1.Державне управління як різновид соціального управління. Основні ознаки(риси) державного управління.

Управління – це цілеспрямована сукупність дій, які забезпечують узгодженість та координацію спільних робіт з метою досягнення суспільно важливих цілей та вирішення задач.

Соціальне управління – діяльність людей, їх об’єднань, управління людьми, суспільством в цілому.

Державне управління – вид соціального управління, вид специфічної діяльності держави, що виявляється у функціонуванні її органів, які впливають на суспільні відносини з метою їх урегулювання відповідно до державних інтересів.

Риси держ.управління:

• загальнодержавний характер

• підзаконний характер

• юридично-владний характер

• організаційний зміст

• активний характер

• постійна основа, безперервність.

2.Завдання держ.Управління на сучасному етапі розвитку суспільства.

Державне управління як частина державної діяльності має своїм основним призначенням здійснення виконавчої влади.

Державне управління повине слідкувати за діяльністю людей, їх обєднань. Також держ.управління покине слідкувати за діяльністю держави, за функціонуванням її органів які впливають на суспільні відносини.

Державне управління повине слідкувати за усим, що відбувається у державі, у її відносинах з іншими державами.

3.Принципи держ.Управління.

Державне управління здійснюється на таких принципах:

• соціально – політичних; демократизм, участь населення в управлінській діяльності, рівноправність осіб, рівність усіх перед законом…

• організаційних принципів побудови апарату державного управління ; галузевий, функціональний, територіальний.

• Організаційних принципів функціонування апарату державного управління; нормативність діяльності, єдиноначальність, колегіальність…

4.Співвідношення виконавчої влади, державного управління та адміністративного права.

Співвідношення державного управління, виконавчої влади й адміністративного права таке: виконавча влада представлена у механізмі розподілу влади органами виконавчої влади. Державне управління здійснюється у рамках цієї системи і виявляється у діяльності різних ланок державного апарату, який є органом державного управління. Основне його призначення – виконавча та розпорядча діяльність у межах, передбачених адміністративним правом, нормами, що утворюють адміністративне законодавство.

5.Зміст адміністративно-правового методу регулювання

Амін.метод – є способи та прийоми безпосереднього і цілеспрямованого впливу викон.органів на підставі закріпленної за ними компетенції у встановлених межах та відповідній формі на підпорядкуванні їм органи і громадян.

6.Поняття амін.Права, предмет та метод…

Адміністративне право  це сукупність правових норм, які ре­гулюють суспільні відносини, що формуються під час забезпечення органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування реалізації та захисту прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, а також у процесі державного і самоврядного управління в сферах соціально-економічного й адміністративно-політичного розвитку та охорони громадського порядку.

Предметом адміністративного права є суспільні відносини, що формуються:

• у процесі державного управління економічною, соціально-культурною та адміністративно-політичною сферами, а також реалізації повноважень виконавчої влади, делегованих державою органам місцевого самоврядування, громадським організаціям та деяким іншим недержавним інституціям;

• у процесі діяльності органів виконавчої влади та органів міс­цевого самоврядування, їхніх посадових осіб щодо забезпечення реалізації та захисту в адміністративному порядку прав і свобод-громадян, надання їм, а також юридичним особам різноманітних адміністративних (управлінських) послуг;

• у процесі внутрішньої організації та діяльності апаратів усіх державних органів, адміністрацій державних підприємств, уста­нов та організацій, а також у зв'язку з проходженням державної служби або в органах місцевого самоврядування;

• у зв'язку з реалізацією юрисдикції адміністративних судів і поновлення порушених прав громадян та інших суб'єктів ад­міністративного права;

• під час застосування заходів адміністративного примусу, включаючи адміністративну відповідальність, щодо фізичних і юридичних осіб.

Для адміністративного права характерні такі методи правового регулювання:

• метод влади  підпорядкування (субординації) або метод прямого розпорядництва  має місце, коли одна сторона відносин є юридично владною, а інша  юридично підвладною (наприклад, відносини між податковою адміністрацією та платниками подат­ків, між інспектором ДАІ та учасниками дорожнього руху);

• метод рекомендацій  рекомендації суб'єкта відносин здо­бувають правову силу за умови прийняття їх іншим учасником;

• метод узгодження (координації)  регулює відносини між учасниками, які не перебувають між собою у підпорядкуванні;

• метод рівності  означає, що суб'єкти, які знаходяться на одному рівні державного механізму, здійснюють спільні дії у формі адміністративного договору.