- •Тема 4. Контроль виконання кошторисів бюджетних установ
- •Послідовність і напрями контролю:
- •Основні напрями контролю:
- •Основні порушення:
- •Основні напрями та послідовність контролю:
- •Контроль видатків на придбання обладнання та інвентарю (кек 1130) і видатків на придбання обладнання та предметів довгострокового користування (кек 2110) охоплює такі основні напрями:
- •Контроль витрачання коштів на капітальний ремонт (кек 2133) проводиться за такими основними напрямами:
- •Основні напрями контролю:
- •Тема 5. Контроль грошових коштів, розрахунків та кредитних операцій
- •Джерела ревізії грошових коштів:
- •Напрями ревізії грошових коштів:
- •Послідовність проведення ревізії:
- •Основні напрями контролю:
- •Послідовність контрольних дій ревізора:
- •Етапи контролю та методика їхнього здійснення.
- •Послідовність і напрями контролю.
- •Основні напрями контролю:
- •Основні напрями і послідовність перевірки:
- •Правомірність виникнення боргу контролюють шляхом вивчення таких питань:
- •Основними напрямами контролю є :
- •Основні напрями контролю:
- •Основні напрями та методика перевірки розрахунків за претензіями:
- •Основні напрями контролю:
- •Основні напрями перевірки:
- •Тема 6. Контроль основних засобів і нематеріальних активів
- •Завдання ревізії основних засобів і нематеріальних активів:
- •Послідовність і основні напрями контролю:
Напрями ревізії грошових коштів:
перевірка фактичної наявності касової готівки;
документальний контроль касових операцій;
перевірка операцій із грошовими коштами на рахунках у банках;
перевірка грошових документів і цінних паперів.
Ревізія розрахунків і кредитних операцій проводиться за такими напрямами:
перевірка розрахунків з підзвітними особами;
перевірка розрахунків з постачальниками за товарно-матеріальні цінності та послуги;
перевірка розрахунків з покупцями та замовниками;
перевірка розрахунків, пов’язаних із претензіями, відшкодуваннями матеріальних збитків;
перевірка розрахунків з іншими дебіторами та кредиторами (рахунок 685);
перевірка розрахунків з оплати праці;
контроль кредитних операцій.
Контроль фактичної наявності касової готівки починається з її інвентаризації, яка здійснюється в перший день ревізії спеціальною комісією в складі ревізора, головного бухгалтера підприємства чи його заступника та касира, й оформляється відповідним актом у трьох примірниках.
Послідовність проведення ревізії:
1) ревізор з головним бухгалтером ревізованого підприємства пред’являють повноваження (наказ) на проведення інвентаризації каси касиру;
2) до початку перевірки касової готівки касир припиняє касові операції, складає касовий звіт на момент ревізії. До касового звіту включаються всі первинні документи про приймання в касу та видачу з неї грошових коштів, за винятком незакритих платіжних відомостей у дні виплати заробітної плати;
3) ревізор складає вступну частину акта інвентаризації касової готівки (зазначає дату, місце проведення, підставу для проведення такого контролю, склад інвентаризаційної комісії) та пропонує касиру дати розписку, передбачену формою акта інвен- таризації, про те, що до початку інвентаризації всі прибуткові та видаткові касові документи на грошові кошти включено до звіту, усі грошові кошти, що надійшли в касу, оприбутковано, а видані з каси — списано у видаток;
4) ревізор повинен перевірити касовий звіт, завізувавши своїм підписом первинні документи до нього, аби уникнути можливої подальшої їхньої заміни;
5) касир пред’являє касову готівку (перераховує наявні в касі гроші покупюрно спочатку касир, потім ревізор). У разі необхідності складається опис грошей за номіналами купюр, їхньою кількістю та сумою з підрахунком загальної суми. Опис грошей у касі підписують усі члени інвентаризації комісії. Касовою готівкою вважаються: наявні в касі гроші в національній та іноземній валютах, грошові документи та інші прирівняні до них цінності, фактично виплачена заробітна плата за незакритими платіжними відомостями на момент проведення ревізії;
6) ревізор вносить до акта інвентаризації дані про фактичну наявність касової готівки;
7) ревізор, головний бухгалтер і касир підписують акт інвентаризації касової готівки;
8) касир дає в акті інвентаризації каси другу розписку про те, що грошові кошти, перераховані в акті, перебувають на його відповідальному збереженні;
9) касовий звіт касира на момент ревізії передається до бухгалтерії для визначення залишку касової готівки з даних бухгалтерського обліку. Ревізор уважно перевіряє правильність визначення таких даних у бухгалтерії і вносить їх до акта, підбиває підсумки інвентаризації каси (нестача, надлишки, відповідність даним обліку);
10) у разі виявлення відхилень від облікових даних касир дає письмове пояснення;
11) письмові пояснення касира детально вивчаються для встановлення достовірних причин виникнення надлишків чи нестач та прийняття адекватних рішень адміністрацією ревізованого підприємства.
Під час здійснення інвентаризації каси, застосовуючи методи обстеження та нормативної перевірки, ревізор перевіряє дотримання передбачених чинним законодавством умов зберігання касової готівки в касі підприємства: чи ізольоване приміщення каси, чи наявні металеві грати, сигналізація, металеві шафи або сейфи, де зберігаються дублікати ключів від сейфу.
Контроль дотримання умов збереження касової готівки передбачає перевірку:
наявності та оформлення договорів про повну матеріальну відповідальність касирів;
відповідності рівня кваліфікації касирів вимогам правил прийняття на посаду касира;
дотримання правил ведення касової книги, здавання звітності до бухгалтерії;
забезпечення умов зберігання касової готівки під час доставлення грошей з банку, здавання виручки.
Після проведення інвентаризації каси ревізор здійснює документальний контроль касових операцій за ревізований період суцільним методом.