- •1Комунікаційний прцес,його елементи та етапи.
- •2Характеристика та сутність керівництва і управління.
- •3.Поняття і роль комунікацій.Види комунікацій.Перешкоди в комунікаціях.
- •4. Елементи системи обміну інформацією в організаціях.
- •5. Інформація,її види і роль у менеджменті.Класифікація інформації.
- •6.Методи і способи прийняття управлінських рішень.
- •7. Процес прийняття рішень та його етапи.
- •8. Суть відповідальності та етики в менеджменті.
- •9.Суть та види управлінських рішень.
- •10.Сутність і класифікація методів менеджменту.
- •11.Поняття регулювання та його місце в системі управління.
- •12.Контроль і вимірювання результатів роботи персоналу.
- •13.Мотиваційна теорія підкріплення.
- •14.Змістові та професійні теорії мотивації. Змістові теорії мотивації
- •Процесійні теорії мотивації
- •15.Характеристика структур управління.
- •16.Вплив ситуаційних чинників на проектування організації.
- •17.Елементи проектування організації.
- •18.Організаційний механізм і структура управління.
- •19.Процес делегування повноважень і відповідальності.
- •20.Владні повноваження.Відповідальність і делегування.
- •21.Концепція управління за цілями.
- •22.Загальна характеристика бізнес-планування.
- •23.Планування реалізації стратегії.
- •24.Стратегічне планування та розробка стратегій.
- •25.Місія організації та цілі в управлінні.
- •26.Оцінка сильних і слабких сторін організації.
- •27.Процес організації управління та його складові.
- •28.Функції менеджменту як види управлінської діяльності.
- •29.Життєвий цикл організації.
- •30.Типи організацій в Україні.
- •31.Кроки становлення організації.
- •32.Загальні характеристики організації та складові її успіху.
- •33.Організація як відкрита динамічна система.
- •34.Внутрішне та зовнішнє середовище організації.
- •35.Поняття організації.Загальна характеристика організації та сладові її успіху.
- •36.Процес залучення керівників вищого класу.
- •37.Управлінські кадри в Україні.Українські підприємствам з точки зору пошуку і найму керівників.
- •38.Ринок топ-менеджерів в Україні.
- •39.Роль менеджерів у забезпеченні стійкого становища фірми на ринку.
- •40.Характеристика інтегрованих підходів до управління.
- •41.Еволюція управлінської думки у світі та Україні.
- •1. Наукове управління (1885 - 1920)
- •3. Школа людських відносин (1930-1950)
- •5. Кількісний підхід (1950 - дотепер)
- •42.Влада і відповідальність.
- •43.Сучасні принципи управління .
- •44.Суть,природа та роль принципів менеджменту в досягненні мети.
- •45.Закони та закономірності менеджменту.
- •46.Методи досліджень.Типи моделей.
- •47.Зміна парадигми управління.
- •48.Фактори та змінні зовнішнього та внутрішнього середовища.
- •49.Існуючі парадигми менеджменту.
- •50.Менеджмент як система наукових знань та як мистецтво управління.
11.Поняття регулювання та його місце в системі управління.
Регулювання - це вид діяльності, що являє собою вплив керівника на підлеглих таким чином, щоб вони виконували роботу для досягнення цілей організації. У цьому випадку функція регулювання пов´язана із широко використовуваним терміном "управління". Таке поняття керівництва розглядає лише одну сторону процесу управління - вплив однієї особи (керівника) на підлеглих. Інша сторона полягає в тому, що управління - це процес впливу керівника на підлеглих за допомогою різних методів регулювання, а саме вплив, який здійснюється за допомогою влади і лідерських якостей керівника. Таким чином, функція регулювання - це процес управління, який здійснюється за допомогою методів формального впливу і підсиленого (владою і лідерством).
Отже, саме функція регулювання забезпечує виконання поточних заходів, пов´язаних з усуненням відхилень від заданого режиму функціонування організаційної системи виробництва. Здійснюється вона в процесі оперативного управління спільною діяльністю людей шляхом диспетчеризації на основі контролю й аналізу цієї діяльності.
У практиці менеджменту функція регулювання трактується далеко не однозначно. Термін "регулювання" традиційно знаходить застосування в оперативному управлінні виробництвом, де його роль полягає в усуненні перешкод і відхилень від заданих планових показників. Такий же розгляд функції регулювання застосовується в кібернетиці. В основі його лежить зворотний зв´язок, що використовується для усунення впливів.
Регулюючий вплив на об´єкт управління робить будь-яке прийняте і реалізоване управлінське рішення. Процес регулювання являє собою заключну стадію ухвалення управлінського рішення - акт спонукально-практичної діяльності керівника, який здійснюється за заздалегідь розробленому і свідомо обраному варіанті.
12.Контроль і вимірювання результатів роботи персоналу.
Контролюючи і вимірюючи результати роботи персоналу, керівнику необхідно поставити перед собою основну мету: всіляко допомагати працівникам у виконанні встановленого графіка і вияснити, чи не потрібні їм додаткові фінансові ресурси і підтримка. Небагато співробітників готові зізнатися, що їм необхідна допомога у вирішенні поставлених завдань, що б не було тому причиною. Тому надзвичайно важливо, щоб саме керівники проводили систематичні перевірки досягнутих співробітниками результатів і регулярно надавали їм зведення про те, як вони працюють.
Метод контролю і вимірювання діяльності праці Ваших співробітників у вирішенні поставлених завдань залежить від суті цих завдань. Вести контроль і вимірювання результатів одних завдань можна, наприклад, в одиницях часу (дні, тижні, місяці), других - кількості одиниць продукції (штуки, комплекти), а третіх - в певних документах, в яких підбиваються підсумки роботи (це можуть бути звіти або договори на поставку).
13.Мотиваційна теорія підкріплення.
Теорія підкріплення залишає осторонь питання потреб і роздумів працівників і привертає увагу менеджменту до аналізу взаємозв´язків між поведінкою співробітників організації та її наслідків. Прихильники теорії досліджують проблеми зміни поведінки людей у процесі праці, адекватного використання негайної винагороди і покарань.
Засоби підкріплення.
Комплекс методів, за допомогою яких на основі теорії підкріплення менеджмент прагне до зміни поведінки співробітників, одержав назву регулювання поведінки. Основне припущення, на якому ґрунтуються методи регулювання поведінки, називається законом ефекту, відповідно до якого індивіди прагнуть до повторення позитивно підкріпленої поведінки і, навпаки, уникають знову демонструвати непідкріплювані дії. Підкріплення визначається як будь-які дії, що викликають повторення, чи, навпаки, придушення способів поведінки. Виділяють чотири основних типи підкріплення: позитивне підкріплення, відмовлення від моралі, покарання і згасання.
Позитивне підкріплення. Позитивне підкріплення - це винагорода бажаної поведінки співробітників (похвала за своєчасне прибуття на робоче місце, за перевиконання робочого завдання). Такого роду "приємні несподіванки" стимулюють індивідів до повторення подібних дій.
Відмовлення від моралі. Відмовлення від моралі означає, що бажана поведінка співробітника приводить до того, що менеджер відмовляється від застосування до нього яких-небудь негативних впливів. Іноді даний метод називають негативним підкріпленням.
Покарання. Покарання є негативним результатом дій працівника, коли він поводиться вкрай небажаним для організації чином. Наприклад, начальник може влаштувати "рознос" підлеглому за те, що той не виконав свого завдання.
Згасання. Згасання припускає повну відмову менеджменту від застосування позитивної винагороди.