2.2 . Виробнича санітарія та гігієна праці

2.2.1. Оздоровлення повітряного середовища

Суттєвий вплив на стан організму працівника, його працездатність здійснює мікроклімат (метеорологічні умови) у виробничих приміщеннях, під яким розуміють клімат внутрішнього середовища цих приміщень, що визначається діючою на організм людини сукупністю температури, вологості, руху повітря та теплового випромінювання нагрітих поверхонь.

Встановити оптимальні та допустимі норми метеоумов для робочої зони виробничого приміщення, де буде встановлено автоматизоване устаткування , згідно з ГОСТ 12.1.005-88. ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны [30].

В основу принципів нормування параметрів мікроклімату покладена диференційна оцінка оптимальних та допустимих метеорологічних умов в робочій зоні в залежності від теплової характеристики виробничого приміщення, категорії робіт за ступенем важкості та періоду року [26,60].

Для того, щоб визначити, чи відповідає повітряне середовище встановленим нормам, необхідно кількісно оцінити кожний з його параметрів: температуру, відносну вологість та швидкість повітря.

З метою створення нормальних умов виробничої діяльності необхідно забезпечити не лише комфортні умови, а й необхідну чистоту повітря. Внаслідок виробничої діяльності у повітряне середовище приміщень можуть надходити різноманітні шкідливі пари, газо- та пилоподібні речовини, що використовуються в технологічних процесах.

Необхідно визначити джерела виділення, гранично допустимі концентрації шкідливих речовин (ГДК), що потрапляють в повітря робочої зони виробничих приміщень, клас небезпеки та агрегатний стан , відповідно до ГОСТ 12.1.007-76. ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности [32].

Висвітлити питання щодо вибору системи опалення та обладнання припливно- витяжної загально обмінної вентиляції , різних типів місцевої припливної та місцевої витяжної вентиляції. Обґрунтувати вибір систем опалення та вентиляції з санітарно-гігієнічної та протипожежної точок зору. Аргументувати необхідність застосування кондиціювання повітря. Якщо кількість шкідливих речовин,які виділяються в повітря робочої зони, створюють концентрації вищі за гранично допустимі, то необхідно, крім застосування систем вентиляції, вирішувати питання про використання засобів індивідуального захисту працюючих [23, 24,39,41,45].

2.2.2. Виробниче освітлення

Для створення сприятливих умов зорової роботи, які б виключали швидку втомлюваність очей, виникнення професійних захворювань, нещасних випадків і сприяли підвищенню продуктивності праці та якості продукції, виробниче освітлення повинно бути правильно спроектованим та виконаним, відповідаючи вимогам СНиП ІІ-4-79 /85. Естественное и искусственное освещение Нормы проектирования [42,63].

В виробничому приміщенні вказати, де буде встановлено устаткування, що проектується, вид виробничого освітлення (природне, штучне, змішане). На основі характеристики зорових робіт та ступеня точності виробничих процесів, обраної системи природничого освітлення визначити освітленість , потрібну для створення нормальних зорових умов на робочому місці, згідно з СНиП ІІ-4-79/85.

Застосування одного природного освітлення недостатньо для створення нормальних безпечних умов праці, тому в даному розділі необхідно обґрунтувати вибір системи штучного освітлення ( загальне чи комбіноване).

Якщо загальне освітлення виробничого приміщення не забезпечує нормальних зорових умов праці, то необхідно зробити розрахунок місцевого освітлення , для чого треба

вибрати вид джерела світла, тип світильників, їхнє розташування у приміщення, визначити необхідну величину світлового потоку лампи та її потужність точковим методом [11,12,17,20,42].

При виконанні робіт І – ІV розрядів рекомендується використовувати, як правило комбіновану систему освітлення, оскільки досягнення необхідної освітленості при загальній системі освітлення вимагає великих витрат електроенергії і є недоцільним. З цієї ж точки зору слід надавати перевагу локалізованому освітленню, в тому числі і в системі комбінованого, витримуючи при цьому допустимі норми нерівномірності освітлення (СНиП ІІ-4-79/85). Освітленість робочої поверхні, створювана світильниками загального освітлення в системі комбінованого, повинна складати не менше 10 % нормованої для комбінованого освітлення, однак у всіх випадках не менше 150 лк при газорозрядних лампах і 50лк - при лампах розжарювання. Вибираючи джерела світла, слід надавати перевагу люмінесцентним лампам, які енергетично більш економічні. Якщо немає застережень стосовно спектрального складу випромінюваного світла, то найкраще, з економічної точки зору, застосовувати люмінесцентні лампи типу ЛБ, які мають найвищу світловіддачу . Для освітлення високих виробничих приміщень широко застосовуються ртутні дугові лампи високого тиску з спрямованою кольоровістю типа ДРЛ. Перспективними є натрієві лампи ДНаТ [15,16].

Передбачити (при необхідності) встановлення у виробничій будівлі та приміщеннях інших, окрім робочого, видів штучного освітлення (аварійного, евакуаційного), а також потрібну освітленість пульта керування.