4 Ключові засади реформування українського адміністративного права

Еволюція українського адміністративного права

• українські правознавці - в іноземних (перш за все російських) університетах;

• суттєвий вплив з боку німецької, австрійської, французької та російської правової науки;

• відкриття університетів у Львові (1661 р.), Харкові (1805 р.), Києві (1834 р.), Одесі (1865 р.), Чернівцях (1875 р.);

• адміністративне право заборонене як галузь права і як навчальна дисципліна (1917-1921 рр., та 1928-1937 рр.).

Видатні українські адміністративісти:

В.М. Лєшков (українець за походженням, професор Московського університету, монографія «Російський народ і держава. Історія російського суспільного права до XVIII ст.», 1858 р.);

М.Х. Бунге (ректор Університету св. Володимира, курс лекцій «Поліцейське право», 1873-1877 рр.);

О.Ф. Євтихієв (професор юридичного факультету Харківського інституту народного господарства, «Основи радянського адміністративного права», 1925 р.);

Предмет адміністративного права – це суспільні відносини, що виникають у ході:зовнішньоорганізаційної управлінської діяльності органів публічної адміністрації;

публічно-сервісної діяльності органів публічної адміністрації;внутрішньоорганізаційної управлінської діяльності апаратів всіх державних органів та адміністрацій державних підприємств, установ та організацій;реалізації делегованих повноважень органами місцевого самоврядуваннятагромадськимиорганізаціями;застосування заходів адміністративної відповідальності;реалізації юрисдикції адміністративних судів.

Суб’єкти адміністративного права Індивідуальні : Громадяни України Іноземці Особи без громадянства

Колективні : Державні : Президент України Органи виконавчої влади Інші державні органи та організації

Недержавні: Органи місцевого самоврядування Об’єднання громадян Релігійні організації

Інші недержавні органи та організації

5.Визначення, ознаки та класифікація органів виконавчої влади

Орган виконавчої влади (ОВВ) це структурно самостійна частина державного апарату, яка наділена чітко визначеними повноваженнями та здійснює публічне управління в економічній, соціально-культурній чи адміністративно-політичній сфері

Ознаки органу виконавчої влади:- діє від імені та за дорученням держави

- призначений для практичної реалізації державної політики в певній сфері суспільного життя;

- закріплення статусу в нормативному порядку - має певну компетенцію - єдине керівництво та підпорядкування;- має право використовувати атрибути державної символіки;- утримується за рахунок державного бюджету

Органи виконавчої влади: Вищий орган виконавчої влади (Кабінет Міністрів України) ;Центральні органи виконавчої влади : Державні служби Міністерства Міністерства Державні інспекції ЦОВВ зі

спеціальним статусом; Місцеві органи виконавчої влади: Обласні державні адміністрації Районні державні адміністрації Київська та Севастопольська міські державні адміністрації Територіальні органи центральних органів виконавчої влади В залежності від обсягу компетенції існують наступні види органів виконавчої влади:

- органи загальної компетенції. - органи галузевої компетенції. - органи міжгалузевої (функціональної) компетенції.

В залежності від порядку прийняття управлінських рішень органи виконавчої влади доцільно розділити на дві групи: - єдиноначальні - колегіальні

МІНІСТЕРСТВО – це головний (провідний) орган у системі центральних органів виконавчої влади, який покликаний забезпечувати впровадження державної політики у визначеній сфері діяльності.

На сьогодні в Україні існують 16 міністерств, котрі доцільно розділити на три блоки:

• Економічний Соціально-культурний, Адміністративно-політичний

ПРИКЛАДИ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБДержавна авіаційна служба України. Державна архівна служба України.

Державна казначейська служба України.

ПРИКЛАДИ ДЕРЖАВНИХ АГЕНТСТВ Державне агентство лісових ресурсів України. Державне агентство резерву України. Державне агентство рибного господарства України

ПРИКЛАДИ ДЕРЖАВНИХ ІНСПЕКЦІЙ Державна архітектурно-будівельна інспекція України.Державна екологічна інспекція України. Державна інспекція навчальних закладів України.

Центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом – це орган, що має визначені Конституцією та законодавством України особливі завдання й повноваження, а також спеціальний порядок утворення, реорганізації, ліквідації, підконтрольності, підзвітності, призначення і звільнення керівників.

На сьогодні в Україні існує 5 ЦОВВ зі спеціальним статусом Антимонопольний комітет України Державний комітет телебачення і радіомовлення України Фонд державного майна України

Адміністрація Державної служби спеціального звязку та захисту інформації Національне агентство України з питань державної служби

ПРОБЛЕМИ ІСНУВАННЯ ЦОВВ ЗІ СПЕЦІАЛЬНИМ СТАТУСОМ Нерідко непідконтрольні та непідзвітні Кабінету Міністрів України;Іноді створюються, виходячи із кон'юнктурних причин

Дублювання функцій