- •Тема 4. Контроль виконання кошторисів бюджетних установ
- •Послідовність і напрями контролю:
- •Основні напрями контролю:
- •Основні порушення:
- •Основні напрями та послідовність контролю:
- •Контроль видатків на придбання обладнання та інвентарю (кек 1130) і видатків на придбання обладнання та предметів довгострокового користування (кек 2110) охоплює такі основні напрями:
- •Контроль витрачання коштів на капітальний ремонт (кек 2133) проводиться за такими основними напрямами:
- •Основні напрями контролю:
- •Тема 5. Контроль грошових коштів, розрахунків та кредитних операцій
- •Джерела ревізії грошових коштів:
- •Напрями ревізії грошових коштів:
- •Послідовність проведення ревізії:
- •Основні напрями контролю:
- •Послідовність контрольних дій ревізора:
- •Етапи контролю та методика їхнього здійснення.
- •Послідовність і напрями контролю.
- •Основні напрями контролю:
- •Основні напрями і послідовність перевірки:
- •Правомірність виникнення боргу контролюють шляхом вивчення таких питань:
- •Основними напрямами контролю є :
- •Основні напрями контролю:
- •Основні напрями та методика перевірки розрахунків за претензіями:
- •Основні напрями контролю:
- •Основні напрями перевірки:
- •Тема 6. Контроль основних засобів і нематеріальних активів
- •Завдання ревізії основних засобів і нематеріальних активів:
- •Послідовність і основні напрями контролю:
Контроль видатків на придбання обладнання та інвентарю (кек 1130) і видатків на придбання обладнання та предметів довгострокового користування (кек 2110) охоплює такі основні напрями:
а) перевірка цільового використання коштів відповідно до даних кошторисних призначень;
б) перевірка операцій із придбання матеріальних цінностей (на предмет повноти оприбуткування та виявлення фактів придбання матеріальних цінностей за цінами, які вищі проти діючих ринкових чи проти рекомендованих цін за тендерними угодами управлінь місцевих державних адміністрацій);
в) перевірка стану збереження та використання за призначенням коштів на придбання обладнання, інвентарю та предметів довгострокового користування;
г) перевірка правильності списання обладнання та інвентарю як непридатного для подальшого використання;
ґ) перевірка правильності відображення в обліку видатків на придбання основних засобів щодо джерел фінансування (бюджетні кошти, позабюджетні кошти, безкоштовне отримання від благодійних організацій).
Джерелами інформації для контролю є дані кошторисів та розрахунків до них за КЕК, договори, укладені на тендерних торгах, договори з постачальниками, рахунки-фактури, накладні, акти приймання, меморіальні ордери № 6, книга обліку фактичних видатків, книга обліку зобов’язань, звіти про виконання єдиних кошторисів.
Контроль витрачання коштів на капітальний ремонт (кек 2133) проводиться за такими основними напрямами:
а) на початку ревізії, використовуючи дані бухгалтерського обліку, треба дати оцінку використання коштів у цілому, у розрізі об’єктів капітального ремонту за вартістю, термінами виконання, виявити об’єкти з порушенням термінів, визначити причини, перевірити наявність проектної документації, затверджених кошторисів витрат на об’єкти капітального ремонту, договорів з підрядчиками;
б) достовірність даних про виконані обсяги робіт перевіряється із залученням фахівців-будівельників, які проводять контрольні обміри та визначають, чи не допущено при оплаті робіт, пов’язаних з капітальним ремонтом приписок до фактично виконаних обсягів робіт та неправильного застосування розцінок, зайвого списання будівельних матеріалів. Перевірка проводиться з обов’язковою участю відповідальних представників замовника й підрядчика. Якщо кошторисна вартість об’єкта при підрядно- му способі виконання капітального ремонту більша ніж 100 тис. євро, то підрядчик повинен визначитися за результатами тендерних торгів. Під час перевірки за цим напрямом можуть бути виявлені такі порушення:
штучний розподіл робіт на такому об’єкті;
укладення договорів з кількома підрядчиками на суму менше 100 тис. євро, серед яких є посередницькі організації (договори мають бути укладені з організаціями, які є прямими виконавцями робіт і мають сертифікат на цей вид підприємницької діяльності);
в) документальний контроль виконаних обсягів робіт проводиться, починаючи з перевірки наявності актів приймання, порівняння сум з даними бухгалтерського обліку бюджетної установи;
г) з перевіркою достовірності даних про виконані обсяги ро- біт безпосередньо пов’язані питання контролю розрахунків з підрядними організаціями. Як показує практика ревізійної роботи, у бюджетних організаціях мають місце факти виконання робіт, не передбачених планами капітального ремонту, без проектно-кошторисної документації, оплати безтоварних рахунків (особливо наприкінці року з метою показати повне засвоєння коштів, виділених відповідно до кошторису на поточний рік). Крім цього, можливі випадки, коли вартість переданих будівельних матеріалів підрядній організації не враховується при розрахунках вартості капітального ремонту, особливо якщо вони одержані бюджетною установою безкоштовно від спонсорських організацій, підприємств. У такий спосіб фіктивно завищується обсяг виконаних робіт на вартість переданих для ремонту будівельних матеріалів;
ґ) при проведенні капітального ремонту будівель господарським способом необхідно перевірити крім обсягів робіт, правильність і достовірність видатків на об’єкти капітального ремонту за елементами витрат: заробітна плата з нарахуваннями, матеріали, інші прямі та накладні витрати.
Джерелами інформації для контролю є дані меморіального ордера № 12, картки аналітичного обліку витрат за об’єктами капітального ремонту, первинні документи про витрати, проектно-кошторисна документація, розрахунки до неї.
Основні порушення, які можуть бути виявлені при проведенні контролю за цим напрямом:
факти «розпорошення» коштів за багатьма об’єктами;
недотримання нормативних термінів виконання робіт;
недостовірність даних актів про обсяги виконаних робіт;
неправомірне списання будівельних матеріалів.
Контроль стану бухгалтерського обліку та достовірності звітності за програмою ревізії бюджетних установ доручається, як правило, кваліфікованому фахівцю з бухгалтерського обліку відомчої організації вищого рівня. Здійснюючи контроль із цього розділу ревізійної роботи, треба враховувати такі особливості бухгалтерського обліку бюджетних установ:
наявність двох організаційних форм обліку — бухгалтерій при окремих установах і централізованих бухгалтерій за відомчими чи міжвідомчими ознаками (при районних медичних об’єднаннях, окремих відділах, управліннях місцевих державних адміністрацій);
поряд з нормативно-правовою базою з методики бухгалтерського обліку загального призначення бухгалтерський облік бюджетних установ регулюють спеціальні нормативні акти, до яких належать: План рахунків та порядок його застосування, бюджетна класифікація видатків, порядок складання карток і книг аналітичного обліку, інструкції про форми меморіальних ордерів та з обліку основних засобів, матеріальних запасів, проведення інвентаризацій і складання звітності;
централізовані бухгалтерії ведуть бухгалтерський облік усіх бюджетних установ, які вони обслуговують на єдиному балансі, з виділенням в аналітичному обліку для кожної установи фактичних видатків за їхніми видами та за матеріально відповідальни- ми особами об’єктів майна, а також розрахунків із працівниками з оплати праці, з підзвітними особами і т. ін.
Під час ревізії централізованої бухгалтерії ревізуються всі бюджетні установи, які нею обслуговуються.