Умови для розвитку "я-концепції":

Потреба в позитивній увазі - це універсальна потреба, розвивається як усвідомлення людиною свого "Я". Вперше вона і,проявляється як потреба немовляти в любові і турботі, пізніше вона виражається в виникненні почуття задоволення у людини, коли її одобрюють, підтримують інші. Коли людина відчуває, що нею не задоволені, виникає фрустрація — одна з форм психологічного стресу, психічний стан людини, що виникає внаслідок відсутності задоволення потреби або переживання Невдачі. Роджерс вважає, що дитина пожертвує усім, навіть організмічним оціночним процесом (пошук позитивних переживань, які позитивно впливають на її розвиток) заради задоволення потреби в позитивній увазі (наприклад, коли дитині батьки говорять поводитися гарно, бо інакше вони не любитимуть її, вона послухає батьків, навіть якщо не поділятиме їх поглядів і позбавить себе можливості дізнатися, що вона відчула б, коли б сказала погане слово, або поклала жабу в ліжко сестричці чи вкрала іграшку у товариша).

Роджерс вважає такий стан як стан невідповідності між "Я" і досвідом, що є найсерйознішою перепоною на шляху досягнення психологічної зрілості.

Потреба в позитивній увазі до себе - необхідність позитивно розцінювати себе, з'являється під час порівняння своїх переживань з задоволенням або незадоволенням потреби в позитивній увазі. Розвиток позитивної уваги до себе гарантує, що людина буде прагнути діяти так, щоб і інші і вона сама позитивно відгукувались про її вчинки. Виділив два види позитивної уваги:

1). Безумовна позитивна увага - це коли людину приймають і поважають такою, якою вона є, без намагання виправити її, змінити. У випадку негативної поведінки дитині слід казати, І якщо ти так робитимеш, ми не перестанемо тебе любити, проте нас засмутить твоя поведінка. Дане ставлення до дитини забезпечує основу для її становлення як повноцінно функціонуючого дорослого.

2). Обумовлена позитивна увага, або умови цінності, які формуються в результаті позитивної уваги і шкодять розвитку дитини, оскільки вони орієнтують дитину у її розвитку на інших, а не на себе. Дитина добре пам'ятає слова дорослого, що її любитимуть лише тоді, коли вона буде такою, якою її хотять бачити інші. Тому у своїй поведінці вона орієнтується на думку інших, оскільки тільки за цих умов одержає задоволення потреби в позитивній увазі. Така обумовлена позитивна увага з боку інших призводить до того, що людина у , одній ситуації відчуває свою цінність, а в іншій - ні. Умовні цінності по відношенню до дитини шкодять процесу становлення дитини як повноцінної особистості, оскільки вона прагне відповідати стандартам інших, а не визначити для себе, ким вона хоче бути. Цей процес приводить до Я-концепції, яка знаходиться у повній невідповідності з організмічним досвідом, яка не є основою для розвитку здорової особистості.

Переживання загрози і процес захисту.

Роджерс стверджував, що поведінка людини узгоджується з її Я- концепцією. Загроза існує тоді, коли людина усвідомлює невідповідність між Я-концепцією (і пов'язаними з нею умовами цінності) і будь-яким аспектом актуального переживання. Переживання, що не відповідають Я-концепції сприймаються як загроза. Вони не допускаються до усвідомлення, бо тоді особистість індивіда не становитиме єдине ціле (приклад: якщо людина вважає себе чесною, однак здійснить нечесний вчинок, вона буду відчувати загрозу. Реакцією на невідповідність Я-концепції за звичай є напруга, почуття вини, невпевненість тощо.

Невідповідність між "Я" і переживаннями не завжди сприймається свідомо. Досить часто людина відчуває загрозу, не усвідомлюючи цього. У даному випадку реакцією на загрозу буде тривога - емоційна реакція на загрозу, яка сигналізує, що організована Я-структура переживає небезпеку дезорганізації.

Тривожна людина це людина, яка нечітко, смутно усвідомлює, що визнання або символізація певних переживань призведе до радикальних змін у її теперішньому образі "Я", тобто для її "Я" виникла загроза, за якою наступає захисна реакція, головна мета якої — захистити цілісність Я-структури.