6. Модель - одна з важливих інструментів економічного прогнозування

Поширеним методом прогнозування є моделювання. У науці термін «модель» означає певний умовний образ об'єк­та дослідження, а в прогнозуванні - економічні чи соціальні процеси.

Економіко-математичне моделювання - спосіб прогнозування, що передбачає конструювання моделі (зразка) реального процесу чи явища, які мають відбутися у майбутньому, табл.10.2.

Факторні моделі описують залежність рівня і динаміки певного еко­номічного показника від рівня і динаміки показників-аргументів, тобто факторів, що впливають на нього.

Залежно від виду факторів (зовнішніх або внутрішніх) факторні моде­лі поділяють на екзогенні й ендогенні, а залежно від кількості факторів-часових параметрів - на одно- та багатофакторні.

Таблиця 10.2

Класифікація економіко-математичних моделей економічного і

соціального прогнозування

Критерій	Види моделей
За характером і змістом	Факторні
	Структурні
	Комбіновані
	Сітьові
	Імітаційні
За очікуваним результатом (оптимальністю)	Мінімізації витрат
	Максимізації кінцевого результату
За рівнем агрегування показників	Макроекономічні
	Міжгалузеві
	Галузеві
	Міжрегіональні
	Регіональні
За номенклатурою продукції	Однопродуктові
	Багатопродуктові
За часом	Статичні
	Динамічні
За аспектами розвитку національної економіки	Фінансів
	Трудових ресурсів
	Основних фондів
	Екологічних ресурсів
	Доходів тощо

Структурні моделі описують зв'язки між окремими елементами, які утворюють єдине ціле або агрегат.

Такі моделі мають матричну форму і їх застосовують для аналізу та прогнозування міжгалузевих і міжрегіональних зв'язків.

Комбіновані моделі досліджують характеристики як структурних, так і факторних моделей.

Сітьові моделі мають основним завданням оптимізацію прогнозних рішень за допомогою методів математичного програмування. За їх до­помогою складають оптимальні програми випуску продукції за наявних ресурсів, оптимального завантаження виробництва, раціонального роз­витку окремих регіонів тощо.

Імітаційна модель є формалізованим описом виробничої системи че­рез її елементи та залежності між ними, вона відображає порядок розра­хунку показників, які характеризують ці елементи і залежності.

Певні види моделей економічного та соціального прогнозування мо­жуть класифікуватися залежно від критерію оптимізації або найкращо­го очікуваного результату. Наприклад, розрізняють економічні моделі, в яких мінімізуються витрати, та моделі, в яких бажано отримати, наприк­лад, максимум продукції.

Моделі за рівнями агрегування показників розвитку національної еко­номіки поділяють на макроекономічні, міжгалузеві, міжрегіональні, галузеві, регіональні. Макроекономічні моделі використовують під час складання економічних прогнозів на макроекономічному рівні. До них належать одно- і багатофакторні моделі економічного зростання, моделі розподілу національного доходу, структурні, міжгалузеві, галузеві, від­творення основних фондів і руху інвестиційних потоків, рівня життя. Міжрегіональні, галузеві і регіональні моделі застосовують у разі про­гнозування відповідно на міжрегіональному, галузевому і регіональному рівнях.

Залежно від номенклатури продукції, сировини розрізняють одно- і багатопродуктові моделі. В однопродуктових визначають одне обме­ження щодо попиту на продукцію, яку виробляє галузь, або одне обме­ження на ресурс. У багатопродуктових моделях розглядають два і більше обмежень за попитом на продукцію галузі в цілому або на споживання ресурсу.

З урахуванням фактору часу моделі можуть бути статичними та динамічними.

Статичні моделі використовуються, коли обмеження в моделі вста­новлюються для одного визначеного відрізку часу протягом планового періоду, і при цьому мінімізуються витрати й максимізується кінцевий результат.

Динамічні моделі використовуються, коли обмеження встановлю­ються для кількох відрізків часу також при мінімізації або максимізації ефекту за весь плановий період. Динамічні моделі дають змогу робити висновки про головні риси розвитку економічних систем, які суттєво не

залежать від початкових умов. Ці висновки потрібно згодом деталізувати за допомогою інших методів.

За роллю ресурсів у розвитку економіки розрізняють моделі відтво­рення трудових ресурсів, основних фондів, системи фінансів, еконо­мічних ресурсів тощо.

Отже, вибір моделей прогнозування макроекономічних показників залежить від критеріїв оптимізації й отримання найкращих бажаних результатів. Моделі можуть бути представлені у вигляді не тільки математичних фор­мул, а й діаграм, графіків, макетів.