8. Диференціація організацій та установ, які приймають участь у захисті прав споживачів.

Класифікація

За підпорядкованістю державні; недержавні-громадські, приватні об’єднання

За характерм участі у консумерському процесі(приймають участь–безпосередньо,опосередковано)

За масштабом діяльності(міжнародні,європейські,центральні,регіоналні,місцеві)

Держ. організації(безпосередньо приймають учать у консумерському процесі:

Держспоживстандарт,МОЗ,органи держвикон влади зокрема держ адміністрації,органи місцевого самоврядування, галузеві міністерства та відомості.) Держ.орг. (опосередковано приймають участь у консумерському процесі : Антимонопольний комітет, митний комітет, торгово-промислові палати, податкова служба, інспекція контролю за цінами,наукові установи, зокрема науково-дослідні інститути, виробничі підприємства, організац, що надають послуги, навчальні заклади)

Недержавні орг(безпосередньо приймають участь у консумкрському процесі: Українська асоціація споживачів,громад орг. «Союз споживачів», інститут споживчих програм, правозахисна громад орг. «Захист споживача», тов.. споживачів «Закон», фіма «Адвокат споживача», регіональні, місцеві об’єднання споживачів). Недерж орг.( опосередков прийм участь : асоціація якості, виробничі підприємства, торг.підпр, орг..,що надають послуги. )

9. Характеристика державних організацій щодо захисту прав споживачів.

Безпосередньо приймають участь у консюмерському процессі:

• Держспоживстандарт

- МОЗ

• Органи держ виконавчої влади ( зокрема держадміністрації)

• Органи місц самоврядування

• Галузеві міністерства і відомства.

Опосрередковано приймають участь:

• антимонопольний комітет

• митний комітет

• торгово-промислові палати

• податкова служба

• інспекція по контролю за цінами

• наукові установи

• виробничі підприємства

• організації що надають послуги

• навчальні заклади

Раніше була Держ адміністрація Укр по зпс при КАБМІН, потім – Держ комітет Укр у справах зпс (держсвоживзахист) (у 1992-1999). Надалі Держспоживзахист та держ комітет Укр з питань стандартизації, метрології та сертифікації перейменувались у Держ комітет стандартизації, метрології та сертифікації ( у 1999 – 2002рр). У кінцевому етапі - Держ комітет Укр з питань тех. Регулювання та спож політики ( держспоживстандарт).

Держспоживстандарт:

- територіальні органи;

- рада міністрів АРК;

- місцеві державні адміністрації;

- органи і установки, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд;

- інші органи виконавчої влади;

- органи самоврядування;

- суди.

10. Повноваження центрального уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживач

Статтею 26 Закону України "Про захист прав споживачів" встановлено права: 1) давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів;

2) перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг якість продукції.

3) відбирати у суб'єктів господарювання сфери торгівлі зразки товарів, для перевірки їх якості на місці або проведення незалежної експертизи у відповідних лабораторіях та інших установах

4) проводити контрольні перевірки правильності розрахунків із споживачами за реалізовану продукцію.

5) одержувати безоплатно від суб'єктів господарювання, що перевіряються, копії необхідних документів, які характеризують якість продукції

6) припиняти відвантаження і реалізацію товарів

7) забороняти суб'єктам господарювання реалізацію споживачам продукції:

а) на яку відсутні документи, що засвідчують її відповідність вимогам нормативних документів;

б) на яку в нормативно-правових актах та нормативних документах встановлено обов'язкові вимоги щодо забезпечення безпеки життя, здоров'я, майна споживачів та охорони навколишнього природного середовища, якщо продукцію внесено до переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації, але яка не має сертифіката відповідності (свідоцтва про визнання відповідності);

в) ввезеної на територію України без документів, які підтверджують її належну якість;

г) на яку строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, а також товарів, строк придатності яких минув;

ґ) яка є фальсифікованою;

8) приймати рішення про:

а) припинення суб'єктами господарювання сфери торгівлі і послуг,у тому числі ресторанного господарства, реалізації та виробництва продукції

б) тимчасове припинення діяльності суб'єктів господарювання сфери торгівлі

9) опломбовувати у порядку, передбаченому законодавством, виробничі, складські, торговельні та інші приміщення суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг

10) подавати до суду позови щодо захисту прав споживачів;

11) передавати матеріали перевірок на дії осіб, що містять ознаки злочину, органам дізнання чи досудового слідства;

12)накладати на винних осі у випадках, передбачених законодавством, адміністративні стягнення.

