- •1. Складові забезпечення права споживачів на державний захист їх прав.
- •8. Диференціація організацій та установ, які приймають участь у захисті прав споживачів.
- •9. Характеристика державних організацій щодо захисту прав споживачів.
- •16. Принципи та організація проведення порівняльних тестувань товарів та послуг
- •17. Гарантійні зобов’язання виробників та продаців як складова захисту прав споживачів
- •19.Права споживачів на належну якість.
- •20.Права споживачів в разі придбання товарів належної якості.
- •21. Права споживача у разі порушення виконавцем умов договору про виконання робіт і надання послуг згідно Закону «Про захист прав споживачів».
- •22. Права споживача у сфері торговельного та інших видів обслуговування
- •30. Недобросовісна реклама
- •32. Роль соціальної реклами в консумерському процесі
- •34. Організаційні засади формування громадської думки з консумерських питань
- •35. Складові забезпечення ефективності механізмів public relation
- •39. Дії споживачів в разі порушень їх прав
- •47. Сучасні проблеми та перспективи системи технічного регулювання
30. Недобросовісна реклама
Недобросовісна реклама - реклама, яка вводить або може ввести в оману споживачів реклами, завдати шкоди особам, державі чи суспільству внаслідок неточності, недостовірності, двозначності, перебільшення, замовчування, порушення вимог щодо часу, місця і способу розповсюдження.
Введення в оману споживачів реклами являє собою розповсюдження реклами, що за своїм змістом не відповідає дійсності, містить неправдиву інформацію про рекламований об’єкт чи іншу неправдиву інформацію.
Віднесення реклами до розряду недобросовісної, достатнім є факт завдання шкоди хоча б одній категорії суб’єктів (споживачам реклами, окремим особам,державі чи суспільству).
Введення в оману та завдавання шкоди може відбуватися внаслідок неточності, недостовірності змісту реклами, двозначності висловлювань і тверджень, що подаються у ній, перебільшення переваг рекламованого об’єкта, а також замовчування його недоліків. Всі перераховані критерії недобросовісності реклами полягають у прямому чи прихованому обмані. Проте визнання реклами, що має всі вищеперераховані критерії, може мати місце лише у випадку, коли наявність таких факторів спричинює нанесення шкоди.
Порушення вимог щодо часу, місця і способу розповсюдження реклами спричинює порушення принципів чесної економічної конкуренції.
Згідно ст. 10 ЗУ «Про рекламу» :
1. Недобросовісна реклама забороняється.
2. Відповідальність за недобросовісну рекламу несе винна особа.
3. Рішення щодо визнання реклами недобросовісною приймають органи державної влади, а саме спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів; Антимонопольний комітет України; Національна рада України з питань телебачення радіомовлення.
31.Організація захисту права споживачів на здорове довкілля
Право на здорове навколишнє середовище (Згідно CI ) визначає право на фізичне оточення, яке здатне підвищувати якість життя. Воно включає в себе захист від екологічних небезпек, над якими окрема особа не має контролю. Воно визнає необхідність захищати і поліпшувати навколишнє середовище для нинішнього й прийдешніх поколінь.
Право на здорове довкілля (згідно з Декларацією ООН) - право жити та працювати у здоровому фізичному оточенні, що не несе загрози благополуччю сьогоднішніх та прийдешніх поколінь.
В ЗУ «Про захист прав споживачів» згадується право споживача на безпеку продукції. Тобто споживач має право на те, щоб за звичайних умов її використання, зберігання і транспортування була безпечною для його життя,здоров’я, навколишнього природного середовища, а також не завдавала шкоди його майну.
Проте основоположні принципи діяльності держави щодо стимулювання ефективного природокористування, охорони довкілля та забезпечення екологічної безпеки для життя і здоров'я людини закріплено в Конституції УкраїниСт.50 і 66 Основного Закону України не тільки гарантують право кожного на безпечне для життя і здоров'я довкілля, а й передбачають відшкодування завданої порушенням його права шкоди.