- •36. Встановлення змін в документі
- •37. Встановлення слабковидимих і невидимих текстів
- •38. Дослідження залитих і закреслених текстів. Встановлення тексту спалених документів
- •39. Встановлення технічних підробок підписів
- •40. Встановлення підробки відбитків печаток та штампів
- •41. Ідентифікаційні ознаки письма
- •42. Підготовка матеріалів для судово-почеркознавчої експертизи
- •43. Методика судово-почеркознавчої експертизи
- •45. Поняття ідентифікації людини за зовнішніми ознаками
- •46. Класифікація ознак зовнішності людини [словесний портрет)
- •48. Поняття і значення кримінальної реєстрації
- •49. Види криміналістичних обліків
- •50. Предмет, поняття, завдання, джерела і засоби криміналістичної тактики
- •51. Тактичний прийом як елемент криміналістичної тактики
- •53. Поняття і принципи планування розслідування. Техніка планування
- •54. Понятя значення та види версій.
- •55. Сутність слідчого огляду, види та його завдання.
- •56. Поняття, завдання та принципи слідчого огляду місця події
- •57. Фіксація результатів огляду місця події
- •58. Огляд трупа
- •61. Поняття, значення, види і завдання допиту
- •62. Підготовка до допиту
- •63. Зміст тактики допиту
- •66. Допит неповнолітніх
- •67. Тактика очної ставки.
- •68. Фіксація результатів допиту
- •70. Поняття обшуку та виїмки.
- •70. Об’єкти та види обшуку
51. Тактичний прийом як елемент криміналістичної тактики
Тактичний прийом є основним елементом криміналістичної тактики. В юридичній літературі визначення поняття тактичного прийому до цього часу є спірним, що викликає неоднозначне його розуміння і тлумачення.
У криміналістиці існують два основних напрями у поглядах на сутність тактичного прийому: деякі автори розглядають тактичний прийом як своєрідну наукову рекомендацію (О. М. Васильєв), інші — визначають його як спосіб дії чи лінію поведінки (Р. С. Бєлкін). У визначенні поняття тактичного прийому необхідно вказувати, що це саме спосіб дії. Підставою для цього є такі міркування:
1) визначення поняття тактичного прийому як наукової рекомендації містить вказівку на джерело його формування, але не відбиває самої сутності прийому;
2) в етимологічному розумінні прийом означає «спосіб здійснення чого-небудь», рекомендація ж — це тільки порада, побажання;
3) спосіб передбачає практичну реалізацію прийому, тоді як рекомендація існує лише абстрактно.
Тактичним прийомом може виступати не будь-який, а лише найбільш раціональний і ефективний спосіб здійснення процесуальної дії у певних обставинах його реалізації. Раціональність і ефективність способу дії (тактичного прийому) є його істотними ознаками. Разом з тим, зазначені ознаки ще не дозволяють відокремити тактичний прийом від інших способів дії (організаційних, підготовчих, технічних тощо).
Відокремлення тактичного прийому від інших способів дії криється в його психологічній сутності, особливостях психологічного механізму його реалізації. Такий механізм реалізації тактичного прийому припускає: 1) його психологічну спрямованість, пов'язану з викриттям неправди, актуалізацією забутого, відтворенням події, що трапилася, знаходженням прихованого тощо; 2) безпосередню чи опосередковану взаємодію між слідчим (суддею) і його респондентами; 3) психологічний ефект від використання прийому (що пов'язано з одержанням об'єктивних показань, викриттям слідів і знарядь злочину, встановленням місцеперебування тайника тощо).
Визначення поняття тактичного прийому передбачає урахування і такої його ознаки, як ситуаційна обумовленість. Слідча ситуація справляє чималий вплив як на обрання тактичних прийомів, так і на доцільність їх застосування в тих чи інших умовах.
З урахуванням викладеного, тактичний прийом — це спосіб здійснення процесуальної дії, спрямований на досягнення її конкретної мети, заснований на психологічному механізмі його реалізації, і найбільш раціональний і ефективний у певних ситуаціях.
53. Поняття і принципи планування розслідування. Техніка планування
Розслідування злочинів вимагає високої організації слідчої роботи, у здійсненні якої великого значення набуває планування розслідування. Необхідність планування випливає з усієї суті діяльності слідчого у розслідуванні злочинів, яка потребує організованості, швидкості. Завданням кожного слідчого є вивчення наукових основ планування та впровадження їх у слідчу практику.
Під плануванням розслідування розуміють визначення шляхів розкриття злочинів, окреслення обставин, які підлягають з'ясуванню, а також встановлення найдоцільніших строків проведення необхідних слідчих дій та опе-ративно-розшукових заходів.
Значення планування розслідування визначається важливістю завдань, які можуть бути вирішені з його допомогою. До завдань планування слідства належать:
1) визначення правильних шляхів розкриття злочину;
2) забезпечення об'єктивності, повноти та всебічності розслідування;
3) своєчасне застосування науково-технічних і тактичних прийомів криміналістики з урахуванням особливостей кожної справи;
4) забезпечення найбільш ефективного поєднання опе-ративно-розшукових заходів і слідчих дій при розслідуванні;
5) сприяння економії сил і засобів слідчого апарату, швидкість розслідування.
Процес встановлення об'єктивної істини при розслідуванні злочинів залежить від принципів планування, які мають відповідати принципам кримінального процесу, визначатися ними. До принципів планування належать:
1) точне, неухильне дотримання законності при розслідуванні злочинів;
2) обґрунтованість плану розслідування;
3) індивідуальність планування, недопустимість схематичності, шаблону;
4) динамічність планування.
План розслідування визначається слідчим залежно від обсягу матеріалу, який є в його розпорядженні. Найдоцільнішою формою плану є така:
При розслідуванні складних справ, по яких залучається велика кількість осіб, письмовий план доцільно складати за епізодами.
На доповнення до плану складаються схеми, за допомогою яких графічним шляхом систематизуються дані ио справі. Графічне зображення даних справи, систематизованих за певними ознаками, допомагає чітко уявити структуру і суть як справи в цілому, так і певних її обставин.
Під час розслідування використовується також мережеве планування, яке передбачає схематичне зображення часу провадження окремих дій на підставі прогнозування діяльності з розслідування, однак таке планування становить певну складність через відсутність доказової інформації.