5. Типи фінансової політики

Виділяють такі типи фінансової політики:

1. Класичний тип фінансової політики був панівним до 20-х років 20 ст. і біля її джерел стояли класики політичної економіки Сміт і Рікардо. Основа даної політики полягає в невтручанні держави в економіку, збереженні вільної конкуренції, використання ринкового механізму, як головного регулятора господарських процесів. Така політика привела до обмеження державних витрат і податків та забезпечення умов для формування і виконання збалансованого бюджету.

2. Перехід до регулюючої фінансової політики пов’язаний із загостренням економічних, політичних і соціальних проблем у 20-х роках 20 ст., викликаних економічною кризою. В основу покладена економічна теорія Кейнса про необхідність втручання у регулювання державою циклічного розвитку економіки і соціальних відносин з метою забезпечення повної зайнятості населення, а основними важелями втручання держави в економіку стають державні видатки, що формують додатковий попит і в остаточному підсумку забезпечуються пожвавлення підприємницької діяльності, створення нових робочих місць, зростання національного доходу.

3. В країнах з командно-адміністративною системою проводиться планово-директивна фінансова політика. Яскравим прикладом здійсненням її був СРСР. Планова система управління заснована лише на державній власності де здійснюються пряме директивне управління всією економіку держави, в тому числі і фінансами. Характерне було непродуктивне використання коштів державного бюджету і залишковий принцип фінансування соціальної сфери. Використання цієї політики в умовах нормального функціонування політики призводить до негативних наслідків, що проявляється в зниженні ефективності виробництва, уповільненні розвитку соціальної сфери та різкому погіршенні фінансового становища держави.

Залежно від тривалості періоду і характеру вирішуваних завдань фінансова політика поділяється на фінансову стратегію і фінансову тактику.

Фінансова стратегія - це довгостроковий курс фінансової політики, який розрахова­ний на перспективу і передбачає вирішення великомасштабних завдань, визначених еконо­мічною і соціальною стратегією.

Фінансова тактика - спрямована на вирішення завдань конкретного етапу розвитку суспільства, шляхом своєчасної зміни способів організації фінансових зв'язків, перегрупу­вання фінансових ресурсів.

Залежно від ступеня законодавчого чи адміністративного регламентування фінансових відносин розрізняють три типи фінансової політики: 1) Жорстка регламентація полягає у тому, що переважна частина фінансових відносин регулюється державою. 2) Помірна регламентація здійснюється у законодавчій формі та охоплює обмежену частину фінансових відносин - взаємовідносини з державою, окремі елементи взаємовідносин на кредитному, фондовому, валютному та страховому ринках. 3) Політика мінімальних обмежень спрямована на формування максимальної заінтересованості суб’єктів підприємницької діяльності та громадян в ефективному господарюванні.

Залежно від завдань, на розв’язання яких спрямована фінансова політика, вона поділяється на такі типи: 1) Політика стабілізації спрямована на підтримання макроекономічної рівноваги на основі сталих обсягів виробництва при стабільності цін. 2) Політика економічного зростання спрямована на досягнення необхідного для країни рівня щорічного збільшення обсягів ВВП з урахуванням її потенціалу. 3) Політика стримування ділової активності використовується для регулювання економічного циклу з метою запобігання кризи надвиробництва чи недопущення виснаження економіки внаслідок надмірних темпів економічного зростання.