39. Поняття та види проваджень в справах про адміністративні правопорушення, їх завдання.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення --особливийрізновид адміністративного процесу, який значною мірою врегульований правовими нормами,що сконцентровані в розділах IV та V КУпАП (глави 18-33).Аналіз законодавства України дає змогу виділити два види провадження у справах про адміністративні правопорушення: звичайне та спрощене.Звичайне провадження здійснюється у більшості справ і детально регламентованочинним законодавством. Воно передбачає складання протоколу: визначає зміст, запобіжнізаходи і порядок їх застосування; права та обов'язки учасників провадження: порядок розглядусправ; факти й обставини, що є доказами.Спрощене провадження застосовується щодо невеликої кількості правопорушень, прямопередбачених ст. 258 КУпАП. Воно характеризується мінімумом процесуальних дій та їх оперативністю. Протокол про правопорушення не складається, посадова особа, що виявилаправопорушення, приймає та виконує рішення про накладення і стягнення штрафу чи по-передження.У разі стягнення штрафу порушникові видається квитанція про його сплату.Оформлення попередження здійснюється або шляхом вручення офіційного письмовогопопередження за встановленою формою, або шляхом усного попередження.До адміністративних правопорушень, провадження за якими здійснюється у спрощеній формі, належать:—порушення правил пожежної безпеки у лісах (ст. 77) у випадкахнакладення штрафу інженерами відділів охорони і захисту лісу,льотчиками-спостеріїачами баз авіаційного захисту лісу, лісничими та іншими особами, які зазначені у п. З ст. 241;порушення правил карантину тварин та інших ветеринарно-санітарних правил (ст. 107) у випадках накладення штрафу державною ветеринарною інспекцією;Слід зазначити, що у разі якщо порушник зазначених норм заперечує накладене на ньогостягнення, то складається протокол про адміністративне правопорушення і провадження здійснюється у звичайному порядку.Провадження у справах про адміністративні правопорушення часто визначають як інститут адміністративного права, що містить норми, які регулюють діяльність уповноваженихорганів і осіб із застосування адміністративних стягнень за адміністративні правопорушення. або ж як діяльність уповноважених суб'єктів із застосування адміністративних стягнень ісукупність відносин, що виникають при цьому, врегульованих нормами адміністративного права.При цьому враховується, що провадження може закінчитися виправданням невинного,може бути закрите у зв'язку із закінченням строку давності та за інших підстав (ст. 247 КУпАТІ). Таким чином, цей вид провадження далеко не завжди є діяльністю з накладення і виконанняадміністративних стягнень.Чіткі орієнтири для вирішення цього питання містить ст. 245. Вона визначає, щозавданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне,всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи; вирішення її відповідно до чинного законодавства; забезпечення виконання винесеної постанови; виявлення причин таумов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень: виховання громадян у дусі додержання законів.Звідси випливає, що за нормами цієї статті розв'язуються два комплексні взаємопов'язані завдання.Отже, провадження у справах про адміністративні правопорушення — це правовийінститут, у межах якого регулюються процесуальні адміністративно-деліктні відносини і забезпечується вирішення адміністративних справ, а також запобігання адміністративнимправопорушенням.У запропонованому визначенні немає згадки про норми — основний елемент механізмуправового регулювання, однак поняття правового інституту і регулювання ацміністративно- деліктних відносин нічого крім регулюючої функції норм не припускає.

Адміністративно-процесуальні норми, що входять до інституту провадження у справах про адміністративні правопорушення, регулюють порядок реалізації відповідних матеріальних норм, процедури їх застосування, процес здійснення примусового впливу на винних за

допомогою адміністративних стягнень, Іншими словами, вони регламентують комп-

лекс адміністративно-деліктних відносин.

Основна частина адміністративно-процесуальних норм, тобто правил провадження усправах про адміністративні правопорушення міститься в КУпАП. Проте процесуальні адміністративно-деліктні відносини регулюються і досить великою кількістю норм, які вКУпАП не включено.По-перше, це встановлені законами України специфічні правила розгляду окремихкатегорій справ, які вносять зміни до загального порядку провадження у справах проадміністративні правопорушення. До них, зокрема, належать норми, то регулюютьпровадження у справах про порушення митних правил, які містяться у Митному кодексіУкраїни (глава 2)..По-друге, це норми підзаконних актів, які уточнюють і конкретизують норми КУпАП.Провадження у справах про адміністративні правопорушення тісно пов'язано з цивільнимсудочинством. Особливо чітко цей зв'язок виявляється на стадії перегляду постанов у зв'язку зоскарженням у суді дій органів і посадових осіб з накладення адміністративних стягнень.Провадження у справах про адміністративніправопорушення досить тісно пов'язано з кримінальним процесом і може стати продовженням кримінальио-процесуальної діяльності.Так. відповідно до ст. 6 К ПК України, якщо в ході дізнання, досудо-вого чи судовогослідства або перевірки, поряд з обставинами, що виключають провадження у кримінальнійсправі, у діянні особи будуть виявлені ознаки адміністративного правопорушення, органдізнання, слідчий, прокурор, суд або суддя зобов'язані направити відповідні матеріали до органу(посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про таке адміністративнеправопорушення.Стаття 99 КТІК України передбачає, якщо в результаті перевірки заяви чи повідомлення,що надійшли, не встановлено підстав для порушення кримінальної справи, але матеріалиперевірки містять дані про наявність у діянні особи адміністративного або дисциплінарногопроступку чи іншого порушення громадського порядку, прокурор, слідчий, орган дізнання,сддя мають право, відмовити в порушенні кримінальної справи, надіслати заяву абоповідомлення на розгляд громадській організації, службі у справах неповнолітніх, трудовому колективу або власникові підприємства, установи, організації чи уповноваженому ним органудля вжиття відповідних заходів впливу або передати матеріали для застосування у встановленому порядку заходів адміністративного стягнення.Викладене вище свідчить про тісний зв'язок основних процесуальних галузей —адміністративного, цивільного і кримінального процесів.Стадії провадження у справах про адміністративні правопорушення. прийнято називати стадіями.Під стадією слід розуміти таку порівняно самостійну частину провадження, яка поряд зйого загальними завданнями має властиві тільки їй завдання й особливості. Стадії різняться одна від одної кількістю учасників провадження, характером проваджуваних дій та їхюридичною роллю.Провадження у справах про адміністративні правопорушення за своєю структурою схожена кримінальний процес, проте воно значно простіше і містить менше процесуальних дій. Такепровадження має п'ять стадій: 1) порушення справи; 2) адміністративне розслідування: 3)розгляд справи та її вирішення: 4) перегляд постанови; 5) виконання постанови.Кожна стадія у свою чергу, складається з окремих етапів, що становлять трупивзаємопов'язаних дій. Система стадій і етапів провадження може бути представлена так: