різні кольори частин устаткування і його робочих зон з метою виділення зон небезпеки

- Обґрунтування найбільш сприятливого фарбування приміщення й устаткування

- Опис санітарно-побутового і медичного обслуговування на підприємстві

-   Розрахунок показників травматизму

2.4. Техніка безпеки

2.4.1. Вплив автоматизації на підвищення безпеки праці

Провести порівняльний аналіз існуючого аналогічного устаткування та запроектованого, і показати переваги останнього з точки зору техніки безпеки, ергономіки, технічної естетики. Обґрунтувати доцільність системи автоматизації обладнання (виробництва), що проектується с точки зору охорони праці [77].

2.4.5. Електробезпека

Широке використання в промисловості електродвигунів, нагрівальних приладів, електричних систем управління, працюючих в різних умовах навколишнього середовища, потребують підвищеної уваги до забезпечення електробезпеки, до розробки заходів та засобів, які б забезпечували захист людини від впливу електричного струму [7,17,43,49,51,57, 75, 78-83]

Вимоги електробезпеки у приміщеннях, де проектуються автоматизація та механізація виробничих процесів, застосовуються промислові роботи, а також у приміщеннях, де встановлюються електронно-обчислювальні машини і персональні комп’ютери (далі - ЕОМ) відображені у ГОСТі 12.2.072-82, ДНАОП 0.00-1.31-99, ДНАОП 0.00-1.21-98, ГОСТі 12.1.030-81, Правилах будови електроустановок (ПБЕ), ВСН 59-88 й в нормативно-технічній експлуатаційній документації заводу-виробника [15 -19].

Необхідно визначити категорію приміщення щодо небезпеки ураження людей електричним струмом та характеристику середовища в приміщенні (згідно ПБЕ)[75,78-85]

Відповідно до ПБЕ, за ступенем небезпеки ураження людини електричним струмом приміщення поділяються на наступні три категорії:

1. Приміщення без підвищеної небезпеки - це приміщення, де відсутні умови, що створюють підвищену чи особливу небезпеку. Вони сухі, незапилені, з нормальною температурою повітря й ізолюючою підлогою.

2. Приміщення з підвищеною небезпекою - це приміщеня, що характеризуються наявністю хоча б однієї з таких умов ураження електричним струмом:

- підвищена вологість (відносна вологість повітря тривалий час перевищує 75%);

- висока температура повітря (35⁰С);

- струмопровідний пил ( технологічний, атмосферний пил, що потрапляє всередину агрегатів, технологічного обладнання, осідає на проводах, струмопровідних частинах і погіршує умови охолодження та ізоляції, але не викликає небезпеки аварії);

- струмопровідна підлога ( металева, залізобетонна);

- можливість одночасного дотику працюючого до з’єднаних з землею металоконструкцій, обладнання з одного боку, та до металевих корпусів електрообладнання – з іншого.

3. Приміщення особливо небезпечні – це приміщення, що характеризуються наявністю хоча б однієї з таких умов ураження електричним струмом:

- відносна вологість повітря постійно тримається близько 100% (стеля, підлога, стіни покриті вологою)

- хімічно активне середовище ( у приміщеннях є агресивні пари, гази, рідини,які діють на ізоляцію та руйнують струмопровідні частини електроустаткування)

- одночасно дві й більше умов підвищеної небезпеки.

Особливо небезпечними приміщеннями є більша частина виробничих приміщень. До них дорівнюються території розміщення зовнішніх електроустановок [24,30].

Вказати параметри силової мережі електроустановок автоматизуємого устаткування (вид струму, напруга, схема мережі, режим роботи нейтралі).

Вказати джерело живлення проектуємої системи та його електричні параметри.

Враховуючи клас вибухо- та пожежонебезпеки приміщення (відповідно до ПБЕ), в якому буде встановлено устаткування, вибрати необхідне виконання електродвигунів та пускорегулювальної апаратури, тип електропроводки, спосіб її прокладання по конструктивних елементах устаткування , вид роз’ємів та з’єднання електропроводів.

Визначити клас електротехнічних виробів за способом

захисту людини від ураження електричним струмом. Згідно з ГОСТ 12.2.007.0-75.ССБТ. „Изделия электротехнические” існує 5 класів: 0, 0І, І, ІІ, ІІІ.

Клас 0 – вироби, які мають робочу ізоляцію, та не мають елементів для заземлення, якщо ці вироби не віднесені до

класів І чи ІІ.

Клас 0І – вироби, які мають робочу ізоляцію, елемент для заземлення та провід без заземлюючої жили для приєднання до джерела живлення.

Клас І – вироби, що мають робочу ізоляцію та елемент для заземлення, У випадку, коли вироб класу І має провід для приєднання до джерела живлення, цей провід повинен мати заземлюючи жилу та вилку із заземлюючим контактом.

Клас ІІ – вироби, які мають подвійну або посилену ізоляцію та не мають елементів для заземлення.

Клас ІІІ – вироби, які не мають ані внутрішніх, ані зовнішніх електричних ланцюгів з напругою більше 42В.

Вироби, що отримують живлення від зовнішнього джерела, можуть бути віднесені до ІІІ класу тільки в тому разі, якщо вони призначені для приєднання безпосередньо

до джерела живлення напругою не більше 42В, в якого під час холостого хода вона не перевищує 50В. При використанні в якості джерела живлення трансформатора або перетворювача його вхідна та вихідна обмотки не повинні бути електрично зв’зані, і поміж ними повинна бути подвійна або посилена ізоляція [85].

Визначити захист під час переходу вищої напруги в мережу нижчої. В мережах напругою до 1000В для захисту від небезпеки переходу вищої напруги в сторону нижчої(як правило, малої напруги) один з виводів або середню точку обмотки нижчої напруги заземлюють чи занулюють, або використовують заземлений екран чи екранну обмотку поміж обмотками вищої та нижчої напруг

трансформатора. При наявності заземленого екрану або екранної обмотки перехід вищої напруги в мережу нижчої неможливий.

Вибрати систему захисту від небезпеки переходу напруги на конструктивні частини електрообладнання у випадку пробою ізоляції та замикання на корпус (захисне заземлення, захисне занулення, захисне відключення)[79,80].