13)накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення

2. Результати перевірок оформлюються відповідними актами.

11. Характеристика недержавних організацій, що беруть участь у консумерському процесі в Україні

Беспосередньо приймають участь у консюмерському процессі:

• Укр асоціація споживачів;

• Громадська організація «Союз споживачів»

• Інститут споживчих програм

• Правозахисна громадська організація «Захист споживача»

• Товариство споживачів «Закон»

• Фірма «Адвокат споживача»

• Регіональні, місцеві об’єднання споживачів.

Опосередковано приймають участь у конс процессі:

• асоція якості

• виробничі підприємства

• торговельні п-мтсва

• організації що надають послуги.

12. Міжнародні організації та угоди із захисту прав споживачів

Головними міжнарод організаціями являються:

• Міжнародна організація споживачів- Consumer International (CI)

• Міжнарод орг.-я зі стандартизації (ISO):

• у 1978 році створений комітет ISO із захисту прв споживачів (COPOLCO)

• Європейське бюро споживачів (BEUC)

Україна підписала:

• Угоду про основні напрями співпраці держав – учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі зпс ( 2000р. Москва).

У 1962 році Джон Кеннеді вперше визначив права споживачів:

- на безпеку

- на вибір

- на інформацію

- бути почутим.

У 1973 році Консультативна Асамблея Європейського союзу визнала права споживачів, які підтримала Міжнар о-я споживачів/

Хартія на ЗПС – підписана в 1973 році Консультативною асамблеею ЕС. Документ склад з п’яти розділів відповідно до основних прав споживачів:

• право с-в на захист і допомогу

• право на компенсацію збитків

• право на консюмерську інформацію

• право на консюмерську освіту

• право на представництво та консультацію.

Керівні принципи ООНна захист прав споживачів прийняті генеральною асамблеею ООН у 1985 році:

1. Фізична безпека

2. Сприяння економічним інтересам споживачів та захист цих інтересів

3. Норми безпечності та якості споживчих товарів та послуг

4. Система розподілення основних споживчих товарів та послуг

5. Заходи що дозволяють споживачам отримати компенсацію

6. Пограми просвіти та інформування

7. Заходи що стосуються конкретних галузей

13. Характеристика діяльності Міжнародної організації споживачів

• Міженародна організація споживачів - заснована 1 квітня 1960, в даний час має більше 220 організацій-членів в 115 країнах по всьому світу, організація розвиває міжнародний рух з розширення можливостей для захисту споживачів.

Ця організація;

• незалежна

• неприбуткова установа

• зареестрвоана в нідерландах

• захищає інтереси споживачів в усьому світі за допомогою:

• дослідної

• інформаційної

• просвітницької роботи;

• репрезентує інтереси споживачів на міжнародних форумах

Місія СІ:

Проводячи кампанію глобального руху споживачів, місія СІ полягає у побудові могутнього їх міжнародного руху, щоб допомогти захистити і розширити їхні можливості у всьому світі.

14. Основні напрями державної політики щодо забезпечення якості та безпечності харчових продуктів

- державне нормування показників якості й безпеки товарів, робіт, послуг;

- державні реєстрації нормативних документів на товари, роботи, послуги;

- декларування відповідності товарів, робіт, послуг

- сертифікація товарів, запровадження систем контролю якості й безпеки їх виробництва та надання;

- встановлення й дотримання порядку ввезення в україну товарів;

- здійснення контролю за додержанням порядку ввезення товарів, державної реєстрації спеціальних товарів

15. Сучасні концепції забезпечення якості та безпечності харчових продуктів

Основні сучасні концепції: TQM, ХАССП, IFS.

ХАССП- система управління безпечністю харчових продуктів:

• запобігає виникненню ризиків, а не реагує на них після їх виникнення;

• є знаряддям управління, що використовується для захисту харч продуктів від хімічних, біологічних та фізичних небезпечних чинників.

Мета системи – запобігання ризикам в найпершій х можливих точок харчового ланцюга.

Концепція загального управління якістю (TQM) — це концепція, що передбачає всебічне цілеспрямоване скоординоване застосування систем та методів управління якістю в усіх сферах діяльності від досліджень і розробок до обслуговування після продажу за участю керівництва і службовців усіх рівнів за умов раціонального використання технічних можливостей. Концепція TQM має міждисциплінарний характер.