- •1Комунікаційний прцес,його елементи та етапи.
- •2Характеристика та сутність керівництва і управління.
- •3.Поняття і роль комунікацій.Види комунікацій.Перешкоди в комунікаціях.
- •4. Елементи системи обміну інформацією в організаціях.
- •5. Інформація,її види і роль у менеджменті.Класифікація інформації.
- •6.Методи і способи прийняття управлінських рішень.
- •7. Процес прийняття рішень та його етапи.
- •8. Суть відповідальності та етики в менеджменті.
- •9.Суть та види управлінських рішень.
- •10.Сутність і класифікація методів менеджменту.
- •11.Поняття регулювання та його місце в системі управління.
- •12.Контроль і вимірювання результатів роботи персоналу.
- •13.Мотиваційна теорія підкріплення.
- •14.Змістові та професійні теорії мотивації. Змістові теорії мотивації
- •Процесійні теорії мотивації
- •15.Характеристика структур управління.
- •16.Вплив ситуаційних чинників на проектування організації.
- •17.Елементи проектування організації.
- •18.Організаційний механізм і структура управління.
- •19.Процес делегування повноважень і відповідальності.
- •20.Владні повноваження.Відповідальність і делегування.
- •21.Концепція управління за цілями.
- •22.Загальна характеристика бізнес-планування.
- •23.Планування реалізації стратегії.
- •24.Стратегічне планування та розробка стратегій.
- •25.Місія організації та цілі в управлінні.
- •26.Оцінка сильних і слабких сторін організації.
- •27.Процес організації управління та його складові.
- •28.Функції менеджменту як види управлінської діяльності.
- •29.Життєвий цикл організації.
- •30.Типи організацій в Україні.
- •31.Кроки становлення організації.
- •32.Загальні характеристики організації та складові її успіху.
- •33.Організація як відкрита динамічна система.
- •34.Внутрішне та зовнішнє середовище організації.
- •35.Поняття організації.Загальна характеристика організації та сладові її успіху.
- •36.Процес залучення керівників вищого класу.
- •37.Управлінські кадри в Україні.Українські підприємствам з точки зору пошуку і найму керівників.
- •38.Ринок топ-менеджерів в Україні.
- •39.Роль менеджерів у забезпеченні стійкого становища фірми на ринку.
- •40.Характеристика інтегрованих підходів до управління.
- •41.Еволюція управлінської думки у світі та Україні.
- •1. Наукове управління (1885 - 1920)
- •3. Школа людських відносин (1930-1950)
- •5. Кількісний підхід (1950 - дотепер)
- •42.Влада і відповідальність.
- •43.Сучасні принципи управління .
- •44.Суть,природа та роль принципів менеджменту в досягненні мети.
- •45.Закони та закономірності менеджменту.
- •46.Методи досліджень.Типи моделей.
- •47.Зміна парадигми управління.
- •48.Фактори та змінні зовнішнього та внутрішнього середовища.
- •49.Існуючі парадигми менеджменту.
- •50.Менеджмент як система наукових знань та як мистецтво управління.
44.Суть,природа та роль принципів менеджменту в досягненні мети.
Принципи управління - керовані правила, що визначають основні вимоги до систем, структур й організації управління. Так само, як і закономірності, принципи управління поділяються на загальні й одиничні.
Принципи управління похідні від загальних законів і відображають відносини, згідно з якими має створюватися, функціонувати і розвиватися система управління. Ігнорування принципів може створювати в управлінні ситуацію, яка в кінцевому підсумку може призвести до невдач в управлінській діяльності. Тому знання й урахування принципів у практичній діяльності є найважливішою умовою ефективного управління.
Загальні принципи менеджменту мають відповідати таким вимогам: визначати загальні положення, властиві організаціям різних типів і видів; відповідати законам розвитку природи, суспільства і бізнесу; об´єктивно відображати сутність явищ і реальних процесів управління організацією; бути визнаними суспільством. Основоположний принцип менеджменту - забезпечення прибутковості бізнесу, процвітання підприємництва і максимум добробуту персоналу фірми. Як відомо, принципи раціонального управління вперше було сформульовано основоположниками наукового менеджменту - Ф. Тейлором, Г. Емерсоном, А. Файолем.
45.Закони та закономірності менеджменту.
Закони та закономірності менеджменту відображають об´єктивні й достатньо стійкі зв´язки та взаємодії елементів системи в просторі (в структурах) й у часі (процесах, явищах). Умовно вони поділяються на дві групи (табл. 2.1):
♦ які виявляються в статиці (структурах);
♦ які виявляються в динаміці (процесах).
Закони менеджменту мають економічний зміст. Економічні закони виявляються при формуванні механізму і методів управління, а також у результатах діяльності колективу організації.
На управління виробництвом впливають економічні закони, закони соціології, кібернетики тощо. З метою підвищення ефективності виробництва, вирішення соціально-економічних завдань будь-яка організація повинна враховувати об´єктивні економічні закони.
Закон попиту. Відомо, що між ціною товару і величиною купівельного попиту існує зворотній зв´язок. Тобто, при знижені ціни попит має тенденцію до зростання і за її підвищення - до зменшення. З підвищенням попиту на окремі товари зростають ціни на них, а отже, і прибуток товаровиробників.
Закон пропозиції свідчить про те, що запропонована для продажу кількість товару залежить від ціни на нього.
Закон економії часу передбачає раціональне розміщення елементів управління у просторі, яке забезпечувало б мінімізацію витрат часу на їх взаємодію.
Закон синергії стверджує, що існує таке поєднання елементів управління, яке забезпечує отримання результату більшого за сумарний результат виокремленого функціонування цих елементів.
Закон синхронізації свідчить про важливість злагодженої взаємодії елементів управління в часі для забезпечення його ефективності.
Закон прибутковості. Виробничо-господарська діяльність організацій повинна бути прибутковою, тобто доход має перевищувати витрати.
Закон соціалізації особистостей. Його сутність полягає в тому, що протягом трудового життя людини відбувається складний процес засвоєння соціальних ролей і культурних потреб. Закон соціальної структуризації організації. Кожній організації властива множинність внутрішньої структурної побудови, яка відображається в існуванні багатьох формальних і неформальних груп. Закон соціального статусу (соціальних ролей). Кожна людина має певну позицію в соціальній структурі організації, пов´язану з іншими позиціями через статус індивіда як систему його прав і обов´язків.Закон спільності цілей. Ефективна спільна діяльність людей в організації можлива лише за наявності загальної мети.Закон поділу праці. Цей закон відбиває сутність менеджменту як виду діяльності людини. У зміст цього закону входить така категорія, як спеціалізація управління.