15. Умови рівноваги на товарному ринку. Крива is

Важливою умовою функціонування товарного ринку є економічна свобода його суб'єктів. Вони повинні мати право вільно вибирати галузь виробництва, тип продукції, розпоряджатися нею, встановлювати зв'язки, вести власну фінансову політику згідно з чинним законодавством тощо. Ступінь економічної свободи, як відомо, визначається формою власності. Життєздатний розвинутий ринок вимагає наявності як приватної, так і державної власності на засоби і результати виробництва. Однак потрібна ще достатня кількість економічно незалежних суб'єктів ринку, коли є можливість вибору партнера, створення конкурентного середовища. Конкуренція забезпечує (разом з іншими чинниками) ефективне функціонування товарного ринку. Конкуренція виконує ряд функцій: регулювання, розподілу, мотивації. Функція регулювання полягає в тому, що в умовах конкуренції механізм ринку гарантує переливання чинників виробництва в галузі, на продукцію яких існує найбільший попит. Функція розподілу означає, що досягнута в умовах конкуренції ринкова рівновага визначає прибутки підприємств, які в подальшому перерозподіляються між домашніми господарствами та іншими підприємствами й установами. Функція мотивації полягає в тому, що конкуренція створює для підприємств стимули щодо економії витрат, впровадження прогресивних технологій. Модель, природно, дещо спрощує картину: передбачаються незмінність цін, короткий період, рівність заощаджень і інвестицій, попит на гроші відповідає їх пропозиції. Крива IS показує співвідношення між відсотковою ставкою r і рівнем доходу Y, який визначається кейнсіанською рівністю S = I. І інвестиції I, і грошовий попит L залежать від рівня прибутку й відсоткової ставки. IS — крива рівноваги на ринку товарів. Інвестиції знаходяться в оберненій залежності від норми відсотка. Наприклад, при низькій нормі відсотка інвестиції будуть рости. Відповідно, збільшиться дохід Y і дещо зростуть заощадження S, а норма відсотка знизиться, щоб стимулювати перетворення S в I. Звідси зображений на рис. 1 нахил кривої IS.

16 Умови рівноваги на ринку грошей. Крива LM

Крива LM це “грошова “крива, її назва походить від слів ліквідність (L) та гроші (М).Це крива, яка містить різні комбінації випуску (доходу) - Y та ставки процента i, коли остання залежить від стану на грошовому ринку. Під грошовим ринком розуміють ринок короткострокових операцій (до 1 року), на якому попит на гроші та пропозиція грошей визначають рівень процентної ставки - і. Суть кривої LM випливає з основних положень теорії надання переваг ліквідності

Згідно з вказаною теорією пропозиція грошей прямо пропорційна масі грошей-М та обернено пропорційна загальному рівню цін-P. Враховуючи, що М визначається урядом (Національним банком), а Р є відносно незмінною в короткостроковому періоді, то пропозиція грошей М є величиною сталою підприємство відношенню до ставки процента - і, тобто крива є кривою повністю нееластичної пропозиції.

Попит на гроші залежить від ставки процента ставка процента виступає як засіб альтернативного володіння готівкою - низька ставка процента викликає попит на готівкові гроші як найбільш ліквідний засіб. Зростання ставки, навпаки стимулює попит не на готівкові гроші, а на банківські депозити або облігації.

Функцію попиту на гроші в залежності від ставки процента можна представити у вигляді

L = kY – h, де к-коефіцієнт еластичності попиту на гроші за розміром реального доходу (продукту), який фактично визначає попит на гроші для угод, здійснення операцій, а h- коефіцієнт еластичності попиту на гроші за величиною ставки процента (попит на гроші зі сторони активів тобто для спекуляцій).

Рівновага на грошовому ринку настає при рівності пропозиції та попиту.

Це і є формула функції LM. Вона відображає такі залежності між макроекономічними показниками; та їх кривими:

а) оскільки величина перед Y є додатною, то крива ML має додатній нахил, тобто йде знизу вверх зліва направо. Зменшення і веде до зменшення Y, збільшення і веде до зростання Y.

б) нахил кривої визначається величиною h.

Чим цей показник більший, тим ставка процента більш реагує на зміни в Y. Тобто крива LM більш полога - незначні зміни ставки процента ведуть до суттєвої зміни доходу -Y. Однак цей показник є тим більшим, чим менше значення - h, тобто чим менша еластичність попиту на гроші за величиною ставки процента, тобто коли зміни в проценті не викликають суттєвої зміни в попиті на гроші. 1 М

в) Від’ємний знак перед виразом h P показує, що збільшення грошових засобів зміщує криву LM вправо і вниз, а зменшення запасів - вліво і вверх.

Криву LM можна зобразити як таку, що демонструє рівновагу двох ринків - товарного незмінній та грошового у їх поєднанні. Якщо обсяг витрат AD зростає, то на кейнсіанському хресті обсяг випуску-Y також зростає. Зростання обсягу випуску викликає збільшення попиту на гроші, Крива попиту на грошовому рику зміститься справо І вверх, що при пропозиції грошей викличе підвищення процентної ставки. Отже більшому обсягу виробництва відповідатиме вища ставка процента, тобто рух по кривій LM відбудеться вправо і вверх.

17. Модель IS – LM

При досягненні рівноваги на грошовому ринку одночасно встановлюється рівновага на ринку цінних паперів (капіталу). Тому в кейнсіанській моделі умова досягнення спільної рівноваги на ринках благ, грошей і капіталу визначається перетинами ліній IS і LM. Точка їх перетину вказує реальні значення ставки процента і національного доходу, при яких одночасно на трьох названих ринках попит дорівнює пропозиції (рис. 8. 1.). Спільна рівновага на ринках благ, грошей і капіталу є стійкою. Об'єм попиту на блага, який відповідає спільній рівновазі на ринках благ, грошей і капіталу, названий Дж. Кейнсом «ефективним попитом». Перетин ліній IS та LM розділяє множину сполучень та у на чотири області, що розрізняються характером не рівноваги на окремих ринках. Так, у точці Н (рис. 8. 2.) на ринку благ і на грошовому ринку існує надлишок. Процес руху до рівноваги може протікати по-різному в залежності від характеру поведінки економічних суб'єктів. Але у більшості випадків на грошовому ринку рівновага встановлюється швидше, ніж на ринку благ, оскільки для зміни обсягу виробництва благ необхідно більше часу, ніж для зміни кількості грошей, що знаходяться в обігу. Помітивши надлишок грошей у складі майна, домашні господарства збільшують попит на цінні папери. Курс цінних паперів зростає, ставка відсотку падає. Надлишок пропозиції на грошовому ринку приводить до зниження ставки відсотку. Внаслідок чого пропозиція грошей скорочується, а попит на гроші зростає. При ставці і національному доході на грошовому ринку встановлюється рівновага. Але на ринку благ є надлишок, який при фіксованих цінах почне зникати під дією двох факторів: – зниження відсоткової ставки збільшить інвестиційний попит підприємців; – понаднормативні запаси на складах готової продукції, підприємці скорочують виробництво, що призведе до зниження доходу. За певної ставки і меншому доході, на грошовому ринку знову буде надлишок і відсоткова ставка знизиться ще більше. Процес пристосування буде продовжуватися до тих пір, поки не встановиться спільна рівновага. кейнсіанського, так і монетаристського підходів. Тим самим досягається своєрідний синтез цих двох шкіл.