12.Томаш Гарріг Масарик і Україна.

Право кожної нації на самовизначення. Метою кожного з нас є незалежність, але в єдності нашій – одна ціль: людяність.Гуманності треба досягти світлим розумом і гарячим серцем. Україна не входила до сфери наукових спеціальних інтересів Масарика, проте була цікавою як постійним джерелом російсько-польського конфлікту. У праці «Росія і Європа» вчений присвятив Україні окремий розділ. Він визнавав суттєві відмінності між великоросами і малоросам , не розділяв розділених кордоном малоросів і русинів, а також вважав українців найпригнобленішою нацією в Європі. Вирішення Українського питання Масарик бачив у союзі з росією в якості федерації чи автономії, проте тільки після здобуття народом незалежності, оскільки «лише вільні народи можуть вирішувати, хочуть вони федералізуватися чи ні». Масарик був у дружніх стосунках з Франком та деякими депутатами парламенту. У Віденському парламенті він двічі виступав з промовою на захист галичан і русинів. «Гуманістичні ідеали», «Вибрані думки», «Світова революція» вперше виходять укрмовою у Львові. Завдяки переговорам Масарика із емігрантами русинів у США у 1919 році Закарпаття було приєднане до Чехо-Словацької республіки. Завдяки Масарику ЧСР підтримувала дружні зв»язки із ЗУНР, надавала допомогу біженцям та допомагала під час Голодомору 1921-1922рр. Прага довгий час залишалась активним центром української еміграції.