3.5. Паралельна оос по струму

На малюнку 3.6 приведена схема двохкаскадного підсилювача, охопленого загальною паралельною ООС по струму (||ООСТ), яка вводиться в підсилювач шляхом включення резистора .

Напруга ОС знімається з резистора включеного послідовно з навантаженням підсилювача. Напруга ОС, пропорційна вихідному струму підсилювача, утворює струм що протікає через . У вхідному ланцюзі УУ відбувається складання алгебри струмів і . Оскільки ||ООСТ застосовується в основному в підсилювачах струму, то логічно оцінити її дію на коефіцієнт посилення по струму:

,

де - глибина ОС по струму.

Якщо прийняти, що підсилювача без ОС великий і джерело сигналу має великий внутрішній опір (тобто є джерелом струму), то . Якщо >> то . Отже ||ООСТ стабілізує коефіцієнт передачі по струму УУ.

Вхідний опір УУ з ОС визначається способом подачі сигналу ОС у вхідний ланцюг, тому:

.

Вихідний опір УУ з ОС визначається способом зняття сигналу ОС у вихідному ланцюзі, тому:

.

Описаний підсилювач доцільно виконати у вигляді ІМС із зовнішнім ланцюгом ОС, що дозволяє в широких межах змінювати його характеристики.

3.6. Додаткові відомості по ос

3.6.1. Комбінована оос

У УУ можливе застосування різних видів ООС одночасно. Характерним прикладом в цьому відношенні є каскад з ОЕ і комбінованою ООС (малюнок 3.7) - ПООСТ за рахунок і ||ООСН за рахунок .

Застосування подібною комбінованою ООС (КООС) доцільно у разі виконання підсилювача у вигляді гібридно-плівкової ІМС, оскільки резистори, виконані по толсто- або тонкоплівковій технології мають відхід параметрів в один бік (у плюс або мінус). Вплив і наприклад, на коефіцієнт посилення протилежні по знаку, тому одночасне їх зменшення або збільшення практично не позначиться на результуючому коефіцієнті посилення.

При наближеному аналізі каскаду з КООС слід враховувати, що коефіцієнт посилення в основному визначатиметься ПООСТ, а і -||ООСН, тому:

,

,

,

де .

Детальніше аналіз каскадів з КООС представлений в [8].

3.6.2. Багатокаскадних підсилювачів з оос

Для отримання ООС в УУ необхідно, щоб сумарне фазове зрушення, що вноситься підсилювачем і ланцюгом ОС, було рівне 180 у всьому діапазоні робочих частот. У багатокаскадному підсилювачі ця вимога зазвичай виконується, строго кажучи, тільки на одній частоті. На решті частот, особливо на межах і за межами смуги робочих частот АЧХ, 180. Це відбувається за рахунок додаткових фазових зрушень, що вносяться реактивними елементами схеми підсилювача, причому ці зрушення будуть тим більше, чим більше число каскадів охоплене загальним ланцюгом ООС. При додатковому фазовому зрушенні 180 =360 (баланс фаз), ООС перетвориться на ПОС, і, якщо К>>1 (баланс амплітуд), підсилювач перетвориться на генератор.

Теоретично одно- і двохкаскадний підсилювач з не-залежною ООС стійкий при будь-якій глибині ОС, трьохкаскадний - при F9, проте практично, з урахуванням запасу по стійкості і можливістю додаткових фазових зрушень, рекомендують брати F5 для однокаскадного, F4 для двох і F3 для трьохкаскадного підсилювача, охопленого загальною ООС. Не рекомендується охоплювати загальною ООС більше трьох каскадів, якщо ж це необхідно, то можливе використання спеціальних ланцюгів, що коректують, які будуть розглянуті в підрозділі 6.6.