2. Функції банків

Банки - це особливі інституції ринку, які в своїй діяльності керуються вимогами закону. Отже, банківська діяльність - набір посередницьких операцій на грошовому ринку, виконання яких дозволене законом тільки під особливим наглядом держави.

Головним джерелом регламентації роботи банків є Закон України «Про банки і банківську діяльність» (2000.), в якому чітко розмежовуються функції Національного банку України (НБУ) та комерційних банків (КБ), порядок створення, капітал, відповідальність, контроль та інші моменти. НБУ, як керівний орган діяльності банківської системи України, працює відповідно до Закону України «Про Національний банк України» (червень 1999 р.), в якому регламентується його законодавче право здійснювати вплив на роботу банків з допомогою видачі їм ліцензій, постанов, положень, рекомендацій тощо. У зв'язку з тим, що банківські установи обслуговують юридичних та фізичних осіб незалежно від форми власності та організаційної будови, вони повинні спиратися на ті законодавчі акти, які регламентують діяльність клієнтів для визначення специфіки їх обслуговування. Особливості ринкової інфраструктури в цілому та сегментів ринку зокрема (валютний, фінансовий, кредитний та ін.) зумовлюють вплив на законодавчу базу банку всіх загальноекономічних норма­тивних актів. Причому комерційні банки залишаються підзвітними, в кінцевому результаті, Національному банкові України.

Аналіз історії і сьогодення банківської справи та механізму функціонування грошового ринку визначає, що банківська діяль­ність складається з трьох основних посередницьких функцій:

1. Мобілізація грошових ресурсів на вклади від клієнтів.

2. Надання клієнтам позичок і створення нових платіжних засобів.

3. Здійснення розрахунків між клієнтами.

Виконання цього комплексу операцій можна вважати визна­чальною економічною ознакою банку - як центрального, так і комерційного.

3. Класифікація банківських операцій

Банки України переважно універсальні, тобто викону­ють широке коло банківських операцій, охоплюють багато галузей економіки.

Банки, в яких переважають певні операції і які обслуговують окремі галузі економіки, є спеціалізова­ними, наприклад Ощадний банк України, Укрексімбанк (експортно-імпортний банк) та ін.

Ощадний банк України та Укрексімбанк - це державні банки, усі інші банки України найчастіше акціонерні товариства.

Основні види операцій та послуг кожний банк затверджує в статуті банку на основі наданих йому ліцензій НБУ. Традиційний набір операцій комерційного банку:

1. Прийом вкладів від юридичних і фізичних осіб.

2. Відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів.

3. Розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

4. Операції з валютними цінностями.

5. Емісію власних цінних паперів.

6. Організацію купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів.

7. Операції на ринку цінних паперів від свого імені.

8. Лізинг.

9. Надання гарантій, доручень та інших забов’язань від третіх осіб.

10. Послуги з відповідального зберігання та надання в оренду сейфів для зберігання цінностей і документів.

11. Випуск, купівлю, продаж, обслуговування чеків, векселів та інших оборотних платіжних інструментів.

12. Надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських операцій.

За умови отримання письмового дозволу НБУ банки також мають право на такі операції:

1. Здійснення інвестицій у статутні фонди та акції інших юридичних осіб.

2. Здійснення випуску, обігу, погашення державної та іншої грошової лотереї.

3. Перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів.

4. Довірче управління коштами та цінними паперами за договорами з юридичними та фізичними особами.

5. Депозитарну діяльність і діяльність із ведення реєстрів власників іменних цінних паперів.

Виходячи із функціонального призначення банку, його операції поділяють на пасивні, активні, комісійні (послуги).

• За допомогою пасивних операцій банки форму­ють свої ресурси.

• Сутність активних операцій - розміщення цих ресурсів задля одержання доходів і забезпечення ліквідності банку.

• Комісійні операції це операції банків із: касово-розрахункового обслуговування клієнтів; агентські; інші послуги, за які банки одержують комісійну винагороду.

Є й інші критерії класифікації банківських операцій. Відповідно до специфіки банківської діяльності:

• традиційні операції;

• нетрадиційні операції.

Відповідно до суб'єктів отримання послуг:

• банкам та іншим фінансовим установам;

• суб'єктам господарської діяльності;

• фізичним особам.

Відповідно до оплати за надання:

• платні послуги;

• безплатні послуги.

Важливою властивістю банківських операцій є їх про­дуктивний характер. Банк не просто акумулює гроші - він перетворює «неробочі» грошові кошти в працюючі активи, що дають прибуток, сприяють, урешті-решт, розвиткові виробництва.

Прибуток банків - це економічний показник його діяльності, визначається як різниця між доходами і витратами банку.

Кожний вид банківських операцій може бути при­бутковим або збитковим, залежно від того, що приносять ці операції - дохід чи витрати.

Спинимося тут тільки на банківських доходах і витра­тах, тобто таких, які безпосередньо пов'язані із банків­ською діяльністю. До них належать:

• процентні доходи і витрати;

• комісійні доходи і витрати;

• результат від торговельних операцій;

• інші.

До категорії процентних доходів (витрат) входять:

• доходи (витрати) за кредитами і депозитами та за іншими фінансовими процентними інстру­ментами (борговими цінними паперами з фіксо­ваним прибутком);

• доходи (витрати) у вигляді амортизації дисконту (премії) за цінними паперами;

• комісійні, схожі за природою на проценти.

Комісійні доходи виникають за всіма послугами банків, наданими клієнтам. Комісійні витрати банки несуть за одержані ними послуги. До цієї категорії включаються:

- комісійні за гарантії розміщення кредитів від імені інших кредиторів та за операціями з цінни­ми паперами;

- комісійні за розрахунково-касове обслуговування кредитних (депозитних) рахунків, за зберігання цінностей та здійснення операцій із цінними паперами;

- комісійні за проведення операцій з іноземною валютою та за продаж або купівлю монет для третіх осіб;

- комісійні за іншими операціями.

Результати від торговельних операцій - це чисті прибутки (збитки) від цих операцій на:

• валютному ринку і ринку банківських металів;

• ринку цінних паперів;

• від торгівлі іншими фінансовими інструментами.