- •1. Складові забезпечення права споживачів на державний захист їх прав.
- •8. Диференціація організацій та установ, які приймають участь у захисті прав споживачів.
- •9. Характеристика державних організацій щодо захисту прав споживачів.
- •16. Принципи та організація проведення порівняльних тестувань товарів та послуг
- •17. Гарантійні зобов’язання виробників та продаців як складова захисту прав споживачів
- •19.Права споживачів на належну якість.
- •20.Права споживачів в разі придбання товарів належної якості.
- •21. Права споживача у разі порушення виконавцем умов договору про виконання робіт і надання послуг згідно Закону «Про захист прав споживачів».
- •22. Права споживача у сфері торговельного та інших видів обслуговування
- •30. Недобросовісна реклама
- •32. Роль соціальної реклами в консумерському процесі
- •34. Організаційні засади формування громадської думки з консумерських питань
- •35. Складові забезпечення ефективності механізмів public relation
- •39. Дії споживачів в разі порушень їх прав
- •47. Сучасні проблеми та перспективи системи технічного регулювання
32. Роль соціальної реклами в консумерському процесі
Соціальна реклама - інформація будь-якого виду, розповсюджена в будь-якій формі, яка спрямована на досягнення суспільно корисних цілей, популяризацію загальнолюдських цінностей і розповсюдження якої не має на меті отримання прибутку.
Основною відмінністю соціальної реклами від інших видів реклами, є її спрямованість на досягнення суспільно корисних цілей, популяризацію загальнолюдських цінностей.
Консумеризм – рух громадян або державних організацій за розширення прав споживачів та посилення їх дії на продавців та виробників, забезпечення якості споживчих товарів(послуг) та чесної реклами.
Соціальна реклама є джерелом надходження інформації споживачеві через засоби масової інформації (наприклад, подання рекомендацій споживачам «як сприймати рекламу»).
Рисою,що об’єднує консумеризм та соціальну рекламу є виключна відсутність мети отримання прибутку від їх поширення.
33. Відповідальність за порушення законодавства про рекламу
Контроль за дотримання за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють: - спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів (Державний комітет Укр з питань технічного регулювання та споживчої політики)- щодо захисту прав споживачів; -Антимопольний комітет – щодо дотримання законодавства про захист економічної конкуреції; -Націон рада Укр з питань телебачення і радіомовлення – щодо телерадіоорганізації усіх форм власності.
Відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть:
1) рекламодавці, винні: у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом; у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами; у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом; у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами; у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно (5-кратна вартість розповсюдженої реклами);
2) виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами (5-кратна вартість розповсюдженої реклами);
3) розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами (5-кратна вартість розповсюдженої реклами);
Повторне вчинення перелічених порушень протягом року тягне за собою накладення штрафу у подвійному від передбаченого за ці порушення розмірі.
Держспоживстандарт може: -вимагати від рекламодавця публікації відомостей, що коригують(уточнюють, доповнюють) рекламу; -звертатися з позовом до суду (тому числі від невизначеного кола споживачів) з приводу протиправних дій рекламодавців, виробників, розповсюджувачів реклами.
Права об єднань громадян у галузі реклами: -ств-ня незалежної експертизи реклами щодо її відповідності вимогам законодавства Укр про рекламу; -надання рекомендацій рекламодавцям, виробникам і розповсюджувачам реклами щодо приведення у відповідність до законодавства їх рекламної продукції; -подання до органів прокуратури матеріалів та звернення до органів виконавчої влади з питань порушення законодавства про рекламу; -звернення у встановленому порядку з позовом до суду, арбітражного суду в інтересах рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами у викадку порушення їхніх прав.