Послідовність і напрями контролю.

1. Перевірка стану збереження та фактичної наявності грошових документів і цінних паперів за методом повної інвентаризації таких цінностей.

2. Перевірка операцій надходження та оприбуткування санаторно-курортних, туристичних путівок за джерелами придбання з погляду своєчасності викупу та повноти оприбуткування грошей при частковому відшкодуванні працівниками 30—50 % їх вартості, правомірності видачі безкоштовних і пільгових путівок, правомірності віднесення витрат на рахунок коштів фонду соціального страхування.

3. Перевірка операцій із цінними паперами власної емісії (опціони, облігації): визначення правомірності випуску, дотримання встановленого порядку їхньої реєстрації та продажу. Необхідно врахувати, що обсяг за номінальною вартістю акцій першого випуску не може перевищувати обсяг зареєстровано- го статутного фонду, не допускається продаж першого випуску акцій за ціною нижчою, ніж номінальна вартість, заборонено додатковий випуск акцій для покриття збитків підприємства.

4. Перевірка цінних паперів в інвестора.

Треба знати, що такі цінні папери обліковуються як довгострокові фінансові вкладення на рахунку 14. Вони можуть зберігатися в касі підприємства або в депозитарії. Тому під час ревізії здійснюється інвентаризація наявності їх у касі, перевірка достовірності документа про зберігання в депозитарії. Потім переві- ряється дотримання порядку обліку фінансових укладень у цінні папери, відповідність цього порядку чинним правилам організа- ції аналітичного обліку в касовій книзі, спеціальним описам, які складаються за видами, номерами, акціями, термінами погашень і номінальною вартістю. Важливим є контроль правильності відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій з оприбуткування придбаних акцій за ціною, вищою номінальної вартості, операції з реалізації — за ціною, нижчою номінальної вартості акцій.

При здійсненні контролю розрахунків з підзвітними особами треба спочатку ознайомитись з організацією і видами розрахунків через підзвітних осіб, які зумовлені специфічною діяльністю ревізованого підприємства. Як джерела інформації та об’єкти ревізії використовуються підшиті в окремі справи помісячно (поквартально) журнал 3, відомість 3.2 за субрахунком 372 «Розра­хунки з підзвітними особами» та первинні документи до них (накази та розпорядження по підприємству, авансові звіти з до­даними до них виправдувальними документами (квитанціями, рахунками з місць прожи­вання, квитками на проїзд, звітами про результати відряджень, по­свідченнями про відрядження з позначками при прибуття і відбут- тя та ін.). Крім того, для повноти перевірки руху готівки через підзвітних осіб ревізор використовує журнал 1, відомість 1.1, касову книгу, інші документи.

Для контролю оперативного обліку прибуття та відбуття працівників у відрядження використовують також книгу реєстрації відряджень, табелі відпрацьованого часу тощо.

Основні напрями контролю:

1. Контроль дотримання правил видачі авансів підзвітним особам здійснюється методом нормативної перевірки шляхом порівняння дат видачі грошей під звіт, вивченням цільового призначення виданих сум.

2. Контроль використання грошей, виданих на господарські потреби передбачає перевірку таких питань: чи справді була потреба у використанні готівки для оплати робіт (послуг), придбання матеріальних запасів; чи оприбутковані й відображенні в обліку придбані цінності та послуги, чи не завищені ціни придбаних товарів; чи своєчасно здано невикористані гроші до каси (не пізніше наступного робочого дня) та ін.

3. Перевірка доцільності, правомірності та правильності оформ­лення відряджень окремих працівників здійснюється методом аналізу логічного взаємозв’язку профілю виробничої діяльності підприємства, виконуваної роботи та компетенції підзвітної особи, цільового завдання та строків відрядження, фактичного виконання завдання, яке підтверджується документами i затверджується компетентною особою, яка ініціювала відрядження.

4. Контроль авансових звітів на повноту та достовірність документів з витрат, які підлягають відшкодуванню підзвітним особам, оформлення документів та авансових звітів досягається візуальною, арифметичною, логічною та іншими перевірками.

5. Перевірка правильності визначення розмірів відшкоду- вань витрат на відрядження за авансовими звітами передба- чає порівняння фактично вказаних у звітах витрат з нормами, визначеними чинними нормативними актами. Особлива увага звертається на правильність підрахунку терміну (діб) перебу- вання особи у відрядженні та суми відшкодування добових з розрахунку дотримання граничних норм, установлених для дер- жавних підприємств та установ на одну добу. Одночасно ревізор перевіряє документи на проживання і звертає увагу на факти включення до вартості проживання вартості харчування в готелях. Добові не виплачуються за відсутності позначок у посвідченні про прибуття та відбуття з місць відрядження. Загальний термін відряджень в Україні має не перевищувати 30 календарних днів, а за межами України — 60 календарних днів.

6. Контроль обґрунтованості бухгалтерських записів у жур- налі 3, відомості 3.2. при відображені операцій з видачі авансів, повернення невикористаних сум, списання сум відшкодування на витрати підприємства. При цьому, виходячи зі змісту господарської операції, відображеної в первинному документі, контро- люється правильність кореспонденції рахунків, звертається увага на правомірність та обґрунтованість внесення виправлень і коригування помилок (чи не навмисне це робиться для зловживань з коштами).

Арифметичною перевіркою контролюються залишки та обороти за субрахунком № 372 як у розрізі окремих підзвітних осіб (особливо при перенесенні залишків в облікові реєстри наступного періоду), так і в цілому. Інформація журналу 3 і відомості 3.2. зіставляється з даними журналу 1 і відомостей 1.1, 1.2, 1.3 з метою перевірки відповідності сум видачі та повернення в касу готівкових коштів.

За наслідками перевірок ревізор в окремому документі складає розрахунок суми залишків простроченої заборгованості підзвітних осіб за датами її виникнення для того, щоб визначити штраф, що підлягає сплаті в дохід бюджету. Ревізор перевіряє стан контролю бухгалтерії за розрахунками з підзвітними особами і виявлені порушення та недоліки фіксує у своїх робочих документах.

При перевірці розрахунків з постачальниками

Джерелами інформації для здійснення перевірки є: первинні документи, на підставі яких здійснюється облік розрахунків з постачальниками (рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, акти приймання матеріалів); реєстри оперативного обліку процесу постачання (журнал обліку вантажів, журнал реєстрації довіреностей); регістри бухгалтерського обліку за рахунком 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками» та субрахунками: 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками», 371 «Розрахунки за виданими авансами» (журнал 3, відомості 3.2—3.3, Книга головних рахунків).

Об’єктом перевірки є операції, пов’язані з розрахунками з постачальниками та підрядниками, та заборгованість, яка виникла на дату перевірки в результаті цих операцій.