- •1.Ґенеза чесько-українських культурних взаємозв’язків.
- •2.Публіцистика богемського культурного періоду в історії Чехії.
- •3.Фундатори панславізму у Чехії та їх головні праці.
- •4.Тарас Шевченко про Шафарика та Гуса.
- •5.Системоутворюючі чинники національної ідентичності за Іваном Франком («з гостювання у Празі»).
- •6.Ян Амос Коменський про три складові розвитку людського пізнання та шкільну систему.
- •7.«Лабіринт світу та рай серця»: характеристика жанру.
- •8.Педагогічні ідеї Яна Амоса Коменського та їх девальвація у постмодерному суспільстві.
- •9.Слов’янська взаємність у розумінні Яна Коллара.
- •10.Слов’янська взаємність у розумінні Івана Франка.
- •12.Томаш Гарріг Масарик і Україна.
5.Системоутворюючі чинники національної ідентичності за Іваном Франком («з гостювання у Празі»).
6.Ян Амос Коменський про три складові розвитку людського пізнання та шкільну систему.
Коменский говорив про 3 складові: емпіричну, наукову і практичну. «Дидактика» - теорія навчання. Перший у світі підручник материнського виховання «Материнська школа»: 1. Материнська школа – до 6 років, 2. Школа рідної мови 6-10 років. 3. Латинська школа або гімназія – 11-18 років. 4. Академія – 18-24. 5. Школа зрілого віку: викладач – життя. Характерною для педагогічної філософії Коменського є побудова його теорії пізнання за принципом тріади. Він називає таку тріаду трьома ступенями мудрості. Перша з них - теорія. Вслід за Декартом він висуває правила пізнання, що складаються з декількох етапів: представлення предмету з усіх боків, розкладання проблеми на декілька складових частин, і автопсія (природна схильність людини самостійно розглядати і споглядати матеріальні предмети зовнішнього світу).
На другому ступені - практиці так само три рівні. Спочатку учень повинен одержати зразок речі, з'ясувати собі значення діяльності. Потім індуктивним методом людина з'ясовує як з частин вивчається може вийти ціла річ. І, нарешті, мудро наслідуючи умілим, повторюючи їх дії скоювати автопраксію (самоутвердження). Завершенням тріади діяльності, по Коменському, виступає хресис (застосування). В першу чергу воно починається із з'ясування функціональної суті речі, потім знаходження правильного способу застосування речі. І, головне, «застосовувати вже здобуте знання тільки на добре» [5, с. 86].Визнаючи три джерела пізнання - почуття, розум і віру, Коменський головне значення надавав органам почуттів. У розвитку пізнання він розрізняв 3 ступеня - емпіричну, наукову і практичну.
7.«Лабіринт світу та рай серця»: характеристика жанру.
Літературна алегорія. Показ ідеї тексту засобами художньої образності. Алегорії:Доля – контролер жебраків, Східні ворота – ворота життя, ворота розподілу, Вулиці – перетинаються (Батьки, діти, майстри, ремісники, вчені, церковники...). Вулиці заскакували одна на одну. Базар – люди усіх народів, які носять маски, тільки насамоті їх знімають, Фортуна, її подаунки – багатим – в»язниця. Веселий, Обережний, Дбайливий – П»янько, Ненажера, Обдирач. Вікрнця у темній вежу – Добророзуміння, Смиренність, Справедливість.
філософсько-художній
алегорії “Лабіринт світу й рай серця” (1631), твір написано під
впливом “Похвали глупоті” Е.Роттердамського, однак алегорія Коменського
вирізняється більшою філософсько-етичною глибиною.
алегорія
описує спокуси героя при його знайомстві з реальним життям. Останнє
подається Коменським як мозаїка усіляких людських і суспільних вад.
Алегорія-показ ідеї тексту твору
8.Педагогічні ідеї Яна Амоса Коменського та їх девальвація у постмодерному суспільстві.
«найвизначніший Європейський педагог, гуманіст»
1627-1632 «Дидактика» (теорія навчання), де виклав ідеї:
- Перехід від індивідуального навчання до класно-урочного (45хв) і не може бути два однакових предмети підряд;
- 5-ти бальна система оцінювання;
- Розробив шкільну систему:
1. Материнська школа (до 6 р.)
2. Школа рідної мови (6-10)
3. Латинська школа(гімназія)(11-18)
4. Академія (18-24)
5. Школа зрілого віку, де викладачем є життя.
Коменський вважав, що починати навчання треба якомога раніше, що навчальний матеріал повинен обов'язково відповідати вікові учнів і був переконаний у тому, що розум людини спроможний охопити все, що завгодно. Тільки для цього потрібно дотримуватися в навчанні послідовного і поступового просування вперед, слідуючи безсмертним та універсальним дидактичним правилам: «від близького до далекого», «від цілого до окремого», «від знайомого до незнайомого» для того, щоб учні засвоювали систему знань, а не уривчасті відомості.
Дослідження і відкриття методу, при якому ті, хто вчить, менше б учили, учні більше б училися; у школах було б менше одуріння, даремної праці, а більше дозвілля, радості та ґрунтовного успіху«Світ чуттєвих речей в картинках», яка стала справжньою революцією в навчальній справі — це був перший в історії підручник, в якому ілюстрації використовувалися як дидактичний засіб, що полегшує дітям засвоєння навчального матеріалу його метою було створення «школи-майстерні мудрості та людяності». Він вважає, що «школи повинні учити: 1) теорії, 2) практиці і 3) вживанню всіх хороших і корисних речей». [5, с. 81] («школа без дисципліни є млин без води»). Головним засобом дисциплінування вважав авторитет учителя, у крайніх випадках допускав і тілесні покарання
«один клас - один рік»,
Коменський вважав: 1) клас з незмінним складом учнів і приблизно однаковим рівнем розвитку; 2) твердо визначений час занять; 3) послідовне чергування занять і перерв; 4) одночасну роботу вчителя з усім класом.
структурної побудови уроку. Він розрізняє три частини уроку: початок - відновлення в пам'яті учнів пройденого, опитування і створення уваги; продовження – показ, сприймання, роз'яснення; закінчення – вправа, оволодіння, використання.
- принцип доцільності: « Який смисл вивчати те знання, яке не принесе користі?»
-
- принцип енциклопедичності знань. При цьому реальні учбові предмети Коменський подавав раніше від формальних;
- принцип посильності. Матеріал повинен відповідати силам учня;
- принцип концентричності.» З самого початку юнакам, яким треба дати освіту, слід дати основи загальної освіти, тобто розподілити учбовий матеріл так, щоб наступні потім заняття не вносили нічого нового, а становила тільки деякий розвиток отриманих знань»
У загальній схемі організації класно-урочній системі навчання чітко виділяються вертикальну та горизонтальну з'єднання класів. Вертикально вони надбудовуються один над іншим, що відображає змістовно-тимчасові (частина навчального курсу - один рік) ступені у навчанні, на яких знаходяться учні, і позначаються порядковими числівниками. Горизонтально - один біля одного - розташовуються класи, які працюють за тим же навчальними планами та програмами, такі класи називають «паралельними» і зазвичай позначаються літерами при числівників, що відображають їхнє місце по вертикалі. У старших класах шкіл класно-урочна система навчання застосовується в поєднанні з елементами лекційно-семінарської системи. У систему навчальних занять міцно ввійшли спостереження, демонстрації і різноманітні лабораторні роботи, екскурсії, використання технічних засобів навчання, опорних таблиць-сигналів, навчальні модулі, стандартизація, 12-бальне оцінювання та тематичний облік знань учнів, діалог.